29 квітня 2015

Дизайн життя: соціальні проекти, що змінюють життя українців на краще

 

В межах спецпроекту ZEITGEIST ми розповідаємо про прогресивні світові тренди, а також про активістів, що підхоплюють та розвивають їх в Україні. У цьому матеріалі читайте, як ко-дизайн та соціальний дизайн продукують інтеракції між людьми, покращують процеси в місті та роблять його комфортнішим і доступнішим для городян, а також про найкращі українські соціальні стартапи в цій сфері.

 

 

Ко-дизайн (англ. сo-design) та соціальний дизайн – напрямки, що взялися поєднати працю професійних дизайнерів та звичайних городян, а також переосмислити саме явище дизайну та його цінність для суспільства.

 

Суть ко-дизайну полягає в тому, що дизайнер заохочує користувачів самостійно знайти рішення важливих суспільних питань, наділяючи їх таким чином своїми повноваженнями. При такій взаємодії межа між дизайнером та користувачем розмивається, а кінцевий результат цілковито відповідає  очікуванням та потребам усіх.  У багатьох країнах ко-дизайн вже давно пробрався до таких  галузей, як розробка програмного забезпечення та дизайн міського простору. І вжився туди настільки, що, до прикладу, в Мельбурні, жодні рішення з покращення міста не приймаються без публічних консультацій та дискусій громади. Ідея ж соціального дизайну наголошує на відповідальності дизайнера та підкреслює його винятковий внесок у суспільство. Адже дизайн – далеко не лише естетика середовища та речей, якими ми користуємось, але й рушій соціальних змін.

 

Ми знайшли вітчизняні проекти, які поєднують у собі ідеологію як соціального дизайну, так і ко-дизайну: вони залучають до проектування самих користувачів – городян, та разом з ними продукують корисні зміни в суспільстві. Українські приклади унікальні ще й тим, що громадяни– не єдині, хто допомагає проектам без фінансової мотивації. Майже у всіх випадках дизайнери запускають та підтримують колаборативні ініціативи цілком безкоштовно, з надією отримати не особисту, а суспільну користь.

 

«Агенти змін»

 

 

Ініціатива «Агенти змін», яку задумав і скликав дизайнер Ігор Скляревський, створює дизайнерські і винятково безкоштовні проекти міської навігації, які в команді «Агентів» люблять називати «проектами мрії». Дизайн для міської електрички, навігація та схема київського метро, дизайн проїзного квитка та вулична навігація столиці – важко уявити, що до цих розробок причетна не муніципальна влада, а десяток дизайнерів та тисячі користувачів соціальних мереж.

 

З 2011 року Ігор Скларевський та команда «таких же навіжених дизайнерів», що згуртувалась з часом, працюють над створенням схем столичної навігації та намагаються заохотити міську владу скористатися їхніми безкоштовними розробками. Краще всього вдається виконувати лише перший пункт, адже сумарну чотирирічну комунікацію з київською мерією дизайнери поки називають невдалою. Проект, який все ж вдалось втілити в життя – це редизайн київського фуніклеру, а саме його логотипу, навігації та лівреї (кольорове оформлення вагонів).

 

Зараз дизайнери почали довготерміновий і амбіційний проект розробки навігації на станції метро Майдан Незалежності та Хрещатик. «Агенти» зізнаються, що декоративна частина дизайну цікавить їх в останню чергу, адже вона найменше відображає спілкування між людьми. Саме комунікаційна складова є основою роботи дизайнера, адже дизайн – «не малювання якихось красивих картинок, а вирішення проблем». Так, наприклад, міська навігація, розроблена «Агентами змін» та нова схема столичного метро мають за головну мету зробити пересування містом зручним не лише для його постійних жителів, а й для приїжджих та іноземних туристів. 

 

Як каже Скляревський, йому вдалось зібрати професіоналів, які зголосились допомагати проектам без будь-якої гарантії того, що вони будуть реалізовані. Але найголовнішим внеском «Агенти змін» все ж вважають коментарі та зауваження користувачів, які долучились до кожної їхньої ініціативи.

