16 жовтня 2015

«Світ налаштовують найвпертіші»: заступниця Михайла Саакашвілі про нову Україну

Днями у рамках Kyiv Post Employment Fair у Києві пройшла зустріч із Юлією Марушевською. Під час Майдану вона записала відео I am a Ukrainian, який подивились більше 8 млн людей по всьому світу. Зараз Юлія працює заступником голови Одеської обласної державної адміністрації. Її найцікавіші думки про те, які цілі потрібно перед собою ставити, чому світ рухають ідеалісти, і чим держава відрізняється від клієнтського сервісу – у матеріалі Platfor.ma.

 

 

Для мене все почалось з маленького відео, яке стало всесвітньовідомим, а закінчилось відвідинами Генасамблеї ООН, конференціями з президентами, діячами культури, моїм навчанням у Стенфорді та Гарварді і спілкуванням зі студентами у різних аудиторіях і обставинах. Я ставила перед собою мету розказати світові про те, хто ми є, просто ділячись власним досвідом. І ось сьогодні я опинилась в Одесі заступником Михаїла Саакашвіллі, допомагаючи йому змінювати Україну.

 

 

Про мотивацію

Зараз мені кажуть, що я занадто молода, що у мене освіта філолога, і я не можу бути на держслужбі, не вивчаючи держслужбу. Але коли ти потрапляєш у дивну і неправильну систему, то бути зовсім сторонньою людиною з іншими поглядами навпаки допомагає. Це розслабляє, відпускає і дає можливість робити сміливі речі.

 

За останні 2-3 місяці я найбільше пишаюсь тим, що ми створили прозорий набір на посади голів районів. Зараз голови районів – це люди з MBI, які закінчили Кембридж, які приїхали з усього світу до Одеської області робити зміни – ті, кого називають Ucrazyans. І їх заохочували до роботи в нашій державі не старі пузаті чиновники, а саме ті люди зі слабостями і помилками, які зараз у нас зібрались. Тому мій перший до вас меседж: це не бійтесь бути такими, які ви є, не бійтесь робити помилки, і завжди рухайтесь вперед.

 

Якщо відверто сказати про те, що стало поворотним моментом у моєму житті, то це було розуміння того, що і для чого я роблю. Егоїстична ціль – заробити купу грошей або купити класну машину – ніколи не поведе тебе на справді глобальні орбіти. Твоя мета має бути великою. Якщо раніше я намагалася створювати свій бізнес, то тепер все, що я роблю – це для вищої мети, і ця думка надає мені набагато більше сил. Якщо вам пощастить знайти те, чому ви хочете служити, то просто хапайтесь за це і вже ніколи не відпускайте.

 

 

Сьогодні світ настільки переплутаний і глобальний, що такої лінійної кар’єри, як раніше, вже немає. Закінчив школу, вивчився на юриста, став стажером, потім молодшим юристом, потім партнером і так далі – зараз вже можна жити інакше. Світ глобальний, і ваші рухи мають бути глобальними.

 

За ці два роки люди, з якими я спілкувалась, змінили мене більше, ніж ті речі, які я робила до цього. Це люди, які ніколи не вчились своїм нинішнім професіям, але тим не менш вони досягли неймовірних результатів. Той самий Річард Бренсон (київський виступ якого ми вже публікували. – Platfor.ma), який, маючи проблеми зі сприйняттям тестів, створює шалені компанії, які рвуть всі шаблони. Зараз важливо зрозуміти, що меж немає. Будь-які межі, які вас оточують, ви ставите собі самі. Всі обмеження – лише у вашій голові.

 

Не бійтесь бути ідеалістами. Всі вам будуть казати, що світ матеріальний і треба йти на компроміси, але насправді це не так – не треба. Сьогодні світ такий, який ви захочете. Світ пристосується до вас. Світ налаштовують найвпертіші – ті, хто відстоює свою позицію.

