Вчора, 10 травня 2016

Виріс з-під землі: як майже в центрі столиці з'явився перший хаб міського садівництва

У кінці квітня на ВДНГ відкрився хаб міського садівництва «Живий простiр». Поки що він працює як міський город, де кожен бажаючий може посадити власну грядку. В межах спецпроекту ZEITGEIST ми поспілкувались із його засновницями Настею Багній і Анною Устенко про те, чому городян так тягне до природи і як урбангороди можуть змінити наше розуміння міста. А ще з’ясували, в яких ще країнах світу в межах міста садять салат, копають картоплю і навіщо людям ставати міськими фермерами.

 

Фотографія: facebook.com/zhyvyi.prostir

Настя Багній

 

співзасновниця хабу міського садівництва «Живий простiр», член МГО «Україна. Всесвіт. Майбутнє»

 

— Урбан город – це перший етап проекту «Живий простiр». В цілому, ми створюємо новий для України формат дозвілля.

 

У минулому році команда нашого МГО реалізувала всеукраїнську арт-екологічну кампанію «Природа великого мiста». Наш стиль роботи сподобався Ані Устенко (головний редактор порталу DreamKyiv), яка на той момент «виношувала» ідею міського городу. Аня запропонувала нам стати партнерами в реалізації її проекту-мрії.

 

Локація на ВДНГ, де розмістився «Живий простір», досить велика. Можливо, через це наш проект розрісся у масштабі. Ми створюємо агрокультурний анклав майже у центрі Києва. А нашим сусідом буде справжня пасіка.

 

«Живий простір» працює в двох форматах: міський город і лекторій. Город складається із загальних і особистих грядок. За загальними грядками доглядають всі члени комьюніті, на особистих вирощують хто що хоче. 23 квітня у нас був день першої висадки. Фахівці національного аграрного університету допомогли нам скласти схему висадки загальних грядок, куди внесли багато невідомих в Україні видів культур (ви знаєте, наприклад, що таке шамбала?), дали деякі насіння і саджанці. Так само у нашого городу є куратор – студент кафедри овочезнавства, який консультує початківців-городників.

 

З початку червня ми плануємо запуститися як суспільний простір: організуємо лекторій та проведемо інтернет. Люди зможуть приходити в «Живий простір», щоб відпочивати та працювати. Основні теми нашого лекторію - це розвиток в Україні культури урбаністичного садівництва, практики ревіталізації радянської урбаністичної спадщини, популяризація можливостей фермерського бізнесу. Особливу увагу хочемо приділити організації майстер-класів, інтерактивних подій для дітей і дорослих.

 

Досліджуючи тему урбаністичного садівництва, я вивчала, як реалізовані подібні проекти в світі. Українські реалії відрізняються від європейських чи американських, тому специфіка проектів різна. Наприклад, в США багато людей живе в приватних будинках із земельними ділянками, і вони поступово починають приходити до ідеї сталого розвитку. Вони все частіше задаються питанням «Чому я не використовую свою землю?» і починають самі вирощувати овочі, забезпечуючи себе органічними продуктами. В Європі муніципалітети підтримують громадян в садівничих починаннях, тому в європейських містах розвинена практика організації садів на дахах. Україні ж належить створити свій урбан-агро-стиль. Не так давно була створена «Асоціація урбаністічного садівництва України», метою якої є розвиток подібних проектів по всій країні.

 

Серед іноземних кейсів мені подобаються «Сади принцес» в Берліні, також у Варшаві є схожий на наш проект «Мотика і сонце». Вони створюють не просто город, а комплексне місце дозвілля.

 

  • Фотографія: facebook.com/zhyvyi.prostir
  • Фотографія: facebook.com/zhyvyi.prostir
  • Фотографія: facebook.com/zhyvyi.prostir

Анна Устенко

 

співзасновниця хабу міського садівництва «Живий простiр», головний редактор DreamKyiv

 

Коли ми редакцією DreamKyiv переїхали на ВДНГ, у мене з'явилася ідея-мрія зробити тут урбан-город. Такі проекти популярні в Європі – їх можна побачити і в Берліні, і в центрі Кракова. До реалізації ідеї приєдналася Настя Багній з «Україна. Всесвіт. Майбутнє». На ВДНГ у нас велика територія і проект теж виходить масштабним.

