13 травня 2015

Запрограмовані на зміни: як ІТ-ініціативи допомагають суспільству в скрутний час

 

У проекті ZEITGEIST ми знаходимо найцікавіші світові тренди і слідкуємо за їх розвитком в Україні. У цій статті ми розповімо про ІТ-ініціативи, що покращують життя суспільства, впливають на розвиток культури та медицини, а також змінюють способи взаємодії між українцями.

 

Фотографія: rosieroche.tumblr.com

Донор.UA

На початку весни в мережі з’явився соціальний ресурс Донор.UA, що є найбільшою і єдиною всеукраїнською електронною базою донорів та пацієнтів, яким необхідне переливання крові. Проект ініціювала команда «Асоціації молодих донорів України», яка за допомогою ІТ-технологій вирішила розробити систему миттєвого і автоматизованого контакту між донором та реципієнтом, а також популяризувати безоплатне донорство в Україні. Як результат, було створено візуально привабливий і простий для користувача сайт-обкладинку, за яким лежить потужний механізм координації даних, який в Україні, як стверджують його розробники, ще ніхто не створював.

 

 

На сайті можуть зареєструватися потенційні донори. Вже зараз це щодня роблять від трьох до п’яти користувачів. В цілому за три місяці роботи до проекту додалось майже 200 донорів та більше 100 волонтерів з усієї країни (на старті проекту «Асоціація» вже мала базу з близько двома тисячами донорів). Система не лише поєднує донорів та реципієнтів, але й допомагає станціям переливання у пошуку донорів, адже на станціях передбачені кадри та витрати на такий пошук. Створення такого ІТ-рішення виявилося нелегким: труднощі виникають не лише у розробці ресурсу, але й, до прикладу, у домовленостях зі станціями переливання, де бувають присутні корупційні схеми. Фінансування проекту вдалось забезпечити перемогою на хакатоні з розробки соціальних проектів, що був організований Socialboost. Відтак, проект отримав премію розміром 100 000 гривень для свого успішного старту. На сьогодні Донор.UA – це лише веб-ресурс, який в майбутньому доповнити мобільними додатками зі сповіщеннями.

 

Ірина Славінська, президент ВМГО «Асоціація молодих донорів України»:

 

 

Ми кожного дня боремось за життя і від нашої швидкої реакції, правильного підходу та вчасних дій залежить дуже багато – власне, життя.  Тому, до прикладу, в нашій системі зареєструватись легко, а от потрапити до бази активних донорів, тобто, отримувати сповіщення про потребу, треба хоча б раз здати кров і це підтвердити. Адже в системі вже мають бути перевірені донори. Тому варто хоча б один раз спробувати здати кров і зрозуміти, чи можете ви стати донором. Багато з того, що ми створили, можна назвати успіхом, але я вважаю, що найголовніший успіх – це люди, що нам вірять, реєструються, а потім здають кров і стають активними, а згодом і почесними донорами. Cкладнощі є, але ми їх готові пройти, адже знаємо цю складну сферу з середини. Ми не фломастери чи спідниці продаємо. Ми створюємо автоматичне рішення, що допомагає людям жити і виживати.

 

Мурахи

Непотрібні речі можуть роками займати місце в домі лише тому, що їх шкода викинути. Спрямувати непотрібні речі в потрібну і навіть необхідну ініціативу допомагає e-commerce платформа «Мурахи». На цьому сайті люди можуть продати речі, якими вони вже не користуються, але й не хочуть відправляти їх на смітник. Покупець же знаходить на сайті щось необхідне для себе, а кожна гривня з продажу товарів йде на підтримку громадських та благодійних організацій, що працюють з наслідками війни на сході України – підтримують потреби армії, біженців та поранених. Ініціатор проекту – засновник маркетингового агентства Studio7 Дмитро Федоренко – винайшов ідею «Мурах», коли замовляв шафу для своїх надлишкових речей.

 

 

Створювались «Мурахи» також спільними зусиллями: волонтери, партнери та друзі проекту допомогли з розробкою сайту, його просуванням в мережі та різними організаційними питаннями. І якщо починали «Мурахи» лише з п’яти волонтерів, то зараз їхня команда розширилась до більше півсотні людей з різних компаній-партнерів. «Мурахи» вірять, що невдовзі зусилля користувачів сайту можна буде спрямовувати на не менш важливі ініціативи, не пов’язані з війною: дитячі та дорослі хвороби, старість, безпритульних тварин та екологічні проблеми.

