22 березня 2016

Ucrazyans йдуть у кіно: в Україні зняли серію фільмів про громадські ініціативи

У травні в Україні вийде серія з трьох документальних фільмів під назвою Ucrazyans. Три українських режисери зняли кіно про громадські ініціативи людей, які здаються божевільними, бо переборюють, здавалось би, незворушну систему. Автори картин розповіли Platfor.ma про те, як, про що і про кого знімались ці фільми.

 

Фотографія: shutterstock.com

  

Життя змінюють «божевільні» люди, здатні повірити у, здавалося б, неможливе. Від спроб зрушити стару систему до нових правил життя – безліч непростих кроків громадських ініціатив. Що мотивує українців лишати насиджені посади та вливатись у вир громадських рухів? Чи змінюється від цього життя?

 

Шалені суспільні змін останніх років надихнули режисерів – Сергія Андрушка, Дмитра Тяжлова та Дмитра Коновалова – створити серію фільмів про українців, що кинули виклик старому порядку. Вже незабаром автори представлять серію фільмів Ucrazyans про зрушення, що стали результатом Революції гідності, та нашу роль в цьому новому для країни порядку денному. Автори фільмів слідують за персонажами, досліджують небачений в країні сплеск громадської активності. Це історії суспільно-важливих процесів, від яких залежить наше майбутнє.

 

ПротиДІЯ

Фільм слідкує за процесом боротьби за прозорі процедури та дотримання законодавства, а також досліджує створення нового апарату управлінців України. Через півтора роки після завершення Євромайдану рівень сприйняття корупції залишається надзвичайно високим. Водночас в країні досі не призначений антикорупційний прокурор. Команда Центру протидії корупції – Дарина Каленюк, Віталій Шабунін, Тетяна Пеклун – разом зі своїми колегами лобіюють проведення конкурсу з його призначення. Водночас в Україні має відкритись Антикорупційне бюро для виявлення корупціонерів серед високопосадовців. Вже набрано перших 70 детективів, які, щоправда, не можуть працювати без антикорупційного прокурора.

 

Команда Центру протидії корупції долучається до процесу відбору кандидатів: бере участь в засіданнях комісій, співбесідах кандидатів, планує залучення громадськості та акції протесту.

 

 

Режисер Сергій Андрушко:

«Тема моєї відеоісторії – вибори антикорупційного прокурора в Україні. У мене було дві причини її обрати. Перша – це зашкальний рівень гостроти проблеми корупції, і друга –камера мала опинитись там, де раніше бути не могла.

Сергій Андрушко

 

Опитування громадян показало, що боротьба з корупцією – це перше питання, яке хвилює українське суспільство. Під час Майдану одна з головних вимог була покласти край корупції. Але постмайданні політики не поспішають зробити це, а деяких їхніх соратників самих асоціюють з корупцією. І Україна, прямуючи до Європи, виглядає як той бігун, який має пройти марафон, але у нього зламана нога. І замість того, щоб поставити гіпс, йому мажуть її зеленкою.

 

На тлі такого становища вперше в Україні обирають «нормального лікаря» – антикорупційного прокурора. Існував ризик, що оберуть такого, який не захоче лікувати, не зможе, або його попросять відкласти процедури. Процес обрання прокурора і покладений в основу фільму.

 

Антикорупційний прокурор мав би очолити абсолютно нову установу – Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, основна задача якої порушувати справи проти корупціонерів серед високопосадовців, а згодом – надавати в суді докази щодо корупції. 

 

Українці сьогодні як ніколи готові стежити за тим, що відбувається в «їхньому домі» і як ніколи впливати на процеси. Що, власне, робить один із героїв мого фільму Віталій Шабунін, який став одним із членів відбіркової комісії і намагався не допустити до посади людей із минулої системи. Думаю, українців зацікавить те, що відбувається в «їхньому домі» насправді, без ширми. 

 

Ще 10 років тому під час роботи репортером мені пропонували хабар за сюжет у розмірі місячної зарплати. Я його не торкався. Бридке. Природа тих, хто бере і дає хабарі, мені не близька. Але я її вивчаю, бо щодня займаюсь антикорупційними розслідуванням як журналіст.

 

Щоб подолати корупцію, треба використовувати усі існуючі інструменти та засоби. І додам тільки, що найбільший і найцінніший актив кожної людини – це її власна репутація. Втративши усе і маючи її, будь-хто може знов піднятись на вершини. А ось той, хто її немає, так і залишиться на дні назавжди».

