2 вересня 2016

Море по коліна: 8 проектів одеського активізму, яким може заздрити вся країна

Корисні для суспільства ініціативи виникають не тільки в столиці. За останні декілька років в Одесі бурхливо розвиваються кінофестиваль, нові заклади і просто цікаві проекти, направлені на зміну українських реалій. Platfor.ma наводить перелік ініціатив, якими можуть пишатися активісти найбільшого міста півдня, і яким можуть заздрити усі інші міста.

 

Проект «Museum for change: Художній музей»

 

Наскільки довгий шлях українських музеїв до рівня Лувра, МоМА, Метрополітена? Одеський проект, який діє тільки півроку, скорочує цю путь. Ініціатива «Museum for change», заручившись підтримкою влади, благодійного фонду «Маніфест миру» і краудфандинга, пропонує певний алгоритм змін на прикладі Одеського художнього музею. Почали з найбанальнішого, але того, що було дійсно в занепаді – з туалету, далі – ремонт зали, дворику (з кав’ярнею – першою на території комунального закладу в Україні) і друк каталогу робіт. Керівники проекту впевнені, що музеї є надбанням громади, тому саме вона й має підтримувати мистецтво. З такою метою проект тепер розробляє стратегію для об’єднання бізнесу і мешканців задля капітального ремонту споруди. Труднощі є в певній законсервованості структури, тож зміни не завжди сприймаються рештою працівників музею. Наприклад, доглядачки не розуміли, навіщо музей зробив для них курси англійської. Втім, з часом, побачивши результат, навіть ці бабусі таки змінили своє ставлення до реформ.

 

Проект розвитку закинутого узвозу «Подмостовье»

 

Історичний центр Одеси має багато несподіванок. Наприклад, Деволанівський узвіз, де вдень збираються студенти та інстаграм-фотографи, вночі – повії та безхатченки, а споруди руйнуються цілодобово. Активіст Олександр Горенюк, який спочатку хотів просто проголосити проблему занедбаного узвозу, тепер виступає з нею на бізнес-форумах та створює громадську організацію. Проект «Подмостовье» (адже локація тягнеться під трьома мостами) передбачає формування нової лабораторії життя. На узвозі мають відкритися креативні кластери, цікаві кафе та сучасні магазини, фестивалі, ярмарки та решта подій, що не руйнуватимуть історичне середовище, але перетворять його на центр інновацій та якісного відпочинку мешканців. Наразі «Подмостовье» є в процесі підтвердження інвесторів та боротьби з місцевою бюрократією.

 

Лабораторія-майстерня Hub Lab

 

Рік тому хлопці, які вирішили, що техніка, інженерія та новітні технології – це невід’ємність їх життя, створили майстерню Hub Lab. Так в центрі Одеси з’явився загальнодоступний заклад, куди будь-яка людина може прийти зі своїми ідеями та реалізувати їх за допомогою 3D-принтерів, дронів, станків та розумних голів адміністрації. Самі ж хлопці приймають участь в усіх можливих хакатонах й змаганнях, підкреслюючи, що рівень таких заходів Україні з кожним роком росте. Ті ж самі технічні лабораторії, хоч й запізненням, та набувають оборотів в нашому суспільстві. Саме тому адміністратори вважають, що тепер всі складнощі – це тільки внутрішні обмеження. Адже значна кількість людей помилково вбачає в новітніх технологіях дороговизну, складнощі й малодоступність. Для подолання такого стереотипу Hub Lab також впроваджує велику кількість соціальних проектів – допомагає в реалізації ідей переселенців, сиріт, дітей із вадами та людей із обмеженими можливостями. В їх планах є й подальша популяризація мейкерства, поглиблення співпраці зі студентами, викладачами та плідна робота вже на міжнародному рівні.

 

«Театр на Чайній»

 

Директор приміщення, де тепер знаходиться театральна лабораторія «Театру на Чайній», вже давно мала плани зробити арт-кластер із виставками і театром на місці колишньої чаєрозважувальної фабрики. Плани, правда, довелося втілювати вже іншій команді, але, можливо, ще більш амбітній й творчій. В 2010 році протягом півроку порожні цехи перетворювалися на справжній центр камерного театрального життя Одеси. Хоча на вулиці горить лише один ліхтар, а комунальні служби постійно щось переривають прямо перед входом, керівник театру Олександр Оніщенко впевнений, що це все частина процесу розвитку, хай і довгого. Найголовніше, що на забутій фабриці знову є життя, є творчість та перспективи арт-розвитку. «Театр, який ввічливо й уважно дослухається до глядача», – позиція керівництва. «Театр, який із нічого робить все», – найвлучніший відгук однієї відвідувачки «Театру на Чайній».