 

Ігор Скляревський, дизайнер, арт-директор Grammarly:

 

 

«За більш ніж 4 роки роботи не раз хотілося все це кинути. Зрештою, єдине, що мене зупиняло – це ті на той час три тисячі підписників нашої спільноти на Фейсбуці, які дуже сильно вболівали за наші проекти і допомагали їх розробляти. Загальне охоплення проекту склало 150 тисяч людей – це ті люди, які прочитали наші статті, і в той чи інший спосіб комунікували з нами. Ми отримали більше тисячі коментарів до постів у мережі та більше 120 листів. До прикладу, лише в обговоренні схеми метро брали участь 6 тисяч наших підписників на Фейсбуці. У якоїсь орфографічної помилки не було шансів зіпсувати схему навігації, адже нам доносили найменшу критику».

 

 

Відкрита майстерня «Пилорама»

 

 

Сімейний проект Дани Косміної та Сергія Ковальова залучає до ко-дизайну любителів майструвати, поціновувачів виробів з дерева, а також якісного міського простору.

 

Ідея «Пилорами» виникла, коли двоє молодих людей з архітектурною освітою почали використовувати для будівництва власного житла верстат для нарізки дерева. З часом кількість обладнання збільшилась і пара вирішила відкрити майстерню предметного дизайну та долучити всіх охочих до перетворення ескізів та задумів на дерев’яні конструкції – хай це будуть табуретки, ліжко-трансформер чи мобільна кухня. «Пилорама» почала з комерційних проектів та дизайну меблів, але левову частку своєї діяльності вона вже встигла присвятити акціям з покращення міста. Таку свою діяльність команда «Пилорами» називає виключно ідейною.

Наприклад, під час фестивалю вуличної культури D.I.Y.stvo Сергій, Дана та два десятки активістів розчистили сміттєзвалище на Подолі та сконструювали там майданчик для відпочинку з дерева та непотрібних металевих частин, знайдених на звалищі. Зараз у «Пилорамі» шукають однодумців та волонтерів для роботи над прототипом тимчасового житла для жителів воєнних зон на Сході України. «Архітектура за рахунок участі суспільства може стати одним із джерел відродження, дозволити суспільству змоделювати майбутнє» – кажуть засновники майстерні. Окрім того, «Пилорама» регулярно проводить воркшопи, до участі в яких запрошує людей, які люблять працювати з деревом та хочуть випробувати свою фантазію.

 

 

CANactions

 

 

Міжнародний архітектурний фестиваль CANactions називають рухом у напрямку сучасної архітектури. Очевидно, у напрямку сучасності важко рухатись, не враховуючи думки самих сучасників. Починаючи з минулого року CANactions впроваджують у фестивальну програму тему ко-дизайну, яку особливо вдалось розвинути під час конкурсу ідей щасливого міста «User Generated Kyiv», де кожен учасник міг запропонувати власне зручне вирішення актуальної проблеми уркаїнських міст. Крім того, вже декілька років в межах фестивалю відбуваються воркшопи, де архітектори, дизайнери та прості городяни міста можуть взяти участь у розробці стратегії розвитку постіндустріальної зони Теличка в Києві. Головна мета цих воркшопів – знайти таке застосування занеданій промислові зоні, аби вона стала вирішенням проблем міста та центром його культурного життя.

 

А вже цього року CANactions проведуть на своєму фестивалі чотири майстер-класи зі спільного картографування позитивного урбаністичного досвіду столиці. До прикладу, використовуючи спеціальні стікери, всі охочі зможуть нанести на величезну друковану карту Києва відкриті простори міста, які вони люблять найбільше. У такий спосіб команда CANactions зможе пізніше створити дизайн електронної карти столиці з мобільним додатком, який городяни зможуть використовувати і доповнювати до листопада цього року.

  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
 

Через дослідження та ко-дизайн урбаністи прагнуть підвищити почуття власності, відповідальності та громадянського обов’язку у місцевих громад. Адже, якщо усвідомити базовий зв‘язок між містом та людьми, кажуть архітектори CANactions, одразу стає зрозумілим, що участь людей у проектуванні та дизайні міського середовища просто необхідна. 