 

«Побудова коаліцій та партнерства»

Реанімаційний Пакет Реформ (РПР) – унікальна для України громадська платформа. Чи не вперше численні неурядові організації і експерти з усієї України об’єднали свої зусилля, аби скоординувати роботу для розробки та реалізації ключових реформ в Україні. Наприкінці 2015 року постала необхідність оновлення засад функціонування платформи, а Секретаріат РПР дійшов висновку, що оновлення судової влади є одним з пріоритетів всієї реформаторської діяльності. Група РПР з судової реформи розробляє пакет законопроектів, а ми слідкуємо за головним експертом РПР з судової реформи Михайло Жернаковим та його колегами, які реформують і законодавство, і саму громадську платформу РПР.

 

Режисер Дмитро Тяжлов:

«В історії України ніколи не було громадянської ініціативи, яка б мала такий вплив на законотворення, як Реанімаційний пакет реформ. Понад 50 проектів, розроблених РПР, стали законами. Вищий орган управління РПР зараз об’єднує 46 громадських організацій. Ідея того, що задля досягення комплексних завдань ми маємо об’єднувати зусилля, домовлятися про пріоритети та доносити думку саме спільноти, а не окремих гравців і є одним з ключових меседжів фільму.

Дмитро Тяжлов

 

Серед 25 напрямків, над якими працює РПР, ми обрали групу, яка займається судовою реформою. Адже від неї залежить дієвість та виконання всіх інших реформ. Мені важливо показати роботу над реформуванням такої складної галузі зсередини. Важливо також показати пасіонарних людей – якими є Михайло Жернаков та Тетяна Семілетко – та дати українцям відчути, що зміни можливі і часто залежать від них самих.

 

В останні роки в Україні зростає інтерес саме до документального кіно. Молодь більше цікавиться суспільно-політичним життям в країні. Ми маємо створювати кіно, що інспірує дію, розвиває критичне мислення та вимагає від глядача самостійно аналізувати реальність. Це стосується готовності до реформування власних смаків та сприйняття нового.

 

Фільм завершується тим, що реформи тривають, адже в цього процесу кінця немає в принципі. І ми маємо усвідомити, що реформи – не єдиноразова перемога. Реформа судової системи скаладається з багатьох складних процесів, для яких потрібен час, політична воля та тиск з боку громадянського сусупільства. Саме тиск є необхідною складовою реформ, тому ми маємо знайти своє місце та налаштуватись на співпрацю задля реформ».

 

«Побудова громад Донбасу»

За результатами виборів 2015 року в більшості міст Донецької області до влади знову прийшли колишні представники Партії регіонів. Проукраїнські депутати, які пробились до міських рад, не володіють достатніми знаннями, щоб успішно протистояти старим корупційним схемам. Головні герої фільму – Валентин Краснопьоров та Олександр Дмитрієв – активні учасники громадського руху «Сильні громади Донеччини». Разом зі своїми однодумцями вони організовують власні розслідування та акції, навчають громадських активістів Донеччини інструментам впливу та контролю за діяльністю місцевих органів влади і депутатів. Кульмінацією стає протидія героїв фальсифікаціям на виборах депутатів Красноармійської міської ради. Спостерігаючи за їхніми перемогами і поразками, ми стаємо свідками трансформації громадянського суспільства Донбасу та зародження нової української політичної еліти.

 

Режисер Дмитро Коновалов:

«Це була ніч підрахунку голосів на повторних виборах до міської ради Красноармійська. До цього ми разом з активістами СГД цілий день полювали на взуттєві коробки, які виконували роль «маяків» для підставних виборців. Ця майже детективна історія закінчилася тим, що голову комісії спіймали на спробі фальсифікації і вибори на цій дільниці були визнані недійсними.

Дмитро Коновалов

 

Нам пощастило з героями. Вони молоді, освічені, дуже наполегливі, з прекрасним почуттям гумору. Працюють в найбільш проблемному регіоні України, в містах, які нещодавно були окуповані. І, що важливо особисто для мене, є антиподами сформованого за роки незалежності України образу громадського діяча, який створює певні труднощі владі лише для того, щоб його в цю владу якнайшвидше узяли.

 

Завдання документаліста полягає в тому, щоб у вузькій соціальній темі знайти універсальні цінності, зрозумілі і близькі кожному. Наш фільм - це спроба показати процес створення нової української політичної еліти. У широкому сенсі це фільм про поляризацію українського суспільства на Донбасі. Ми бачимо, наскільки сильно стара система влади чинить опір будь-яким спробам контролю і впливу на неї».

 

Матеріали рубрики Re:Invent публікуються за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.