19 березня 2011
0000-2011

Ніч франкомовного кіно короткого метру

Кіно
Ніч франкомовного кіно короткого метру

У рамках Тижня Франкофонії ви матимете можливість відвідати "Ночі франкомовного кіно короткого метру". Шестигодинна програма буде розбита на блоки: франко-вірменської анімації, сучасного румунського кіно, стрічки з Марокко, Канади, Бельгії та Швейцарії. Програма 2-ї фестивальної ночі: "Одного чудового ранку" (реж. Серж Аведікян, Франція/Вірменія, 2005) З екрану телевізора в кав’ярні дикторка сповіщає, що держава прийняла нове законодавство, яке забороняє тримати звичайних котів та собак. Клієнтів кав’ярні важко переконати в тому, що чотириногі улюбленці є злом. Проте Фреду та його другу Шарлі доводиться позбутися своїх домашніх тварин. "Лінія життя" (реж. Серж Аведікян, Франція/Вірменія, 2003) Малюнки одного з в'язнів концентраційного табору стають для його товаришів останнім свідченням життя. Якось вночі його застали зненацька: він малював разом з охоронцем. "Знав я сонце" (реж. Серж Аведікян, Франція/Вірменія, 1989) Чоловік замислюється про сенс свого життя та поринає в глибинні спогади про давні відчуття й місця, де він колись бував. Фрагменти "публічної сповіді" Андре де Рішо оживляють мандрівку персонажа всередину себе. "Собача історія" (реж. Серж Аведікян, Франція/Вірменія, 2010) У 1910 році вулиці Костянтинополя переповнені безпритульними собаками. Наслідуючи модель західного суспільства, уряд шукає способи винищення собак, а тоді вирішує переселити їх на безлюдний острів. "За стіною" (реж. Базіл да Кунья, Швейцарія, 2009) Сергій – приязний та веселий чолов’яга років п'ятдесяти. Наодинці з собою, у своїй квартирі він дивиться кумедні телепередачі, щоб позбутися болючої самотності. Телевізор ламається. Він намагається його полагодити, коли раптом чує сварку в сусідній квартирі. Голос сусідки збуджує в ньому потяг, він помалу втягується в перипетії її щоденного буття і одного дня таки перетинає поріг її кімнати... "Айсберги" (реж. Жерміналь Руо, Швейцарія, 2007) 17:30. Роза й Селін, двоє дівчат-підлітків, повертаються з колежу на метро. Раптом Роза помічає, що в неї пропав мобільний телефон. Дівчина думає, що телефон щойно викрали, і переконує Селіну знайти крадія, поки він не втік. В публічному туалеті на станції метро дівчата доганяють злочинця. Через кілька днів у метро Роза знов натрапить на того самого хлопця. Це зустріч двох айсбергів, двох крижаних брил, що їх так важко розтопити. "Три ноти на кларнеті" (реж. Анн Байо, Швейцарія, 2008) Анімаційний фільм за мотивами поезії Ніколя Був'є. Фільм розпочинається сторінками музичних нот. Вітер гортає сторінки й вдихає життя в різні елементи, з яких складається фільм. Перед нами оживає кухня поета. Зовнішнє й внутнішнє починають мінятися місцями. Наша мандрівка завершується рано-вранці в Тебрізі! "Величний Вінсент" (реж. Паскаль Форні, Швейцарія) Колись давно, у далекій безіменній долині жив чарівник на ім'я Вінсент. Мріючи про славу та визнання, він уперто намагався показати трюк – розрізання жінки навпіл. Він не знав, що для цього потрібно знати якусь там хитрість, а отже, місто поблизу кабаре, де він щовечора виступає, поступово перетворюється на цвинтар. Однієї ночі його життя та кар’єра різко змінилися, бо він зустрів свого кумира, великого Блекстоуна. Завдяки його порадам Вінсенту нарешті вдається втілити свої мрії, але в дещо несподіваний спосіб… "Та, що витісняє" (реж. Жюльєн Руйє, Швейцарія, 2008) Стефані потайки насолоджується життям на розкішній віллі, де вона працює покоївкою. Потроху вона втягується у двобій зі справжнім власником і перебирає