21 січня 2015

Олексій Болдирєв: «У світі здобутки науковців рекламуються на рівні з досягненнями спорту»

Українській науці є чим пишатися навіть на світовому рівні, тому Platfor.ma починає цикл публікацій про наших вчених. Олексій Болдирєв – нейрофізіолог, біофізик, молекулярний біолог, молодший науковий співробітник Інституту фізіології ім. Богомольця НАНУ. Вивчає функцію білків-каналів у мозку, окрім того, є одним із засновників проекту «Моя наука», що займається популяризацією наукових досягнень. Platfor.ma він розповів про користь вчених, науково-популярні заходи в Україні й невідомих українських дослідників.

 

Фотографія: Екатерина Переверзева

Наука, на думку багатьох, – це щось складне, нудне і потрібне лише високоінтелектуальним снобам, ботанікам. У той же час самі науковці вважають, що суспільство ніколи не зможе осягнути всієї величі наукових відкриттів через свою неосвіченість, а тому й пояснювати науку простим людям важко й непотрібно – все одно при спрощенні виникають викривлення і помилкові висновки. Але в цивілізованих демократичних країнах науковці доносять свої результати до платників податків зрозумілою мовою, бо працюють, фактично, на їхні гроші. У нас же ані науковці, ані громадяни не цікавляться одне одним з «професійної» точки зору.

 

Проте наука – не тільки високі технології або таємниці далекого Всесвіту. Це найбільш об’єктивний спосіб пізнання світу, це також знання про нас самих і все, що нас оточує. 

 
Той, хто розуміє цінність науки, вміє використовувати її метод і результати, має можливості створити собі довге, цікаве і приємне життя.

 

Яка їжа дійсно корисна, як вберегтися від хвороб, як покращити пам'ять, як не втратити заощадження і здоровий глузд у період соціальної нестабільності – на всі ці питання відповідає наука за запитом суспільства. Відповіді друкуються у спеціалізованих наукових журналах, де багаторазово перевіряються спеціалістами, і лише потім потрапляють до громадян. Якраз останньої ланки зв'язку в нашій країні немає.

 

Великі вітчизняні ЗМІ у гонитві за сенсаціями рідко торкаються справжніх відкриттів світових та українських науковців, тоді як, наприклад, BBC чи National Geographic створює цілі фільми про наукові відкриття, на що виділяються додаткові гроші й знаходяться спонсори. 

 
Великі світові телекомпанії спонсорують наукові дослідження з єдиною умовою, що за спиною у спеціаліста буде стояти оператор з камерою.

 

А нашим вченим дійсно є, що показати. Щороку наші колеги друкують сотні наукових статей у рейтингових іноземних наукових журналах. За кожною з них стоять місяці (інколи й роки) копіткої праці, що збагачує знання людства та отримує визнання у світі. Лише вдома ці дослідники залишаються невідомими. Наші фізики побудували один з чотирьох детекторів Великого адронного колайдеру, проводять на ньому передові дослідження й інтегрувалися до Європи швидше за українське суспільство. Наші фармакологи створюють високоефективні ліки нового покоління, які через бюрократичні перепони неможливо зареєструвати для українських хворих. Наших математиків запрошують у ключові лабораторії світу задля впровадження нових методів зберігання й обробки інформації. В інших країнах здобутки місцевих науковців піднімаються на щит і рекламуються на рівні зі спортивними досягненнями. Постійно проводяться масштабні рекламні заходи, спонсорами яких виступають наукові товариства, держава або наукоємні компанії.

Фотографія: Екатерина Переверзева
 

Крім того, великі світові інформаційні агенції мають цілий штат наукових журналістів, які професійно вишукують у свіжих наукових статтях принадливі теми для новин. Все, що стосується здоров’я, статевого життя людини й тварин, продуктів харчування, наук про космос або найновіших матеріалів для гаджетів споживається читачами й глядачами із задоволенням. Є й штучне роздмухування популярності великих проектів із незрозумілих широкому загалу тем, як то сталося з Великим адронним колайдером або багатьма нецікавими обивателю видами, яким зоологи присвоїли чудернацькі назви типу метелика Carmenelectrashechisme (Кармен Електра – вона поцілувала мене) або жука Pericompsusbilbо, названого на честь відомого всім гобіта. Інші теми журналісти часто оминають, як малоперспективні. Однак ми переконані: справжній професіонал здатний пояснити важливість і цікавість практично будь-якої наукової теми. Бо все це робиться заради розуміння світу, в якому ми живемо.

 

У липні-серпні 2011 року в Астрономічній обсерваторії КНУ ім. Шевченка почали збиратися науковці, викладачі, молоді журналісти. Кожен з них бачив проблему із цінністю наукового знання в Україні, точніше – з повним його зневажанням. Кожен з учасників цих зустрічей вже почав робити щось для подолання інтелектуальної кризи: читав чи організовував науково-популярні лекції, писав статті, готував до друку брошури, давав інтерв'ю вітчизняним ЗМІ, пояснював людям наукові результати на інтернет-форумах. Але всі бачили, що зусиль одинаків недостатньо. Так народився «Маніфест просвітників» – програма дій, спрямованих на відродження престижу науки в Україні.