 

У нас є громадські та персональні грядки. Останні ми придумали, як фан. Зробили google-форму. Зараз грядку може отримати кожен, хто заповнить анкету, буде готовий доглядати за ділянкою і стане за неї відповідальним. У нас 25 заявок. Цікаво, що це все працівники інтелектуальних, креативних сфер – хтось займається маркетингом, хтось викладає математику в університеті. Можливо, людям набридло сидіти в офісі і їм хочеться якогось руху.

 

Є територія парників, яка поки що виглядає досить сумно. Уявіть, що нею впродовж 20 років ніхто не займався. Зрозуміло, що це не будуть доглянуті галявини в центрі Лондона і нам потрібно докласти багато зусиль, щоб зробити простір красивим. Проект волонтерський, тому ми не можемо робити все так швидко, як хотілося б. Але ми рухаємося до цього. Шукаємо партнерів, інвесторів, хто міг би допомагати матеріалами та ідеями.

 

Мене надихнув приклад Варшави, де городяни зробили зону громадського простору на одній з площ міста. У тому числі і урбан-город. Кожен бажаючий міг там що-небудь вирощувати. У Києві є приклад, який мене надихає – Женя Кулеба робить «Сквер Небесної Сотні». На Михайлівській був невеличкий город десь на два метри, де вирощували капусту, там діти могли дивитися, як це відбувається. Мені дуже сподобалася ця ідея. Я ж захотіла додати їй масштабності, щоб більше людей підключилися до процесу.

 

 

Фотографія: added-value.org

Added Value, Бруклін

Серед чудових прикладів урбан-городів в інших країнах - бруклінський проект Added Value. Тут існує дві ферми. Першу - Red hook community farm - заснували ще в 2001 році на колишньому бейсбольному полі. Зараз вона займає майже три гектари і постачає продукти на місцеві ринки. Тут вирощують лише органічні продукти.

 

У 2011 році в межах проекту відкрили міський город Nycha farm, щоб підтримати ферму і залучити жителів вирощувати продукти в місті і харчуватися здоровою їжею.

Проект починався як громадський город, а переріс у справжню ферму. У ферми є свій базар, що відкривається кілька разів на місяць. Саму ж ферму можна відвідати просто так, якщо ви хочете побути на природі. Для реалізації городу Nycha farm команда Added Value привернула зусилля Green City Force - організації, яка займається ліквідацією бідності, залучаючи молодих до кар'єри в області зеленої економіки.

 

 

Фотографія: flickr.com

Prinzessinnengarten, Берлін

Коли у 2009 році мешканці Берліна захотіли створити міський город, вони вирішили започаткувати проект під назвою Prinzessinnengarten. Це місце стало новим навчальним хабом, куди можуть прийти місцеві аби експериментувати, досліджувати органічні продукти та розмаїття природи. Тут відвідувачі дізнаються про зміни клімату, здорове харчування, сталий розвиток та міський спосіб життя, орієнтований на майбутнє. За допомогою проекту засновники збираються збільшити біологічне і культурне розмаїття в районі і змінити спосіб життя звичайного городянина.

 

В саду щодня відкриті кафе і ресторан, для приготування страв використовують органічні продукти вирощені в міському городі. Засновники проекту підкреслюють, що завдяки Prinzessinnengarten вам не обов'язково залишати місто, щоб відчути розкіш природи і вільного простору.

 

 

Stadtteilgarten Schillerkiez, Берлін

Сади Stadtteilgarten Schillerkiez розташовані на місці покинутого аеропорту Tempelhof Airport, що біля Берліну. З 2009 року, коли аеропорт закрили після 74 років його роботи, німецький уряд не зміг запропонувати вдалого подальшого плану розвитку цієї місцевості. Натомість цілий ряд тимчасових експериментальних проектів, які почали відбуватись там, дали значні плоди (в буквальному сенсі!). Тут облаштували сад для громадськості, де можна спілкуватись, відпочивати, брати участь у різноманітних подіях або ж навіть вирощувати власні овочі чи фрукти.

 

Копати на території колишнього аеропорту заборонено, адже раніше він використовувався в якості військової бази, тому будь-які земельні роботи можуть виявитись небезпечними. Через це всі рослини тут вирощують в спеціальних рухомих конструкціях. Управління урбан-городом колективне, а за допомогою структури спільної відповідальності простір стає майданчиком для дискусій і творчих дій.

 

А ті українці, які давно мріють відчути себе ближчими до природи, вже можуть не лише із заздрістю спостерігати за розвитком урбан-городів в європейських країнах, а нарешті завести власний міні-сад майже в центрі столиці.

 

Більше цікавих тем читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut в Україні.


comments powered by Disqus