30 вересня 2015

Є петиція: як новий сервіс взаємодії з владою може змінити все

Спільно з Реанімаційним пакетом реформ ми досліджуємо, які зміни відбуваються в країні, а які ще мають відбутися – і чому. Сьогодні співавтор закону про петиції, керівник Центру розвитку інновацій Києво-Могилянської академії Сергій Лобойко пояснив Platfor.ma, як працює новий сервіс на сайті президента та навіщо він нам потрібен.

 

Фотографія: RadioSvoboda.org

– Навіщо нам взагалі потрібні електронні петиції?

 

– Якщо говорити офіційною мовою, то е-петиція – це колективне публічне звернення в електронній формі. Якщо ж по простому, то це спосіб ініціювати діалог «народ-влада» без витрат на «шини та коктейлі Молотова». Модернізувавши закон «Про звернення громадян» ми не тільки легалізували електронну форму звернень, але і запровадили новий вид звернення – електронну петицію. І вона вже себе виправдовує. Наприклад, ініціатори першої петиції розповідали публічно, що раніше вже не один раз писали письмові звернення до влади, але завжди безуспішно. А цього разу, коли петиція набрала необхідні 25 тис. голосів, влада почула їх відразу.  Те ж відбувається і з іншими успішними петиціями.

 

Також переведення в електронну форму традиційних звернень не лише зменшить канцелярські витрати по державі, але й простимулює реформування документообороту, системи прийняття рішень всередині органів влади та взаємодії між ними.

 

При цьому важливо розуміти, що е-петиції не відносяться до сервісів електронного уряду. Це – інструмент розвитку демократії, який потрібен як народу, так і владі. Перш за все, він привертає увагу до важливих питань, але  також може бути інструментом оцінки підтримки ідей і від представнків влади. Петиція дає можливість швидко згуртувати прихильників щодо її змісту та перенести це питання у публічну площину. Резонансні теми підхоплюють соцмережі та засоби масової інформації. Таким чином в Україні е-петиція стає інструментом для формування порядку денного за участі не тільки політиків, їх тіньових покровителів, але і народу. 

 

– На сайті президента з’являються всі запропоновані петиції?

 

– Є етап премодерації – як тільки з’являється петиція, АП перевіряє, чи не закликає вона ні до чого забороненого законом – до повалення конституційного ладу, сепаратизму, війни, насильства і так далі. Якщо ні, то вона починає збирати голоси. Теоретично в АП могли б знайти привід також знімати усі петиції, які надходять «не за за адресою» або складені з помилками. Але було прийнято рішення – реєструють усі, у тому числі й ті, що повторюються за суттю. 

 

– Люди часом реєструють цілковито безглузді петиції. З цим треба боротися?

 

– Демократія не може бути безглуздою. Ми розуміємо, що цим інструментом будуть намагатися скористатися і політтехнологи, і гумористи. Але беручи до уваги рівень освіченості нашої інтернет-спільноти та активності громадянського суспільства, шансів у них небагато.

 

 

Кожен має право на думку, якою б вона не була. Чи зберуть такі петиції потрібну кількість підписів? Думаю, що ні. До того ж, можливість дотепних жартів у петиціях є цікавою відмінністю української практики і репрезентує характер українців. Одночасно у владі теж розуміють, що «у кожному жарті є лише частина жарту».

 

Більше хвилювання викликає те, як саме будуть реагувати адресати – центральні та місцеві органи влади. Вони повинні розуміти, що питання не у новому ІТ-рішенні для їх сайтів, а у здатності вчасно та змістовно реагувати на петиції. Президент усім вже продемонстрував розуміння того, що це інструмент діалогу, що навіть якщо твоя особиста точку зору не співпадає з думкою автора петиції. Тож негативно реагувати на петиції – це шлях до політичного самогубства. Ще гірше буде, якщо хтось із адресатів візьме за правило ігнорувати успішні петиції чи відповідати на них формально.

 

– Президент уже відреагував на п’ять петицій – і на всі позитивно…

 

– Головна подія першого місяця роботи е-петиції – саме те, яку концепцію офіційних відповідей обрав президент. На щастя, він узяв до уваги те, що складність поставленого авторами питання та інша точка зору не так важливі, як те, що петиція відкриває можливість для налагодження діалогу.