контроль над будинком… "Блідо-червоне" (реж. Мохаммед Хаммад, Єгипет, 2010) Шайма – дівчина-підліток, яка живе разом з бабусею. Переживши одну доволі неприємну ситуацію, дівчина починає переосмислювати свою жіночність. "Людина та звір" (реж. Мартен Тібодо, Канада, 2009) Сувора квебецька зима; троє хлопців відпочивають за містом у шале. Їхнє перебування раптом переривається появою невідомої тварюки. Після незграбних спроб з нею покінчити хлопці розуміють, що звірюка набагато сильніша, ніж вони думали. Хто переможе? Жостока комедія саркастично розбирає мисливську природу чоловіка та дуалізм між співчуттям та жаданням перемоги. "Мохтар" (реж. Халіма Уардірі, Канада, 2010) Мохтар – молодий пастух, який живе зі своєю родиною, берберами, у далекому марокканському селі. Одного дня в дуплі дерева, яке обгризають його кози, Мохтар знаходить совенятко. Незважаючи на місцеві забобони, що сова буцімто приносить нещастя, хлопчик приносить пташеня додому. Новий друг втілює повстання Мохтара проти його родини та символізує зародження його незалежності. Батьківство, релігія та духовність – ось провідні теми цього емоційного твору, що світиться внутрішньою силою людської душі. "Наступний поверх" (реж. Дені Вільнев, Канада, 2008) На пишному й розкішному бенкеті одинадцять співтрапезників, що їм прислуговують угодливі лакеї, віддаються дивному ритуалові, дещо схожому на кулінарну різню. "Перевтома" (реж. Александр Леблан та Бенуа Бурбонне, Канада, 2009) У Жерома зник безвісти син. Це горе швидко відсунуло на задній план важливий договір, що він мав віддати наступного ранку. У пошуках зниклої дитини Жером біжить навздогін часу. "Гарний день, щоб піти на пляж" (реж. Богдан Мустата, Румунія, 2008) Фільм розповідає про трьох малих злочинців, які втікають з виправної колонії, викрадають водія фургону та повію, вивозять їх на безлюдний пляж і проводять там решту дня. "Урок боксу" (реж. Александру Мавродінеану, Румунія, 2007) Віктору, бізнесмену з Бухареста, прикро бачити, як його сина Влада весь час б’ють у школі. Він відводить сина до школи боксу, але Влад не виявляє жодного інтересу до цього виду спорту та відмовляється тренуватися. Аби подати Владові приклад, Віктор сам піднімається на ринг. "Александра" (реж. Раду Юде, Румунія, 2007) Таві, чоловік десь п'ятдесяти з гаком років, одного дня помічає, що його чотирирічна донька Александра більше не кличе його татом. "Вдома" (реж. Пауль Негоеску, Румунія, 2007) Водій таксі шукає собі клієнтів та зустрічає чоловіка, який щойно повернувся з Іспанії, куди їздив на заробітки. Дорогою водій зізнається, що теж хотів би попрацювати за кордоном, але потім розуміє, наскільки його пасажир відірваний від своєї родини, і почиває сумніватися. "Хвилі" (реж. Адріан Сітару, Румунія, 2007) На березі моря, на пляжі, двоє людей опиняються в екстремальній ситуації. Вродлива західна жінка просить молоду циганку подивитися за її 4-річним сином, поки вона купатиметься; тим часом чоловік і батько, який потерпає від нудьги, чіпляється до красуні, прикриваючись тим, що начебто хоче навчити її плавати. Але події обертаються дуже несподіваним чином, коли красуня зникає у хвилях. "Джи ву вой волті" (реж. Бенуа Ферумон, Бельгія, 2007) Трубадур, по вуха закоханий у принцесу Королівства, співає під її балконом романс на льєзькому діалекті. А субтитри до фільму, нечутливі до старань виконавця та роздратовані беззмістовним текстом пісні, починають викаблучуватися. Слова оживають та самі піддаються чарам прекрасної принцеси. Тоді обидва претенденти починають запеклу бійку. "Знаки життя" (реж. Арно Демюнк, Бельгія, 2004) Якось увечері