26 березня 2015

Денис Бродський: «Зараз держслужба – це смітник, де працюють або злодії, або невдахи»

Спільно з Реанімаційним пакетом реформ ми досліджуємо те, які зміни відбуваються в державі, а які ще мають відбутися – і чому. Бізнесмен, колишній голова Нацагентства з питань держслужби та один з розробників законопроекту «Про державну службу» Денис Бродський розповів Platfor.ma про те, чому треба звільнити половину держслужбовців, як збільшити зарплатню решті та що буде з тими, хто не хоче змінюватися.

 

Фотографія: facebook.com/WhiteSalesSchool

Денис Бродський називає себе громадянином та не хоче згадувати про посади. Майже 15 років він працював у бізнес-секторі, а в квітні минулого року його призначили головою Національного агентства України з питань держслужби. Втім, уже через п’ять тижнів він подав у відставку. Каже, що працювати в тих умовах було неможливо, тому він вирішив змінювати систему ззовні. Зараз він – один з розробників проекту закону «Про державну службу», який учора схвалив Кабмін. Найближчим часом документ передадуть до парламенту.

 

Ви почали працювати над законопроектом про державну службу ще на посаді голови Нацагенства. Чому зрушення стали помітні тільки зараз?

 

– Коли Яценюк доручив розробити новий закон про держслужбу, у нас уже були напрацьовані зв’язки з Національною державною службою, була створена експертно-консультативна  рада з провідних експертів. Ми почали працювати над законом разом.

 

Ми хотіли розробити законопроект, який би враховував думку громадськості. Вважаю, нам це вдалося. Було важко, іноді доводилося робити крок вперед і два назад. Завжди втручалися корпоративні інтереси, невідомим чином зникали статті, які ми писали. Але ми раді, що вдалося відстояти наші позиції.

 

Ми підготували законопроект ще до грудня минулого року в надії, що за нього проголосують під час сесії. Сподівалися, що у нових міністрів – справжніх камікадзе – розв’яжуться руки, і вони зможуть скорочувати людей, наймати нових, оцінювати результати, проводити прозорі конкурси. Але уряд усе поставив на гальма. Наш законопроект просто зняли з розгляду.

 

Мені дзвонили новопризначені міністри та їх заступники і жалілися, що не можуть нормально працювати. Я їм одразу сказав: усі питання до прем’єр-міністра. Втрачені три місяці – на його совісті. На щастя, зараз уряд прокинувся.

 

Чого чекати далі?

 

– Тепер законопроект мають направити на розгляд Верховної ради, буде перше слухання. Найголовніше зараз – зберегти цілісність документу, не дозволити викинути з нього статті. На щастя, у нас вже трошки інший парламент. Хай не такий, як мав би бути, але все ж. Там є ті, хто відстоює інтереси громадян, тож нам є з ким працювати.

 

– Ви пропонуєте запровадити в міністерствах нову посаду – державного секретаря. Чим він займатиметься?

 

– Суть законопроекту в тому, щоб відділити професійну державну службу від політичних призначень.  Заступники міністра, його радники, помічники і обслуговуючий персонал не повинні  бути держслужбовцями. Вони приходять і йдуть разом із ним – це його власний дорадчий орган.

Головна ознака професійності державної служби – це конкурсний відбір. Не можна просто подзвонити, домовитися, призначити
Фотографія: facebook.com/Sales-Bomb
 

Держсекретар, навпаки, буде найвищим державним службовцем у міністерстві. Він відповідатиме за керування персоналом держслужби, за оцінку ефективності роботи, за механізми впровадження політики міністра в держустанові. Його призначення не буде політичним, він не змінюватиметься з прем’єр-міністром. Треба зібрати таку машину, яка їхатиме незалежно від того, хто в неї сяде.

 

– У законопроекті також іде мова про новий принцип набору держслужбовців – прозорий конкурс. Як він проходитиме та хто відповідатиме за його об’єктивність?

 

– Головна ознака професійності державної служби – це конкурсний відбір. Не можна просто подзвонити, домовитися, призначити. Повинна бути чітка процедура відбору найкращих кандидатів на посади – від держсекретаря до працівника відділу.

 

Для контролю ми пропонуємо створити спеціальну Комісію з питань вищого корпусу держслужби, яка  забезпечить політичну неупередженість, нейтральність та захищеність від стороннього впливу. До комісії залучатимуть експертів – як державних службовців, так і представників громадськості. Це мають бути психологи, соціологи, люди з досвідом підбору персоналу.