 

Анастасія Пономарьова, координатор CANactions:

 

 

«Я вірю в те, що етап проектувальників-гордіїв вже пройшов разом з тими часами, коли окремий професіонал вирішував, яким має бути наше місто. Люди дійсно можуть надавати досить креативні ідеї щодо міського розвитку, які тобі і в голову б не прийшли. Окрім цього, схема заохочення користувачів до дизайну є достатньо сталою: люди, залучені до підготовчого процесу та реалізації ініціативи, продовжуватимуть дбати про місце, коли проектувальної команди вже не буде, адже вони також відчуватимуть відповідальність. Ми всі бачимо, що люди зараз дуже активні, тому особливі хитрощі з мотивацією не потрібні. Іноді достатньо зробити анонс у Фейсбуці з гарним дизайном і зрозумілими тезами, аби привернути достатньо уваги».

 

 

Озеленення Городоцької

 

Напевне, мешканцям Львова вже зовсім звично бачити смугу молодих сакур на Городоцькій, одній із головних вулиць Львова. Однак ще нещодавно проект існував лише в уяві двох активістів та в інтернеті, а не у фізичному середовищі Львова. Минулої зими двоє львів’ян, які в минулому вже займались самостійними проектами по благоустрою Львова, помітили, що ключова магістраль міста залишилась без зелених насаджень після капітального ремонту. Не чекаючи, поки дерева на Городоцькій виростуть самі, вони почали робити перші фотоколажі дерев та вулиці. За зворотнім зв’язком та відгуками далеко ходити не довелось – завдяки популярному ЖЖ-блогу Олександар Шутюка (одного із співавторів озеленення) колажі викликали активне обговорення в Інтернеті. Детальний опис проекту Олександр викладав у себе в блозі з репостами у соціальних мережах. Користувачі ж оцінювали прогрес і додавали свої побажання та поради, інколи залишаючи до сотні коментарів під одним записом. Зауваження стосувались найрізноманітніших деталей дизайну: від вибору дерев і до правильних бордюрів навколо них. Як результат, ко-дизайн львів’ян привернув увагу преси та міської влади, а вже наприкінці літа його змогли перенести з онлайну на вулиці Львова.

  • Фотографія: Alexander Shutyuck
  • Фотографія: Alexander Shutyuck
  • Фотографія: Alexander Shutyuck
  • Фотографія: Alexander Shutyuck
  • Фотографія: Alexander Shutyuck
 

ART-мобілізація

 

 

На початку зими група художників та архітекторів об’єднання «ART мобілізація» приїхала до Слов’янська, аби надихнути його мешканців оживити післявоєнне місто. Команда ініціативи складалась з двох таборів – художників та архітекторів-урбаністів (серед яких були і члени команди фестивалю CANactions). Саме урбаністам довелось попрактикувати ко-дизайн з місцевими жителями: вони організували дослідження існуючого стану міста на основі опитування старшокласників, студентів, працівників міської адміністрації, підприємців та простих перехожих на центральній площі Слов’янська.

 

В результаті урбаністам вдалось створити каталог, до якого увійшли корисні карти, якими можуть користуватися жителі повоєнного Слов’янська: карта безпечних та небезпечних районів міста, зруйнованих та покинутих будинків, мапа транспортної та пішохідної доступності та карта перспектив розвитку міста. Під час «ART мобілізації» також відбулись обговорення проектів розвитку Слов’янська, які громада змогла би втілювати самостійно найближчим часом. Команда урбаністів-архітекторів справедливо зазначає, що без внеску місцевих жителів вони ніколи б не змогли спроектувати настільки вірний та точний дизайн карт.

 

Останнім часом соціальний дизайн та ко-дизайн в Україні перетворюється на потужний тренд. Вочевидь, причина в тому, що ми починаємо все більше розуміти, – дизайн –це про зручність та комунікацію, а не про візуальність, про вирішення суспільних проблем, а не про безцільну красу. І все частіше замислюємось над тим, що справжніми дизайнерами є люди, що користуються речами, просторами та послугами, і саме їхня участь здатна зробити дизайн справді суспільним.

 

Про німецький досвід соціального дизайну читайте в онлайн-журналі Goethe-Institut.


comments powered by Disqus