9 вересня 2015

«Зараз Україна – це найкраща Європа»: що таке європейські цінності та чому вони важливі

Що таке європейські цінності і як до них ставитись? Яка ситуація з загальнолюдськими цінностями у Білорусі, Криму та Європі? Відповіді на ці запитання під час панельної дискусії «Європейські цінності в українському та пострадянському контекстах», що відбулася в рамках третього Конгресу культури східного партнерства, шукали Олексій Браточкін, Рефат Чубаров, Євген Головаха та Ярослав Грицак.

 

Білоруський контекст

Історик, керівник концентрації «Публічна історія» Європейського коледжу Liberal Arts у Білорусі Олексій Браточкін.

 

 

«Після ейфорії початку 90-х, коли Білорусь отримала незалежність і шанс на світле європейське майбутнє, всі свідомі білоруси зрозуміли, що пострадянська трансформація буде дуже важкою. Згодом сподівання на «світле майбутнє» взагалі розвіялись. Спочатку по країні вдарила важка економічна криза, а потім до влади прийшов Олександр Лукашенко. Саме це поклало край ілюзіям про європейське майбуття.

 

Якщо раніше не тільки білоруси-інтелектуали, а взагалі усі білоруси без винятку дивилися на Європу, як на явище з якого потрібно щось черпати і вчитися, то зараз ситуація кардинально інша. Сьогодні багатьом білорусам не потрібні європейські цінності і членство в Євросоюзі, бо вони вважають, що Білорусь – це вже Європа. Ба, більше – зараз багато хто заявляє, що Білорусь краща за Європу, бо саме в нас збереглися ті людські цінності, якими європейці знехтували, як, наприклад, заборона одностатевих шлюбів – сумнівна «цінність» – і так далі.

 

 

У 2011-му році ми з колегами видали книгу «Шляхи європеїзації Білорусі», в якій намагалися відобразити, що саме білоруси думають про Європу та європейські цінності. В кінцевому результаті ми дійшли до висновку, що на цю проблему є два протилежних погляди: одні дійсно кажуть, що ті ж таки цінності у нашій країні в дефіциті, і такий стан речей неприйнятний, а інші стверджують, що Білорусь давно уже їх здобула і «переросла» Європу.

 

Кримсько-татарський контекст

Український кримськотатарський політик і громадський діяч Рефат Чубаров.

 

 

Кримські татари були одними із найбільших свідомих прихильників європейської інтеграції України ще тоді, коли ці слова не були такими поширеними і популярними. І коли ми сьогодні говоримо про європейські цінності, дуже важливим є їх донесення до всього суспільства, адже без них неможливо збудувати свідому державу.

 

В Криму ми щороку 23-го серпня виходили на центральну площу для того, щоб відзначити і вшанувати пам’ять про жертв депортацій, Голокосту, голодоморів. Ми виходили для того, щоб сказати про те, що ми маємо викинуте все те, що нам залишилося від радянського режиму. Щоб продемонструвати, що пришов час черпати нові, європейські цінності. Я веду до того, що ми не можемо сподіватися на те, що цінності самі прийдуть у наше суспільство – нам потрібно їх певною мірою насаджувати.

 

 

Сьогодні кримські татари, які перебувають в окупованому Криму, не можуть навіть говорити про будь-які цінності. Бо у них забрали свободу слова, свободу зібрань, забрали навіть власну свободу, а це одні з головних цінностей Європи і нашого народу.

 

Український контекст

Доктор філософських наук, професор, заступник директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України Євген Головаха.

 

 

Дуже важливим фактором для розвитку суспільства є усталеність цінностей як таких. Вселяє радість те, що останнім часом Україна суттєво наблизилась до Європи, але це, на жаль, пов’язано не з швидкими темпами розвитку нашої держави, а з кризою європейських цінностей.

 

Європейські цінності в Україні раніше були десь на такому самому етапі, на якому зараз вони перебувають в Білорусі. Ми мали свої «європейські цінності», які, щоправда, в різних країнах Європи трактували по-різному.  Бо направду навіть сьогодні мало хто знає, що саме розуміти під цим визначенням.

 

Близько двох років тому я намагався визначити, що є цінностями для європейців і для українців. Так от європейські цінності це: відповідальність перед законом, самореалізація, толерантність, відкритість до змін, індивідуальна відповідальність, взаємодопомога. В Україні ж все з точністю до навпаки, бо яка у нас може бути відповідальність перед законом, якщо в людини, яка скоїла злочин, родич, наприклад, прокурор чи суддя.

 

 

Що ж ми маємо сьогодні? А сьогодні ми взагалі маємо кризу цінностей. Кризу цінностей європейських, українських, білоруських, молдаванських і взагалі пострадянських. І що найважливіше – ми не знаємо, що з тією кризою робити. Європейці це питання якось таки вирішать, бо у них є досвід подолання таких криз, а от нам буде важче.

 

 

Доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.

 

 

З європейськими цінностями є одна велика проблема. Це як зі сніговою людиною: всі кажуть, що вона існує, але ніхто її не бачив на власні очі. Цінності є, але чітко визначити, які – годі. Ми розуміємо їх як щось дуже хороше. Але особисто я думаю, що їх не існує. В сенсі їх «європейськості». Я думаю, що вони існують як цінності глобальні.

 

Скажу більше: Європа більше не може захищати цінності, які вона вважає своїми. І велика іронія полягає в тому, що єдина країна, яка ті цінності сьогодні захищає – це Україна. Те, що європейці називають цінностями, ми відстоювали на Майдані і продовжуємо це робити на Донбасі. І в цьому сенсі, зараз Україна – це найкраща Європа.

 

Матеріали рубрики Re:Invent публікуються за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.


comments powered by Disqus