28 березня 2014

Ірина Бондаренко: «Копенгагенізуємо Київ!»

Весна — час велосипедистів. У травні в Києві відбудеться парад велосипедисток у спідницях та на підборах. Цим заходом Асоціація велосипедистів Києва, яка вважає велосипед найкращим засобом пересування містом, хоче зробити двоколісний транспорт ще популярнішим. Щоб поговорити про цей парад та взагалі про велосипедний рух у Києві, ми зустрілися з головою асоціації Іриною Бондаренко.

 

Фото: http://platfor.ma/articles/4e708030ca37a/

— Розкажіть про велопарад дівчат. Що це за захід?

 

— Це вже другий велопарад. Сподіваюсь, що він скоро стане всеукраїнським заходом. Усі думають, що якщо ти їдеш на велосипеді, то ти обов'язково маєш вдягти спеціальні шорти і кофточку, які коштують досить дорого. Ти приїжджаєш на роботу, маєш прийняти душ, перевдягнутися... Але не в усіх на роботі є такі зручності. Це стереотип! Можна й у звичайному одязі їздити на роботу. Ми хочемо показати, що велосипед — це засіб пересування. Якщо я проїжджаю з дому до роботи 15-20 кілометрів, то я їду собі повільно і красиво. А от якщо дистанція 50-70 кілометрів, тоді я одягну спеціальний одяг. Ми обрали для своєї акції дівчат, бо дівчата вдягнуться красиво і зможуть донести те, що ми хочемо показати. Минулого року нас було 40-50 дівчат, деякі вдягли спідниці й підбори. Усе було дуже красиво, ніхто не попадав.

 

Ірина Бондаренко — голова Асоціації велосипедистів Києва

— Коли, власне, ви вперше в житті «осідлали» велосипед?

 

— Мій хлопець їздив на велосипеді, коли я з ним познайомилася. Невдовзі і я купила собі велосипед. До того, звісно, був, як у всіх дітей, трьохколісний велосипед. Якщо говорити про серйозне моє захоплення велосипедом, то воно триває вже 5 років.

 

— Розкажіть про переваги велосипедиста порівняно з автомобілістом.

 

— Зручність дещо програє, але я скажу про переваги. По-перше, велосипед у Києві швидший за машину, яка стоїть півгодини-годину в заторі. Наша асоціація проводила транспортні перегони, у результаті яких ми дійшли певних висновків. З дому на роботу, якщо я їду громадським транспортом, це виходить 50 хвилин, якщо велосипедом — півгодини, і якби я їхала машиною, то стояла б у заторах, і це було б мінімум півгодини. На велосипеді все набагато простіше. По-друге, велосипед вигідніший. Технічне обслуговування велосипеда набагато дешевше, ніж обслуговування авто. Зараз мій велосипед у ремонті. Його переберуть, почистять, він буде як новенький. За це я заплачу 150 гривень. Для авто, крім техобслуговування, потрібні довідки, гроші, бензин...

По-третє, їздити на велосипеді здоровіше. Навіть якщо людина вдихає шкідливі викиди автомобілів, усе одно вона вдихає їх менше, ніж автомобіліст.

Це, до речі, доведено.

 

— Як з'явилася Асоціація велосипедистів Києва?

 

— Спочатку це була невеличка організація, яка називалася «Зеленому місту — зелений транспорт». Вона займалися популяризацією велосипедів, але дуже побіжно. У 2007 році сталася аварія: п'яний водій збив велосипедиста, і той помер у машині швидкої допомоги. Люди, які йшли вулицею, почали це знімати на відеокамери телефонів, а водій казав: «О, машинку жаль!». Це було так огидно. Зрештою, водій опинився за ґратами і зараз відбуває свій термін. Київські велосипедисти були дуже обурені й об'єдналися в «Зелений велонаїзд». Проводили акції перед мерією, вимагали облаштування велодоріжок. Тоді й з'явилася Асоціація велосипедистів Києва.

 

— Чи зараз у вас є співпраця з керівництвом міста?

