23 березня 2015

Андрій Зінченко: «Все, що ми повинні зробити з енергетикою – привнести в неї здоровий глузд»

Сьогодні ми запускаємо на Platfor.ma нову рубрику. Спільно з Реанімаційним пакетом реформ (РПР) ми будемо досліджувати те, які зміни відбуваються в державі, а які ще мають відбутися – і чому. Для початку співзасновник української мережі ініціатив з енергозбереження Greencubator та менеджер групи РПР «Реформи енергетичного сектору» Андрій Зінченко пояснює, чому зростають тарифи на газ, що означає енергоефективність та як правильно економити.

 

Фотографія: facebook.com

– З квітня в Україні поетапно почнуть зростати тарифи на електроенергіію. Чому уряд прийняв таке рішення та чи обґрунтоване воно?

 

– Уявіть, що я продаю чай по 10 гривень за чашку. Ви підходите до мене і кажете, що хочете купити його за три.  Ми можемо домовитися з вашим татом або чоловіком, щоб він заплатив мені ще сім гривень – в результаті я все одно повинен отримати десятку. У випадку з імпортним газом таким таємничим другом є держава – саме вона доплачує за нас різницю. Для населення ціна на газ завжди була нижча, ніж та, яку ми мали насправді платити. Це називається перехресним субсидуванням. Раніше українці платили одну третину вартості тепла, усе інше доплачувалося з держбюджету. Тобто ми завжди платили одну і ту ж суму, просто частину віддавали напряму з наших кишень, а залишок надходив з бюджету. Але ми забуваємо важливу річ: бюджет – це наші податки.

 

Логіка в рішенні уряду є, і вона цілком правильна. Держава намагається зробити так, щоб громадяни одразу платили повну суму. Тоді гроші не будуть проходити через «Нафтогаз» і губитися там. Проблема в іншому – ніхто не бачив розрахунку ціни, а вона викликає багато питань. Оскільки немає прозорої картини, населення цьому не довіряє. Але я вірю, що українці готові сприйняти реформу та допомогти державі впроваджувати енергоефективність.

 

– Але тепер сума, яку потрібно платити, може стати занадто великою для більшості населення. Чи передбачені пільги для тих, хто не в змозі заплатити?

 

– Думаю, що треба працювати з конкретними випадками. Адресна допомога завжди краща, ніж пільга. Більше того, я вважаю, що допомога має бути тимчасовою – років три-п’ять. Людина  має чітко знати, що скоро держава перестане за неї платити, а значить, треба вчитися економити.

 

– Тобто ми повинні менше опалювати свої оселі?

 

– Для початку треба зрозуміти різницю між енергоефективністю та енергозбереженням. Якщо ви їздите машиною, яка використовує менше пального – це підвищення енергоефективності. Якщо ви пересіли на велосипед – це енергоощадність. Отже, якщо ви купили будинок, який утеплений краще, ніж старий – ви підвищили енергоефективність вашого житла. Температура повітря в кімнаті залишилася такою ж, але ви витрачаєте менше енергії і, відповідно, менше платите. Якщо ж ви вимикаєте батареї в кімнатах, в яких не знаходитеся, то ви економите на енергії. Це теж енергоощадність.

 

В Європі житловий будинок у середньому споживає близько 90 кіловат енергії на квадратний метр. У нас – більше двохсот. Усе через те, що ми неефективно споживаємо енергію, використовуємо зайве. Ми звикли до того, що енергоресурси дешеві. Насправді ж вони псевдодешеві. Енергія сама по собі дуже дорога – не тільки у нас, так у всіх країнах світу. Важливо те, як ми ставимося до ресурсів. У Норвегії або в Німеччині люди, наприклад, навіть сплять при нижчих температурах, ніж ми. Більше того, вони часто опалюють тільки ту кімнату, в якій знаходяться. Але економити – не означає перестати опалювати будинки.

Люди ненавидять економити енергію, але люблять економити гроші. Це саме той випадок
Фотографія: facebook.com/zinchenko.andrij
 

– Цієї зими школярам та студентам збільшили канікули, щоб не топити навчальні заклади та зекономити. Такі радикальні заходи дали очікуваний ефект?