біля скелі молода жінка одержує чудесне й несподіване запрошення до життя. "Знаки життя" є першою частиною хореографічної трилогії Арно Демюнка, що в ній, за його словами, "танець стає формою самовираження, яке приносить звільнення, духовне та тілесне". "Бальзам після гоління" (реж. Хані Тамба, Ліван, 2004) Абу Мілад – старий мандрівний перукар, який втратив свій салон під час ліванської війни. Тепер він заробляє собі на життя тим, що стриже та голить клієнтів у популярних кав’ярнях Бейрута. Одного дня його послугами вирішив скористатися пан Раймон, який після смерті дружини живе усамітнено в буржуазному обійсті. "Ми не вмремо" (реж. Амаль Катеб, Алжир, 2010) Іран. П’ятниця. Літо 1994. Підготувавши репортаж в Кабулі, Селім повертається до свого міста. Настає година молитви. Селім знаходить свою кохану дружину Гурію, яка переховується в напівлегальній квартирі. Аби відсвяткувати жадану зустріч, Салім дістає пляшку вина, яку він роздобув в Афганістані. Та в Гурії немає штопора... "Чорні принци Сен-Жермен-де-Пре" (реж. Бен Діогайє Бейє, Сенегал, 1975) Сатира на африканських молодиків, які без коштів на прожиття опинилися на паризькій бруківці. На терасах Сен-Жермен-де-Пре юні білі дами, спраглі до екзотики, стають здобиччю елегантних піжонів, які талановито вигадують способи розкрутити довірливих дівчат на гроші. Чи заважають їм тимчасові злидні бути "принцами" з легендарних царств? "Горетті" (реж. Діана Ігірімбабазі, Руанда, 2005) У свої 16 років Горетті стала головою сім’ї. Її батьки померли від СНІДу, і їй довелося кинути навчання, аби самій доглядати п’ятьох молодших братиків. "Бхай-бхай" (реж. Олів’є Кляйн, Франція, 2005) Деголь – молодий індус, симпатичний та сміливий. Без копійчини в кишені, він живе з дрібних халтур, як тисячі пакистанців, індусів та шріланкійців Парижу. Щойно він починає співати, як йому чується голос його матері, і це додає юнакові впевненості. "У чужій шкурі" (реж. Арно Малерб, Франція, 2007) Джозеф, скромний кур’єр, займає місце Мішеля, топ-менеджера, який через прикрий випадок помирає в нього на очах. Він оселяється в його квартирі, вбирається в його одяг і заявляється до його офісу. Як не дивно, ніхто, здається, не помічає підміни. "Анжі" (реж. Олів'є Мегатон, Франція, 2007) Уночі 24 грудня в комісаріаті сидять двоє інспекторів та останній свідок пожежі, яка знищила його будинок та всю сім’ю. Слідство ведеться за зачиненими дверима, стають відомими доволі несподівані подробиці. "Чесна конкуренція" (реж. Жан-Люк Ербюло, Франція, 2009) Один адвокат стає мішенню елітного снайпера. Але інший снайпер пропонує здійснити ту саму операцію за менший гонорар. "Усе моє життя" (реж. П'єр Ферр'єр, Франція, 2009) До Олександри на вулиці звертається якийсь чоловік; вона його не впізнає. Дарма він нагадує їй про визначні моменти з її життя: обличчя його залишається для неї геть незнайомим... "Рано-вранці" (реж. Ксав'є Жан, Франція, 2005) Мати, яка колись втратила сина, відчуває наївний потяг до одного юного незнайомця. Фільми демонструються мовою оригіналу із субтитрами.

Відвідали

Початок

21:00

Місце

Культурний центр «Кінотеатр "Київ"»
вул. Велика Васильківська, 19

Вартість

квитки у касі кінотеатру грн.

Організатори

Французький інститут в Україні

Французький інститут в Україні

Французький інститут в Україні, який є складовою частиною Відділу культури та співробітництва (Service de Coopération et d'Action Culturelle) Посольства Франції в Україні, було відкрито у Києві, відповідно до міжурядової угоди, у 1994 році.

Як і решта 151 французьких культурних центрів за к...

comments powered by Disqus