 

— Є. Те, що зараз робить Олександр Попов (голова Київської міської державної адміністрації — ред.) мені, у принципі, подобається, але він робить мало. Він уже відкрив першу велодоріжку. Ми постійно пишемо Попову листи, але зв'язатися з ним не виходить, принаймні поки що. Проте на травень заплановані дві обов'язкові зустрічі. Ми розуміємо, що якщо мерія нічого не буде будувати, то нічого й не буде.

 

— Чи є якісь закони, якими місто допомагає розвиватися руху велосипедистів? Чи діють вони?

 

— Після «Велонаїзду» Черновецький підписав одне розпорядження. Згодом Попов підписав ще два, депутати Київської міськради ухвалили рішення про облаштування велодоріжок. Хоча всі ті рішення уже набули чинності, вони не виконуються. Доріжка, побудована на Позняках, не згадана в жодному з цих розпоряджень. Це була якась несподівана ініціатива Олександра Попова.

 

— Розкажіть про цю велодоріжку на Позняках.

 

— У жовтні минулого року була побудована ця двокілометрова велодоріжка. Ми знали, що вона будується, активісти туди постійно їздили. Казали, де треба робити з'їзди та заїзди. Заплановано було зробити дві доріжки — по вул. Здолбунівській (Позняки) і по Дніпровсько-Набережній. Перша велодоріжка відокремлена, красива, як у Європі. А от та доріжка, що на Дніпровсько-Набережній — це не велодоріжка, це просто відокремлений нерівною лінією шматок тротуару. Має бути асфальт іншого кольору, позначки, щоб люди не заходили. До того ж, посеред цієї доріжки з'являються рекламні стовпи шириною, як вся доріжка. Ми вже написали листа в управління реклами, але відповіді поки не було.

 

— Ви почали облаштовувати велопарковки біля супермаркетів. Звідки берете гроші?

 

— Насправді ми звертаємося до супермаркетів, просимо їх облаштувати велопарковки. Ми — громадська організація, у нас немає коштів для таких дій.

Проте зараз усе більше закладів роблять велопарковки з власної ініціативи. До нас телефонують і кажуть: «Ми хочемо велопарковку. Яку краще? Як це зробити?».

За нашим проханням ТРЦ «Караван» облаштував парковку.  McDonald's  з нами зв'язувався. Було б класно, якби була така собі мережа велопарковок.


— В інших містах України інфраструктура для велосипедистів краща?

 

— У Рівненській області, наприклад, уздовж доріг прокладені велодоріжки. Коли я проїжджала вночі, то подумала, що їду по Європі.

 

— Тобто Рівне можна назвати конкурентом Києва?

 

— Та ні, це область. Усе-таки треба починати зі столиці, а вже пізніше думати про міжміські велодоріжки. У Львові також активна велосипедна асоціація. До них приїздила німецька делегація, яка радила, де і як робити доріжки. Я рада, що в Україні до цього питання не байдужі. Але мені прикро, що в Києві до цього дещо байдужа влада.

 

— Яке місто у світі вважається найбільш зручним для велосипедистів і коли Київ буде таким?

 

— Це Амстердам і Копенгаген. Коли хочуть покращити велосипедну інфраструктуру, то кажуть: «Копенгагенізуємо Київ!». Це міста, у яких 40% людей користуються велосипедом як транспортним засобом. Передбачити, коли Київ зможе наблизитися до такого рівня, важко, але якщо європейські держави перейнялися цим питанням, та й у Мінську є величезна велодоріжка, то й для Києва — це неминучий процес. Наш мер, яким би він там не був, має хотіти стати мером, який зробить Києву таке щастя.

Усі велосипедисти світу знають і шанують мера Боготи (столиця Колумбії), який із семимільйонного міста, розташованого в горах, зробив велосипедне місто. Він проклав доріжки, розвантажив міський транспорт.

 

— На що, крім параду дівчат-велосипедистів, від вас чекати найближчим часом?

 

— З середини травня до середини червня наша асоціація оголосить Веломісяць. Після параду дівчат буде показ дизайнерських світловідбивних жилетів, який проведемо на Хрещатику. 28 травня в нас запланований Велодень, а також відкриття виставки фотографій на велосипедну тематику. У червні проводитимемо міжнародну дводенну конференцію «Велофорум».

 

Спілкувалася Ольга Хім'як, interviewer.com.ua

Фото надане Іриною Бондаренко


comments powered by Disqus