6 грудня 2016

Дивитись вперед: найкращі виступи за всю історію TEDxKyiv

11 грудня в Україні відбудеться TEDxKyiv 2016. Одна з головних конференцій світу цьогоріч пройде у нас вже вдев’яте. Напередодні чергового форуму ідей, що варті поширення, Platfor.ma пропонує зробити невеликий екскурс по історичним віхам київського TEDx. Вашій увазі вісім знакових доповідей з кожної конференції TEDxKyiv.

 

Фотографія: gradlifelondon.com


2009 рік

Що потрібно Україні сьогодні?Перша в історії TEDxKyiv: ми є тут!

У жовтні 2009-ого на першій київській конференції затятий мандрівник Бер Штраус розказував українцям, як важливо стояти на своєму, вірити в свої сили та радіти життю. «”Ніколи не здавайся”, – саме такий надпис я якось прочитав на бруківці у Маріїнському парку – і як на мене, це якраз той меседж, який характеризує Україну», – говорить Штраус у своїй доповіді. Мандрівник зазначає, що історія твориться не завтра чи вчора, а сьогодні, й або ви самі її будете творити, або спостерігатимете, як вона твориться без вас. «T.E.D.F.U.N.D – тобто thoughtful exchanges develop future universal new directions – це те, що потрібно вам творити тут і сьогодні», – акцентує доповідач.

 

 


2010 рік

Краса розуму: ідеї для України. Де український бренд?

«В України немає бренду!» – провокаційно заявив маркетолог Андрій Федорів. У 2010 спеціаліст говорив про слабку українську ідентичність, відсутність коректних надписів українською, примітивність чи відсутність веб-сайтів, котрі б мали презентувати Україну світові, стійку асоціативність з радянськістю та не меншу – з Росією. «Є потужні системи – російська, радянська та глобально-брендова – які ослаблюють український бренд. І це прикро», – говорить Федорів. Міркування TEDxKyiv-доповідача про бренд-менеджмент України особливо цікаво послухати сьогодні.

 

 

2010 рік

Мистецтво. Яка література нам треба?

Відомий український письменник Любко Дереш розповідає про життєвий вибір, який вимушена робити кожна людина у сучасному світі. «Перед тим, як стати літератором, кожна людина має визначитися, чи вона хоче займатися самовираженням, чи вона хоче працювати з середовищем, у якому вона існує. Якщо варіант перший, то доля цієї людини доволі проста: вона писатиме, що вона їла, що робила, де вона почухалася. Й це безумовно буде цікаво її френдам із вузького кола. Та якщо є бажання реалізовувати другий варіант, людина спершу має зрозуміти яка дійсність її оточує, що це є взагалі й ким вона хоче у цій дійсності бути», – каже Дереш. Письменник зазначає, що віртуальність і психотехнології можуть допомогти вийти на новий культурний і навіть цивілізаційний рівень, варто лиш розібратися в різновидах психотехнологій та вміло їх розвивати.

 

 

2011 рік

Підприємництво. «Цінності мажуться на хліб»

«Чому одні країни бідні, а інші багаті?» – питав зі сцени конференції 2011 року відомий український історик Ярослав Грицак. Разом з політологом Євгеном Глібовицьким професор історичних наук зазначав, що ні географічне положення, ні політика не є ключовими факторами для бідності-багатства країни. «Цінності мажуться на хліб. Тож ми отримуємо те, у що ми віримо, – говорив Грицак. – Те, заради чого ми готові йти на жертви, витрачати ресурси, час, та навіть своє життя – це має велике значення, бо саме воно впливає на загальний рівень життя у нашому суспільстві».

 

 

2012 рік

Таланти. Освіта. Розвиток. «Мріяти, однак нічого не очікувати»

У TEDx-виступі 2012 року засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), президент Київської школи економіки, президент і старший консультант Інституту стратегії блакитного океану Малайзії Павло Шеремета розповідав про стратегію впровадження якісних довгострокових змін через три прості істини: нічого не очікувати, нікого не звинувачувати, почати щось робити. «Ніхто не зробить за нас країну – і у цьому у нас вже була н-на кілька разів, щоб переконатися. Ніхто за нас не створить візію. Ніхто за нас не створить плану дій. Головна і ключова річ – ніхто нам не дасть владу добровільно. Ніхто за нас не забезпечить результат», – відзначав Шеремет. Потужна доповідь про реалізацію мрій у масштабах країни.

 

 

2013 рік

Інстинкт майбутнього. Успіху, я тебе знаю!

Український науковець, психолог, дослідниця та експериментатор Юнона Лотоцька розповідала про успіх у всіх його проявах. «Я знаю все про усіх і неуспіх. І як експерту з успіху мені б хотілося, щоб кожна людина, котра має ідею, змінилася. Але не так стається, як мріється, бо є забагато міфів, через які ми не досягаємо успіху і просто ламаємося», – зазначала дослідниця. У масштабному авторському проекті «Психологія життєвого успіху» Лотоцька порівнює успішність по-українськи з трактування цього поняття у інших народів. Тож чому успіх робить нас обережнішими та часто-густо стає запобіжником подальшого розвитку? Як не боятися перемог і йти вперед? Якими є п'ять парадигм успішності?

 

 

2014 рік

За обріями. Зміни, котрі ми вже робимо

Кілька тижнів тому не стало видатного українського економіста та мецената Богдана Гаврилишина. А ще два роки тому зі сцени конференції він говорив про необхідні зміни для України. «Дослідження шести ефективних країн показують, що ці країни мають чотири характеристики: політична свобода, економічний добробут, соціальна справедливість і "симбіоз" із природою, дбайливе ставлення про середовища. Норвегія, Швеція, Австрія, Німеччина, Швейцарія і Польща, – звертав увагу Гаврилишин. – мають ці характеристики, які допомогли їм "просунутися". Ці якості потрібні й Україні. Все потрібно змінити в Україні. Ми маємо можливість це зробити. Питання: як?.. Це зможе зробити молода генерація, ви…. І вже це робите». Відомий українець зазначав, що потрібно не змагатися в жорстокій конкуренції, а взаємодіяти – і тоді ніхто не зазнає поразки, бо всі будуть переможцями. 

 

 

2015 рік

I’mPulse. «Хочеш виграти в персональному, наведи порядок у спільному»

Підприємець, урбаніст, мандрівник та співзасновник проекту «Тепле місто» (Івано-Франківськ) Юрко Філюк у 2015-ому розповідав про баланс влади, бізнесу і громадського сектору, називаючи його секретом розвитку. «Кожен із цих трьох чинників виграє більше саме за умов збалансованості. В умовах, де немає культури довіри, треба показати людям, що об'єднуватися – ефективно й корисно. Саме так ми почали створювати проекти, що були прецедентними для Івано-Франківська. Ми не робимо разових акцій, а вплітаємо їх у певні програми, бо нам важливо діяти програмно і послідовно», – говорив Філюк. То який він – бізнес нової форми? Чому важливо думати про середовище, в котрому ми існуємо? Які дива здатен показати світові простий рух уперед?