 

Платформа «Мой город»

 

З активним розвитком краудфандингових платформ в Україні вийшла й локальна ініціатива – одеське об’єднання «Мой город». За перші три місяці розкрутки до ініціативи подалося близько 90 проектів-пропозицій, з яких вижило тільки п’ять, але кількість нових тільки росте. «Мой город» – це не допомога конкретній особі, а краудфандинг для соціальних проектів, які щось змінюють в навколишньому середовищі. Зазвичай це втомлені бездіяльністю інших громадяни, не просто «диванні критики», а дійсно активні люди Одеси. Так, завдяки останнім вже реалізовано сім ініціатив – від розробки картки ввічливого паркування (на якій водій залишає номер свого телефону, якщо його машина комусь завадить) до встановлення конструкцій з екопакетами для прибирання за собаками. Ледь не єдине, з чим доводиться боротися організаторам, – це недоречна негативна критика та недовіра мешканців, навіть зважаючи на відкритість, публічність всіх дій та процесів платформи.  

 

Impact HUB Odessa

 

У 2012 році в Одесі почав діяти коворкінг, якому лише за рік вдалось не лише доєднатися до всесвітньої мережі креативних просторів (в світі більше 80 Impact HUB), але й стати майданчиком для обміну всіх і всім. Як результат Impact HUB Odessa провів першу всеукраїнську конференцію соціальних ініціатив Social Camp Ukraine. Це була спроба показати, що кожна людина може долучатися до формату конференцій, слухати лекції та приймати участь в воркшопах (наприклад, перший публічний воркшоп з урбаністики в Одесі пройде у вересні саме в рамках Social Camp Ukraine 2016). Зараз Impact HUB Odessa існує, щоб об’єднати різних стейкхолдерів, громадянське суспільство, бізнес, адміністрації задля спільної корисної діяльності. За три роки такій синергії вдалося як генерувати інформацію, так і розробляти власний контент й програми – від підтримки текстильного виробництва до освітнього активізму, медичних курсів та ревіталізації музею. Фінансування простору йде від приватної інвестиції одеського бізнесу, продажу комерційних послуг (оренда робочих місць) та донорів («Відродження», «Deutsche Welle», та інші).

 

 «Зелений театр»

 

В більшості великих міст України існують зелені театри – відкриті паркові простори з амфітеатром або сценою. Але не всім вдається стати багатофункціональним середовищем, де щодня проходять лекції, дитячі й спортивні активності, концерти та літературні читання. В 2016 році з ініціативи Impact HUB Odessa в центральному парку Одеси відновив свою діяльність «Зелений театр». Починалося все з прибирань, суботників та нових правил, що направлені на впровадження звички культурного відпочинку в парку – не палити, не вживати алкоголь, але слухати лекції, ходити на майстер-класи та відпочивати на газоні. «Зеленому театру» за одне літо вдалося провести спільні проекти з видавництвом «Meridian Czernowitz», прийняти Бенджаміна Клементайна, навчити дітей користуватися 3D-ручками, подивитися ліцензійне кіно та привити одеситам любов до йоги.

 

«Бессонница»

 

Чого може не вистачати звичайному маркету, так це особливостей нічної атмосфери. Активістка Євгенія Єгорова своїм проектом пропонує не тільки познайомитися із виробами сучасних українських дизайнерів, але і насолодитися атмосферою пізнього міста. «Бессонница» – це камерний ярмарок хенд-мейд виробів на даху висотки. Саме завдяки останньому проект покликаний привертати увагу до проблем закинутих локацій, сподіваючись надавати їм нового позитивного наповнення. Організатори також відкриті до дизайнерів високого рівня, адже ще одна функція «Бессонницы» – підіймати та сприяти розвиткові яскравих виробників як України, так і з-за кордону. 


comments powered by Disqus