 

Сьогодні найкращий час для вас, тих, хто хоче зробити неймовірні речі. Допоки старі ще сумніваються і відстоюють якісь неконструктивні позиції, ви можете зайти і зробити стрибок. В Україні зараз такий період, коли кожен з нас може вирости на неймовірну висоту. Це те, чого неможливо зробити в традиційних суспільствах, де вже стабілізувались усі системи і ролі. І це значить, що ми можемо це зробити так, як потрібно нам – молодому поколінню, яке хоче щось змінювати.

 

Я більше не ставлю собі професійних цілей, тому що зрозуміла, що це абсурд, який не працює. Я ставлю собі загальні цілі, рухаюсь до того, що б я хотіла зробити, а не до того, ким би я хотіла бути. Мені хочеться пов’язувати своє життя з Україною. Я хочу змінювати країну на краще, настільки, наскільки це можливо в межах мого впливу. Той вплив, який у мене був, коли я була спікером на міжнародній арені – це один рівень, сьогодні у мене зовсім інший вплив. Хочеться, щоб люди більше вірили у потенціал нашої країни, і були сміливішими у тому, що вони роблять.

 

 

Про державну службу

Зараз на державній службі можна робити правильні речі, але тільки за тієї умови, що ви заходите з правильним позивом. Якщо ви заходите не бути частиною цієї системи, а змінювати її, тоді є зміст іти у владу.

 

Коли я прийшла у адміністрацію, де працює 800 людей, і тебе, 25-річну дівчину, призначають заступником, і всі дорослі жінки і чоловіки, власники заводів і пароплавів, приходять і дивляться на тебе переляканим поглядом, важко повірити, що це дійсність. Я часто жартую, що якщо б перед ними стояв піджак, на якому написано «заступник голови», чи «заступник губернатора» – вони б себе поводили так само. Наша ментальність щодо цих структур застаріла, пострадянська, але якщо приходити туди зі своїми баченням, впертістю і без жодного жалю до того, що існує, то все буде добре.

 

Наша бюрократична система працює тільки на те, щоб зупиняти розвиток і прогрес. Перші декілька тижнів у адміністрації я не могла повірити у те, що відбувається: приходить інвестор вкласти гроші, а перед ним сидить 30 чоловік, і кожний другий просить у нього довідку і пояснює, чому цього не можна зробити. Мої перші враження: «Які ж ми насправді багаті, якщо ми досі живемо, коли так багато крадуть», і як же швидко ми можемо розвиватись, якщо забрати оці всі перешкоди.

 

Ці перешкоди створені штучно. Зараз дуже важливо, щоб у нас було те, що називається good governance, тому що без цього ми дуже багато втрачаємо. Ми рухаємось дуже повільно.

 

 

Good governance – це перш за все small governance. Україна – це країна з найбільшою кількістю прокурорів у світі і неможливістю заарештувати жодного корупціонера. Good governance – це відчуття того, що країна працює як сервіс – як звичайний клієнтський сервіс. Крім того, чим менше буде держави – тим краще. Якщо можна якось забрати державу подалі від культури – треба забирати, якщо можна забрати подалі від освіти, і дати можливість приватним закладам розвиватись – треба це зробити.

 

Політологи казали мені, що найкращий стрибок в Україні був тоді, коли Ющенко з Тимошенко між собою сварились – тому що в них не було тоді часу дивитись на те, що відбувається в державі. Коли з’являється якась централізація, вона все нищить. Держава – це працююча економіка, працююча економіка – це повітря і свобода. У нас цієї свободи зараз дуже і дуже мало. Ми ходимо і організовуємо інвестиційні ярмарки, запрошуємо людей і бізнесменів з усього світу, а коли вони приїжджають і говорять: «Ми готові», то ми повинні брати  кожного за руку і проводити через темний ліс нашої бюрократії. Тому що вони не можуть просто взяти і зайти, як у будь якій іншій країні.

 

Хороше управління – це коли його мало, воно зручне і працює як сервіс.


comments powered by Disqus