 

«Домедична допомога»

Короткий та невигадливий мобільний додаток «Домедична допомога» здатний стати як ніколи важливим та необхідним у локаціях бойових дій. Як інформує сам додаток, «значну частину військовослужбовців можна було б врятувати при своєчасному та якісному наданні першої допомоги» і саме способи надання домедичної допомоги він коротко і зрозуміло описує. Авторами та розробниками проекту є співробітники української компанії Win Interactive (розробка ігор), які зробили його доступним як для IOS, так і для Android.

 

 

Додаток надає покроковий інструктаж дій при кровотечі, транспортуванні пораненого, його реанімації та накладанню пов’язок. Інструкції мають візуальний супровід, також є можливість оперативно зателефонувати 103. Вся медична інформація додатку була запозичена з посібника, розробленого Міністерством охорони здоров'я України. Розробники впевнені, що логіка та навігація додатка допомагають максимально швидко отримати пораду, як допомогти людині у разі всеможливих поранень як на полі бою, так і у сховку.

 

Social Hyperlink

Ініціатори «Суспільної ланки» називають її кумулятивною соціальною мережею наступного покоління, що пов’язуватиме тих, хто потребує допомоги, та тих, хто може легко допомогти іншим консультацією, інформацією чи фізичною працею. «Ланка» є продовження діяльності ІТ-намету та Майдан-хакатону. Команда стартапу зараз складається з дев'яти професіоналів і працює над додатком для побудови суспільних платформ для спільного вирішення та реалізації суспільних завдань. Механізм платформи працює доволі просто: людина будує структуру свого проекту та описує його, після чого проект з’являється на платформі. Далі ініціатор проекту керує отриманими ресурсами і послугами чи просто спостерігає, як система росте та самоорганізовується. Яким чином учасник мережі отримає допомогу залежить від його креативності чи напрямку завдання. Зараз стартап розробив прототип і шукає в команду добровольців-програмістів, яким близька ідеї самоорганізації.

 

 

 

Валерій Явтушенко, координатор ІТ- намету на Майдані, засновник ІТ-групи Майдан-Хакатон та стартапу «Суспільна Ланка»:

 

 

«Наведу простий приклад: є металургійний завод, де люди кидають вручну вугілля, а відразу поруч з цим заводом їздять автомобілі на сонячних батареях. Цей завод – наша країна і проблема в тому, що у нас немає зв'язку між тими людьми, які хочуть змін, і тими, які ці зміни можуть власноруч забезпечити і мають інструменти для якісної суспільної роботи.

 

"Social Hyperlink” надає основу для побудови систем, яку можна використовувати залежно від потреби: якщо необхідно зробити квестовий велопробіг – автор ідеї обирає один набір елементів. Користувач матиме на вибір велику кількість "цеглинок" для побудови свого проекту, а стороннім програмерам можна писати власні частини системи».

 

CherryTea.org

На благодійній платформі CherryTea.org волонтери допомагають українцям збирати непотрібні речі та передавати їх тим, хто цих речей потребує. Цей проект також був розроблений під час Майдан-хакатону і  навіть став його переможцем. Після перезапуску проекту його очолила маркетинговий директор «Української біржі благодійності» Вікторія Бондар. Технічну ж частину проекту забезпечила команда українського еко-стартапу Ecois.me. На початку роботи проекту дуже важко було знайти водіїв для транспортуваня дарованих речей, а тому організатори вирішили взяти цю функцію на себе: завозити речі самотужки або ж знаходити водіїв-добровольців. Найкращі ж речі CherryTea.org продають через Facebook та Instagram. Таким чином, 60 відсотків речей проект передає у благодійні фонди, майже третину – продає для підтримки роботи проекту, а ще 10 відсотків речей віддає на переробку.

 

 

За час свого існування платформа встигла зібрати майже півтори тонни речей, які пожертвували 142 людини. Сьогодні команда проекту обробляє близько 50-70 заявок в місяць, а також допомагає людям з інших міст знайти місце, де потребують зайвих речей. Як стверджує команда проекту, часто гарні вживані речі можуть конкурувати з дешевими, але новими. Тому CherryTea.org мріють перетворити культуру повторного використання на модне, розумне, а не принизливе явище. 

 

Про екологічний пошуковик та берлінську стартап-сцену читайте в журналі Goethe-Institut.


comments powered by Disqus