21 травня 2015

Надійний тил: українські ініціативи, що розвивають культуру благодійності

 

В межах спецпроекту ZEITGEIST ми розповідаємо про прогресивні світові тренди, а також про активістів, що підхоплюють та розвивають їх в Україні. У цьому матеріалі ми згадуємо вітчизняні благодійні ініціативи, що не лише перебирають на себе функції державних структур, але й популяризують культуру волонтерства в країні.

 

 

Завдяки соціальним мережам та інтернету благодійність з недавніх пір перестала сприйматися як прерогатива виключно заможних людей чи фондів. Відтоді як волонтерські та благодійні проекти перемістились до мережі, багато користувачів перетворились на благодійників, які навіть простим лайком можуть підтримати суспільно важливі починання. Відтепер добрі справи знаходяться на відстані одного лінка, а пожертва може коштувати благодійнику зовсім недорого – у інтернет-благочинності важлива не сума внеску, а кількість небайдужих людей, що фінансують допомогу. Так, найпомітнішим прикладом інтернет-благодійності останніх років став фонд допомоги країні «Крила Фенікса», що за допомогою соціальних мереж з 2014 року зібрав близько 60 мільйонів гривень для допомоги українській армії.

 

Благодійники ери інтернету можуть не лише швидше та якісніше допомагати ініціативам – тепер стало простіше, власне, знайти такі ініціативи. Лайки, репости та вірусний маркетинг виводять благодійні організації на ширшу аудиторію та заохочують людей до пожертв зовсім нестандартними для благодійності методами. Проекти з нашої підбірки приваблюють жертводавців простими закликами, цікавими способами допомоги, а головне – роблять благодійність і волонтерство модним та природнім явищем для користувачів інтернету.  

  

 

Про фонд «Таблеточки», що допомагає онкохворим дітям, багато людей вперше дізналися з соціальних мереж завдяки флешмобу Ice Bucket Challenge в Україні. Учасники популярного флешмобу повинні були вилити на себе відро льодяної води, а також передати естафету своїм друзям із закликом зробити те саме або ж перерахувати гроші на рахунок «Таблеточек». У команді фонду згадують відео-естафету як справжній прорив: саме її неймовірна популярність та вірусність допомогла «Таблеточкам» зібрати більше 75 тисяч гривень вже за перші чотири дні кампанії. Однак чи не найціннішим здобутком була кількість людей, які відкрили для себе фонд та його діяльність.

 

Ірина Литовченко, директор з фандрейзингу та зв’язків з громадськістю фонду «Таблеточки»:

 

 

«Завдяки Iсe Bucket Challenge, який запустила Платформа, ми зібрали два мільйони гривень і зробили дуже великий ривок в соціальних мережах – кількість наших підписників за один місяць зросла на дві тисячі. Ми також давали дуже багато інтерв’ю на телебаченні, а телебачення – це вихід на зовсім нову аудиторію. Якщо до Ice Bucket Challenge наші щомісячні збори сягали 150-200 тисяч гривень, то після нього ми не збирали менше, ніж півмільйона гривень. Зараз наші середньомісячні збори складають два з половиною-три мільйони гривень».

Інтернет та соціальні мережі дали «Таблеточкам» серйозний поштовх: засновниця фонду Ольга Кудіненко та її колеги залучали людей на свої сторінки, а звідти вже привертали увагу до фонду. Чим ще «Таблеточки» заручились з самого початку своєї роботи, то це активною медіа підтримкою. Як стверджує команда фонду, коли інші ініціативи і зовсім не давали про себе знати, «Таблеточки» вже розмовляли з журналістами та розповідали про допомогу онкохворим дітям.

 

Як результат, за 3 роки фонд зібрав 23 мільйони гривень, які передали на ліки та медикаменти маленьким пацієнтам Охматдиту та Київського міського онкодиспансеру. Окрім постійної підтримки близько 150 діток у столиці, фонд береться за збір коштів і для пацієнтів з різних українських міст.  Маленька команда проекту – не більше 10 людей – спромоглась долучити до партнерства і понад 20 компаній, які надають допомогу зі свого бюджету, або ж перераховують частину прибутку від проданих товарів.

 

 

 

Інший благодійний проект, що дозволяє одним кліком подбати про чиюсь долю, – фонд допомоги безпритульним собакам «Happy Paw». Багато років засновники фонду допомагали безпритульним улюбленцям, але, за відсутності системності, ця допомога не була максимально ефективною. Благодійна організація, яку вони заснували три роки тому, допомагає тепер 19 притулкам у шести областях України – а це майже 900 собак, якими опікується Happpy Paw. Фонд закликає допомагати песикам-безхатькам не лише фінансовими пожертвами, але й своїми послугами (інформуванням, перевезенням), різними товарами, ліками та продуктами. Лише в квітні «Щаслива лапа» допомогла знайти сім’ю 55 песикам, виділила кошти на лікування важкохворих собак та забезпечила кормом притулки, якими опікується.