 

Під кожну посаду прописуються критерії відбору, відповідно до яких комісія обиратиме кандидатури і подаватиме їх на розгляд міністрові. Він не може сказати, що ті йому не подобаються і взяти людину ззовні. У деяких країнах немає навіть такого вибору – комісія пропонує людину, а міністр або приймає її, або замовляє новий конкурс. Багато де жюрі оцінює анонімну анкету, а не людину. А міністру подається конверт без прізвищ. Ми теж хочемо так зробити з часом.

 

– Ви згадали про досвід інших країн у реформуванні держслужби. З кого нам варто брати приклад?

 

– Ми дивилися на приклади Канади, Польщі, Грузії, Сингапуру. Немає сенсу щось вигадувати, нам є що у них запозичити. Власне, з чого почали Лі Куан Ю та Ян Паства (колишній прем’єр-міністр Сінгапуру та екс-голова Держслужби Польщі. – Platfor.ma)? Саме з державного управління. Від цього залежить те, чи будемо ми проводити інші реформи.

 

– Наше суспільство не звикло довіряти держслужбовцям. Це може стати проблемою  для проведення реформи?

 

– Ні, не може. Єдине, що може завадити – нестача політичної волі. Але треба давити, добиватися. Врешті-решт  у людини є три вибори: або змінювати світ, або мінятися разом зі світом, або вимирати як динозаври.

 

Тут ми маємо справу з наслідками. Ми не любимо держслужбовців, але скажіть мені, чого ж така кількість людей намагалася туди потрапити? Дорватися до кормушки було щастям. А потім вони бідкаються, що у них заробітна платня мала. Вони собі служать, а мають служити інтересам держави і громадян. Так і виходить, що держслужба зараз – це суспільний смітник. Там працюють або невдахи, або злодії.

Ми не любимо держслужбовців, але скажіть мені, чого ж така кількість людей намагалася туди потрапити? Дорватися до кормушки було щастям
Фотографія: facebook.com/WhiteSalesSchool

Знаєте, яке головне дорікання зараз на мою адресу? Що я не враховую інтереси державних службовців. Вибачте, але за те, що вони з нами робили останні 23 роки, я їм нічого не винен. Мені байдуже, розуміють вони це чи ні. Хто зрозуміє – буде працювати. Хто ні – хай підмітають подвір’я. Або змінюйся, або до побачення.

 

Усе просто: зайвих людей прибираємо, гроші зберігаємо, беремо нових. Я вважаю, що у нас в принципі занадто багато державних службовців. Щонайменше половини з них треба позбавлятися.

 

– Не занадто радикально?

 

– Повірте, ви цього навіть не помітите. Там страшенна кількість баласту. Вони обслуговують один одного, перекладають папірці, пишуть відписку на відписку, уникають відповідальності. Їх треба звільняти, а достойним платити більше.

 

– Але наше законодавство такого не передбачає. Звільнивши одних людей, ми не можемо підвищити зарплату іншим.

 

– Правильно, тому ми і хочемо змінити законодавство. Треба зробити так, щоб можна було зменшити кількість людей, але залишити незмінним фонд оплати праці. Це дозволить замість п’ятьох працівників залишити одного, але з гідною зарплатнею.

 

Більше того, треба перевернути з ніг на голову підхід до виплати зарплат. Чистий заробіток держслужбовця зараз складає близько 30% від того, що він отримує насправді. Решта – це премії та надбавки. Ви розумієте, який він стає залежний? Я переконаний, що зарплата має становити щонайменше 70%. Премії можуть бути, але в розумних межах.

 

Коли можна буде говорити про результати?

 

– Дива не буде, ми не прокинемося в новій країні на наступний день після прийняття закону. Але об’єктивно за рік ми зможемо привести в систему значну кількість нових людей. Я дуже сподіваюся, що більшість з них не матиме досвіду роботи в держструктурах. На те, щоб їх навчити, піде ще роки два-три.

 

У нас громадянське суспільство значно випереджає розвиток держави. Зараз унікальна ситуація – люди готові працювати безкоштовно, розробляти законопроекти, допомагати. Я впевнений, що так ми зрушимо систему, не дамо реформі провалитися і не дамо пролізти старим кадрам.


comments powered by Disqus