 

Одним з пунктів цього маніфесту стало створення інтернет-платформи, де підписанти могли б координувати свої дії, розміщувати оголошення і звіти про науково-популярні події, писати популярні статті про новини науки. Подібні сайти існують в Європі, Америці й Росії, але в українському віртуальному просторі переважають неякісні переклади російськомовних і англомовних переказів наукових робіт. Звісно, є ще декілька просвітницьких проектів (з якими ми негайно затоваришували), як то журнал «Станіславівський натураліст», Український науковий клуб, ЛабПортал та деякі інші. Але всі ці гарні починання обертаються фактично лише навколо їх засновників і не охоплюють значної частини інфопростору. Завдання видавалося нам нелегким, але допоміг волонтер Микола Гориленко – так з’явився експериментальний майданчик «Моя наука».

 

І почалося. Спочатку ми просто писали невеличкі популярні статті про все на світі: епілепсію, алкоголь, ДНК нейтрофілів, епігенетику, географічні карти, математику виборів. За майже три роки нам вдалося дещо розширити список авторів.

 

Паралельно ми з колегами почали публікувати оголошення про науково-популярні події, які відбуваються в Києві. Спочатку це були лекції й екскурсії, які організовували самі учасники команди популяризаторів, потім додалися події від колег й інших проектів. Зазначимо, що такі заходи проводяться в Україні все частіше (хоча їх все одно мізерна кількість). Лише за останній час у Києві з лекціями виступали такі відомі у світі популяризатори науки як Роджер Пенроуз і Мічіо Каку. Великий бізнес, що організував виступи, ніби теж почав повертатися обличчям до науки й інтелекту.

 

«Моя наука» також започаткувала декілька серій лекцій для любителів науки. Під егідою сайту проводяться зустрічі Київського клубу «Еволюція», де учасники обговорюють ідеї і новини біологічної еволюції. Вперше в Україні прочитали курс лекцій для студентів медико-біологічних спеціальностей «Молекулярна фізіологія», який був відкритий для вільного відвідування та розрекламований в університетах і в інтернеті. Під час подій на Майдані «Моя наука» була організатором кількох лекцій у рамках «Відкритого університету», а також ми поставили намет зі стендом, з якого охочі могли взяти наші роздруковані статті.

Фотографія: Екатерина Переверзева
 

Готуються публічні лекції з медичних проблем для всіх охочих, що будуть відновленням започаткованих у 80-х роках XIX сторіччя «Народних читань». Приємно згадати, що такі читання для простих людей проводилися вперше у Російській імперії саме в Києві професором Київського університету Никанором Хржонщевським. Видатний гістолог і патофізіолог, який працював у найкращих лабораторіях Німеччини і зробив багато справжніх відкриттів, повернувся до України, щоб навчати студентів і організовувати лікарську допомогу. Першу поліклініку в Києві, до речі, створив саме він, будучи деканом медичного факультету і рекрутувавши до неї кращих професорів-медиків. А для зведення містка між медичною наукою і простим людом він домігся побудови «Народної аудиторії», яку і тепер можна побачити на вулиці Воровського, і де прочитав свої лекції про здорове харчування, боротьбу з пияцтвом, захист від туберкульозу.

 

Ми не обмежуємось і лекціями. Живе спілкування із багатьма людьми з наочними демонстраціями наукових цікавинок є ще одним напрямом діяльності. «Підсадили» нас на це колеги з Польщі, що влаштували у вересні минулого року серію науково-розважальних заходів під назвою «Наукові пікніки». У п’яти українських містах на вулицях було розставлено намети, в яких студенти й науковці показували небачені речі. 

 
Де ще побачити молекули ДНК без мікроскопу, трансгенну мишу, таємні кольори трави та багато іншого?

 

Нам так сподобалось, що у Всесвітній день науки разом з Інститутом фізіології НАН акцію повторили, сховавшись у приміщення й розширивши асортимент цікавинок ще більше – від серця, що б'ється окремо від тіла, до кристалів, що утворюються на лічені секунди. Відбою від глядачів не було, а хол інституту не вміщував всіх охочих. За минулі півроку подібні заходи вже стали для нас приємною традицією. Акції для школярів і дітей-сиріт та біженців з інтернату користуються попитом не лише глядачів, але й самих науковців-демонстраторів. Уже в травні до чергових Днів Науки долучилися науковці з восьми інститутів Академії наук і одного університету. А 8-9 листопада на черговий Всесвітній день науки сталася найбільш грандіозна науково-популярна подія в Україні: науковці Києва і Харкова впродовж вихідних влаштували цілу феєрію популярних лекцій, екскурсій до наукових музеїв, демонстрацій наукових експериментів, етнографічних майстер-класів. Близько 3 тис. людей відвідали захід, якому передувала виставка найкращих фотографій таємного світу науки з робіт учених Національної академії наук України. Астрономи та історики, фізики й археологи, хіміки і математики, біологи і геологи, медики й фольклористи – всі науковці ще раз переконалися у тому, що їхня робота є потрібною суспільству.

 

Нарешті колеги-науковці почали усвідомлювати свою причетність до змін у країні. А попит на інтелектуальні зміни, як ми вже побачили, велетенський. Українці дійсно хочуть знати, що їм може запропонувати наука і чим займаються українські вчені.


comments powered by Disqus