 

– Є так звані адміністративні заходи енергоощадності. Яценюк сказав зменшити використання газу на 30% – і всі побігли шукати способи економити. Можна відключити крило, яке ми не використовуємо, можна відключати опалення на ніч або на місяць. Але у таких заходів є свій поріг ефективності. Якщо чесно, я сумніваюся, що цієї зими їм вдалося досягти значної економії. Їхні звіти – це одне, як було насправді – невідомо. Цей опалювальний сезон не був дуже страшним, у нас принаймні було 16 мільярдів кубів газу. Та і зима була теплою. Тепер треба пережити наступний.

 

– Як може економити кожен з нас?

 

– Найбільш ефективний спосіб – утеплення. З приватними будинками все просто. Мій тато, наприклад, зараз утеплює свою дачу. Таким чином можна досягти 30-40 або навіть 50% економії на опаленні.

 

З квартирами набагато складніше. У цьому випадку проблему найкраще вирішувати спільно, з жителями всього будинку. Варто створити ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. – Platfor.ma) та поставити лічильник. Більшість українців, звісно, думає, що їх сусіди козли, але коли їм прийдуть платіжки, вони почнуть домовлятися. Сама процедура створення ОСББ не така вже й складна, займає кілька місяців. Щоправда, тут ми маємо одну проблему: нещодавно Верховна рада прийняла закон про те, що ОСББ є прибутковою організацією і мусить платити податки. Це маразм повний, з цим треба розібратися.

 

Ще є клаптикові утеплення, ви точно їх бачили. Мій знайомий з Оболоні зробив таке у своїй квартирі на другому поверсі. Розмалював у жовто-блакитний колір – круто, виглядає дуже патріотично. Тільки це беззмістовно. Таке утеплення дасть максимум два-три додаткові градуси в кімнаті. Натомість ризики більші, бо з інженерної точки зору так робити неправильно. Можуть бути проблеми із затіканням швів, наприклад. Закордонний досвід тільки підтверджує, що у багатоквартирних будинках енергетичні та комунальні питання треба вирішувати спільно. До того ж це дешевше.

 

– Що скажете про оригінальні способи економії? Серед них є ефективні?

 

– Хіба що купити ділянку за містом і зробити там землянку. А якщо серйозно, то чому ми шукаємо оригінальних способів? Нових технологій щороку більшає. Але найкращим залишається утеплення. Їх є безліч видів – і пінопластовими матеріалами, і пінополіуретаном, і мінватою, і різноманітними целюлозними утеплювачами. Я не знаю, чи є сенс придумувати щось кардинально нове. Це не питання творчості, це питання здорового глузду. Власне, все, що треба зараз зробити в енергетиці –  це якраз і привнести туди трохи здорового глузду.

Держава намагається зробити так, щоб громадяни одразу платили повну суму — тоді гроші не будуть проходити через «Нафтогаз» і губитися там
Фотографія: facebook.com/zinchenko.andrij
 

– Утеплення – доволі дороге задоволення. Українцям доведеться займатися цим самотужки чи є сенс чекати державної підтримки?

 

– Утеплення завжди буде відчутним за своєю вартістю. Звичайно, держава повинна сприяти тому, щоб ми підвищували енергоефективність будівель. Але громадяни мають розуміти, що ніхто не прийде і не утеплить їхні будинки. Єдине, чого ми можемо вимагати від держави – полегшити процедуру. Я думаю, що вона має утеплювати муніципальні будівлі. Буде добре, якщо тим, хто хоче утеплити свій будинок, держава надаватиме кредити – безпроцентні або під низький відсоток. У Львівській області, наприклад, є така програма, коли гасять відсотки по кредиту, якщо громадяни підвищують енергоефективність свого житла. Схем є багато, держава має робити це заради власної безпеки. Чим менше ми споживаємо імпортованих енергоносіїв, тим вищий наш рівень безпеки.

 

– Як привчити людей відповідально ставитися до енергоресурсів?

 

– Просвітницькою діяльністю. Повинна бути робота через соціальні служби. У Держенергоефективності  (Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. – Platfor.ma) є підрозділ, який займається суто просвітницькою кампанією. І варто сказати, що деякі речі виходять непогано. До речі, кілька телеканалів уже запустили проекти, які також мають привчити українців економити.

 

Втім, ніщо не навчить нас заощаджувати краще, ніж розуміння того, що інакше ми просто втратимо гроші. Люди ненавидять економити енергію, але люблять економити гроші. Це саме той випадок.


comments powered by Disqus