На сайті фонду існує база пошуку зниклих улюбленців, а також можливість взяти чотириногого друга під свою віртуальну опіку – ця опція особливо зручна для людей, що не мають змоги прихистити собаку, але все ж хочуть допомогти. Взявши собаку під свою персональну опіку, хазяїн може щомісячно перераховувати кошти на харчування, лікування та утримання свого улюбленця. На даний момент господаря на відстані мають вже більше сто собак. Команда «Happy Paw» також організувала на своєму сайті сувенірну крамничку, де продає магніти, аксесуари, щоденники, посуд та футболки. Напевне, найнезвичніша позиція в асортименті крамнички – подарункова коробка з «собакою на відстані», в якій адресат знайде фото собаки з притулку, власником та опікуном якої він тепер став.

 

Адріана Борщовецька, PR-менеджер «Happy Paw»:

 

 

«Ми розповідаємо про фонд і безпритульних песиків у соціальних мережах, на різноманітних фестивалях, у школах та університетах. Також ми заохочуємо людей брати собак із притулків за допомогою креативної реклами, яку для нас розробляють провідні рекламні агенції Києва. Робота зі школярами – один із пріоритетних проектів Happy Paw. Завдяки “урокам доброти” ми виховуємо у дітях відповідальне ставлення до тварин, а значить, боремося з причинами, а не наслідками проблеми безпритульних собак».

 

 

 

Звичка жертвувати кошти на добрі справи властива далеко не кожній людині. Зате майже кожному з нас знайоме відчуття від придбання цілком матеріальних та ще й практичних речей. Поєднати благодійність із базовими споживацькими рефлексами здогадались кілька українських ініціатив, серед яких – платформа Мурахи, про яку ми вже згадували у цьому проекті.

На сайті «Мурах» можна позбутися непотрібних речей та продати їх тим людям, кому ці речі здаються необхідними. Кожна гривня з продажу таких товарів йде на підтримку громадських та благодійних організацій, що працюють з наслідками війни на сході України – підтримують потреби армії, біженців та поранених.

 

 

 

Першопроходцем же серед подібних проектів став київський магазин «Ласка», який є першим благодійним магазином в Україні. До магазину можна принести одяг, взуття, книги, аксесуари та меблі, що мають хороший стан та вигляд, але так і не пригодились своєму власнику. Всі ці речі у «Ласці» приводять до ладу, сортують та виставляють для потенційних покупців. Виручені кошти (за винятком відсотку, що йде на утримання приміщення) «Ласка»передає на різні благодійні ініціативи. На даний момент магазин допомагає фондам «Happy Paw» і «Таблеточки», проекту «Дивовижні», дитячим будинкам та бійцям АТО.

Також магазин розвиває два власних соціальні проекти: допомагає дітям з дитбудинків соціалізуватися, а також ініціює виробництво килимків з речей, які вже не підходять для вжитку. Роблять такі килимки люди похилого віку в будинках пристарілих. За 2 роки свого існування команда магазину зуміла зібрати більше 78 тисяч кілограмів речей і передати на благодійність близько 180 тисяч гривень.  Зараз проект створює у місті сітку контейнерів, аби людям було зручніше та швидше передавати магазину речі.

 

Анка Уварова, благодійний магазин «Ласка»:

 

 

 «Ми активно співпрацюємо з бізнесом і багато компаній також збирають для нас речі серед своїх співробітників. Речі переважно вживані, але іноді приносять і одяг з етикетками, якщо людині не підійшов розмір чи фасон. Вживані речі люди купують досить охоче, адже розуміють, що вони часто можуть бути крутішими за нові. Ми існуємо також як соціальне підприємство, тому що окрім благодійності намагаємось вирішити важливе питання утилізації вже непотрібних речей».

 

Подібною філософією керуються і засновники благодійної книгарні «ДієCлово», що є першою українською благодійною книжковою крамницею. «ДієCлово» закликає киян не викидати старі чи просто забуті книги, а приносити їх до книгарні, де на них можуть натрапити нові власники. Сто відсотків зароблених коштів «ДієСлово» передає на благодійність, а саме на підтримку діяльності громадської організації «Народний тил», благодійного фонду «Кожен може» та проекту «Частинка серця». Існує книгарня всього півроку, але вже за такий недовгий час її команда встигла передати благодійним проектам понад сто тисяч гривень. «Дієслово» поповнює свої полиці і завдяки видавництвам – так в колекції з’являються сучасні та нові видання. Ціни на книги, як стверджує сама крамниця, є деколи смішними, а серед асортименту часто можна зустріти рідкісні книги, яких вже не знайдеш у звичайних книжкових магазинах. Сьогодні головне завдання для «ДієСлова» – знайти більше колег-волонтерів та постійне приміщення, адже до цього часу книгарня виставляла свій стенд на різних фестивалях та подіях.

 

Про німецьких волонтерів читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut.


comments powered by Disqus