 

Знаковою стала перша петиція про право на захист. Точки зору щодо неї розділилися на протилежні. До останньої дня скептики і тролі вже смакували, що президент проігнорує цю петицію і дасть негативну відписку. Тим більше, що за кілька днів до цього він уже висловився, що має протилежну думку. Але в ніч на 24 вересня демократії в Україні стало таки трохи більше. Президент запропонував винести це питання на найкращий для цього майданчик – Конституційну комісію. Туди запрошені до діалогу і автори петиції та всі представники професійних спільнот. Діалог буде публічним, на найвищому експертному рівні. За ним слідкуватиме у десятки разів більше людей, ніж підписалося. Це буде цікаво, а результати неодмінно дадуть позитивний ефект для країни.

 

До-речі, по другій петиції щодо оподаткування авто уже почалася імплементація. А відповідь на третю щодо призначення Михеїла Саакашвілі прем’єром простимулює рряд працювати результативніше. Інакше, як написав президент, після 11 грудня його імунітет закінчиться.

 

– Чому петиція має зібрати саме 25 тис. підписів? Це не замало?

 

– Якщо брати американську практику, то вони взагалі починали з 5 тис., і такий поріг був у цій величезній країні ще у 2011 році. З часом вони піднімали планку, сьогодні вона сягнула 100 тис. Якщо враховувати показники на душу населення, то ми стартували з у сім разів вищого порогу. Практика показала, що українці його з легкістю долають за 5-6 днів. Якщо екстраполювати динаміку по першим успішним петиціям, то за відведені законом три місяці на збір підписів кожна з них набрала б більше і 100, і 200 тис. голосів.

 

Україна побила всі світові рекорди по інтересу до петицій – понад 1,5 млн громадян зацікавилися сервісом – пишуть, читають, підписують петиції.  А скільки ще їх коментує в соціальних мережах... Образно кажучи, Майдан тепер тут.

 

– Де гарантія, що зібрані підписи дійсно відображують думку суспільства? Як відстежується, чи не підписалася людина двічі або тричі?

 

– Петиція – це не соціологія, а спільна думка людей, яка об’єдналася навколо петиції певного автора. За демократії право на думку має кожен громадянин, тим більше – коли їх ціла спільнота. З технічної точки зору всі підписанти автоматично перевіряються за IP-адресами, аналізується поведінка на сайті і так далі. Також закон передбачає, що всі ІТ-сервіси петицій мають бути захищені від роботів, а за спроби підробити підпис передбачена сувора кримінальна відповідальність.

 

 

Зараз долучення користувачів до цього сервісу максимально спрощене і відбувається через електронну пошту – це дає можливість одній особі підписатися з декількох своїх аккаунтів. Ця практика існує щодо е-петицій і в інших країнах. Але нам і колегам з АП було важливо почути голос народу. Ретельний аналіз чинних петицій засвідчив, що відсоток таких «суперактивістів» незначний – у межах 10%. Але це не має значення, якщо взяти до уваги кількість екстра голосів, які встигають набрати успішні петиції.

 

Також важливо розуміти, що петиція – це не референдум, а лише сучасний метод ініціювання публічного спілкування. По суті, тут не має значення однозначна кількість підписів, головне – що їх багато, а значить президент повинен звернути увагу на проблему.

 

– Чи несе якусь відповідальність людина, чию петицію підтримали?

 

– Це ні до чого не зобов’язує, але людина матиме змогу долучатися до подальшого розгляду петиції, до підготовки законопроектів. Для авторів успішних петицій це потужний соціальний ліфт, який відкриває не зобов’язання, а унікальні права. Вони стають відомі нації, з ними на рівних спілкується влада, вони можуть зробити свій внесок у вдосконалення України.

 

Така інновація відкриває широке поле можливостей для росту професіоналізму громадських організацій. А враховуючи вищу довіру суспільства до них та рівень вмотивованості їх експертів, ми очікуємо появу впливових, спеціалізованих платформ е-петицій та коаліцій громадських організацій, які їх використовуватимуть для просування своїх ідей.


comments powered by Disqus