30 березня 2014

Наталія Попович: «Країна зараз не робить правильних кроків, щоб краще представити себе світу»

Наталія Попович, президент компанії PRP Group у країнах СНД, працює у сфері маркетингу вже більше 10 років. Її клієнтами були міжнародні компанії Coca-Cola, Nestle, Colgate, Microsoft, Samsung. Сьогодні вона розробляє імідж не лише для світових брендів, а й для України. Її авторству належить громадська ініціатива DiscoverUkraine, яка займається представництвом України в світі. Про деталі роботи цієї ініціативи та про те, чому в Україну не інвестують гроші, ми поговорили з Наталією Попович у короткому інтерв'ю. Фото: http://platfor.ma/articles/nataliya-popovych/

 

— Навіщо ви започаткували DiscoverUkraine і чим займається ця ініціатива?

 

Наталія Попович — президент компанії PRP Group у країнах СНД

— На системному рівні країна зараз не робить правильних кроків для того, щоб краще представити себе світу. Навіть Євро-2012, яке мало б стимулювати бажання показати себе кращими, не стало ним. Два роки тому ми започаткували ініціативу DiscoverUkraine, яка не орієнтується на державне замовлення чи підтримку. Ця ініціатива має серію освітніх онлайн-проектів, таких як міжнародний форум «Україна: брендинг країни та міст», який ми проводимо вже два роки поспіль.

 

Також плануємо зробити брошуру про Україну, у якій буде зібрана інформація про топ-10 міст, які потрібно побачити, бо наша країна не обмежується тими чотирма, де проходитимуть ігри. Ще про топ-10 продуктів, бо є класні речі, якими ми можемо пишатися, та топ-10 українців, які дали щось світу. Ми зацікавленні в тому, щоб «made in Ukraine» звучало з певним сенсом для світу. На своєму рівні ми робимо все, що можемо. У нашій компанії існує правило: якщо ми не віримо в той продукт, який продаємо, то ми не будемо за нього братися.

 

— Про Україну існує дуже багато стереотипів. Як з ними боротися?

 

— Хорошим прикладом може бути Німеччина. Усі знають, що німці дуже прискіпливі, багато уваги надають деталям, що вони — холодні й точні. І змінити це неможливо. Але Німеччина змогла це представити в іншому світлі. Саме завдяки своїй прискіпливості вони придумали Adidas, Siemens та ще купу інших брендів, які є популярними в усьому світі. Ми так само наділені хорошими рисами, але не підкреслюємо їх.

Світ не усвідомлює, як тісно він пов'язаний з Україною, скільком українцям він завдячує, але це наслідок поганої роботи рекламних компаній.

Одна із цілей DiscoverUkraine — шукати ці зв'язки й показувати їх світу.

 

— Що потрібно, щоб зробити Україну більш привабливою для іноземних інвесторів?

 

— При теперішній ситуації — це найскладніше завдання з усього спектру піару по країні. У туристичному сенсі Україна ще має шанс локальними зусиллями більш-менш ефективно презентувати себе світу, бо окремі туристичні оператори, відомі міста, такі як Львів чи Кам'янець-Подільський, вже роблять кроки, щоб розповісти про себе, донести свої переваги, покращують інфраструктуру.

Але пояснити інвесторові, чому він має вкладати гроші в країну, яка так низько впала в різноманітних інвестиційних рейтингах, майже неможливо. Гроші — це великий боягуз. Вони приходять туди, де їм комфортно, де вони захищені.

В Україні немає такого прогресу, як у Грузії. Тут одним піаром нічого не зробиш. Потрібно, щоб були якісь конкретні зміни, на основі яких можна розкривати позитивні сторони країни.

 

— Які люди сьогодні потрібні в галузі піару в Україні?

 

— Галузь піару — відносно нова в Україні. Так склалось, що ти можеш не мати спеціальної освіти, але бути хорошим піарником. Піар — це стратегічна функція, яка вимагає від спеціаліста розуміти всі аспекти репутації компанії й усі аудиторії, з якими вона спілкується. Тому тут потрібні досить прагматичні навички, а саме: вміння слухати і чути, тому що дуже важливий діалог. Ми шукаємо людей, які вміють творчо мислити, організовувати себе, а також є комунікативними.

 

— Що для вас було найбільшим викликом у роботі?

 

— Я почала керувати компанією PRP Group у Росії у 2005 році. Якраз у розпал газових воєн між Україною та Росією, тому ставлення до вихідців з України було досить специфічне. До того ж агенство вже існувало протягом 10 років, це велика команда зі своїми цінностями та правилами. Але завдяки чудовим людям, які там працювали, цей перехід був відносно легким.

 

— Ви закінчили Києво-Могилянську академію. Чи змінився імідж цього вишу з тих часів?

 

— Для мене академія — це дуже прогресивне, культурне явище, одне з найбільш яскравих в історії становлення України як такої. Я б хотіла, щоб вона такою була й далі, такою, що виховує цілу плеяду майбутньої еліти. Усі випускники, і я в тому числі, зацікавлені, щоб репутація академії була високою.

 

Спілкувалася Анна Середа 
Фото: Аня Брудная