29 липня 2015

Євген Головаха: «Ми дали владі чітку рекомендацію, як повернути довіру – почніть з себе»

Вуличний університет Львова продовжує навчальний сезон, запрошуючи провідних мислителів країни поговорити на гострі соціальні теми. Про те, чи можливо українцям повернути довіру до влади, чим ми відрізняємось від європейців у плані довіри та чому Україна схожа на мафіозну Італію – розповів Євген Головаха – відомий український соціолог, заступник директора Інституту соціології НАНУ. Platforma записала найцікавіші висловлювання науковця про довіру серед українців.

 

 

Згідно з останніми даними Європейського соціального дослідження, виявилось, що серед всіх країн Європи Україна є країною з найнижчим рівнем довіри. З нами конкурують лише Болгарія та Румунія.

 

Є два типи довіри: міжособистісна (довіра до людей) та інституціональна (довіра до державних й недержавних інституцій). Щодо міжособистісної – з цим в українців все добре, так само, як і у європейців. Ми довіряємо членам своєї родини. Та це традиційна довіра, і з нею жили у часи Давнього Світу та Середньовіччя. А от інституціональної довіри у нас нема – з 10 балів ми довіряли нашому уряду на 2. Шведи, до прикладу, на 7, а голландці – на 7,5 балів.

 

Довіра починає формуватись тоді, коли ми вважаємо, що можемо контролювати ситуацію. Люди, що живуть у західних розвинених демократіях, довіряють уряду, бо знають, що мають механізм і законодавчо обумовлене право контролювати владу. Будь-яке рішення уряд обговорює з відповідними громадськими організаціями і в діалозі знаходять консенсус. Ми, українці, ще не доросли до того принципу, що більшість людей можуть щось вирішувати в цій країні. Бо у нас більшість може проголосувати, а потім відкликати свій голос.

 

 

Але це найпростіша форма демократії – права більшості. Нова форма демократії, яка народжує довіру – це демократія, де не тільки приймаються рішення більшості, але і не утискаються права меншості.

 

В економіці є таке поняття як трансакційні витрати. Простими словами це означає, що якщо ви не довіряєте своєму бізнес-партнерові, а він не довіряє вам, ви закладаєте в ціну і договір усі можливі витрати, які виникнуть від невиконання цієї угоди. Чому у нас ціни такі високі? Тому що наші бізнесмени у той момент, коли долар був 30 грн, заклали ціну в 40 грн, бо не вірили державі, що вона втримає курс на рівні 30. А платимо за це ми з вами.

 

В Ізраїлі є діамантова біржа. І там ніколи не складаються письмові угоди – усі вони усні. Виявляється, що ця діамантова біржа – це невелике коло людей, яке має величезні прибутки. Якщо ти хоч раз у цьому вузькому колі порушиш правила – ти більше ніколи жодної угоди не складеш, ти будеш змушений залишити цей бізнес. Таким чином, усе тримається на довірі.

 

У Росії довіра до влади – сліпа та нераціональна. І це вже не довіра, а віра. Вам не потрібно аргументів. «Кримнаш» – і все, сліпа довіра. А ми не можемо собі такого дозволити, бо отримаємо таку ж систему авторитаризму. Українці повинні почати контролювати владу.

 

В Україні занадто мало прислухаються до експертів. Люди, в принципі, й не зобов’язані, але ось ті, кому вони делегують владу – повинні. Та стається так, що вони теж не слухають, бо за рівнем свідомості вони пересічні люди. Ми не сформували те, що називається «еліта», яка відчула відповідальність не через те, що сидить у Верховній раді, а тому що для них це було б сенсом життя – зробити щось таке, що перегорнуло б стару сторінку.

 

 

Ми колись дали чітку рекомендацію нашій владі, як повернути довіру – почніть з себе. Покажіть, що вам не треба жодних привілеїв, що ви не створюєте свої анклави на кшталт Межигір’я, яких по всій Україні безліч. Не перекривайте рух, не будуйте вертолітні майданчики, не закривайте території, не захоплюйте пляжі. Але вони не розуміли такої аргументації – як це прийти до влади і віддати усе.

 

Однак крім недовіри до влади Україна має ще одну, гіршу проблему – це недовіра до суду. Всього один бал із 10-ти. Нам потрібно насамперед подолати суддівську корупцію та відновити довіру до цієї інституції, а також до міліції. Адже що таке недовіра до міліції? Це коли люди бояться її більше, ніж бояться злочинців. Після Другої світової війни Італія, просякнута мафіозною мережею, змогла піднятися з колін – там корупцію подолали сто суддів, половину з яких убили мафіозі. Але не зважаючи на це, вони продовжували проводити антимафіозні процеси протягом десяти років. Україна не менш мафіозна держава за Італію. І якщо у нас знайдуться чесні судді, і люди знатимуть, що справедливі вироки виноситимуться не за гроші – тоді почне повертатись довіра. Тому процес реанімування довіри потрібно розпочинати із суддівської системи.

 

Матеріали рубрики Re:Invent публікуються за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.


comments powered by Disqus