7 травня 2015

Мирослав Маринович: «Україна і Росія мають знайти спосіб співіснування»

Четвертий сезон Вуличного університету у Львові готує плеяду дискусій, що стосуватимуться нових правил суспільної гри. Першим спікером цього семестру став Мирослав Маринович — український релігієзнавець, правозахисник, дисидент, учасник Несторівської групи та ініціативної групи «Першого грудня». Події Майдану свідчать про те, що в Україні з'явились люди, які не можуть і — головне — не хочуть більше жити за старими правилами. Однією із передумов переходу до нових правил, про які розповідає Маринович, є перехід від «гри з нульовою сумою» («zero-sum game») до «гри з доданою вартістю» («win-win game»). Ми вибрали 10 цитат із лекції, які описують суть обох принципів на прикладах з побутового, політичного та релігійного життя українців.

 

Фотографія: Назар Пархомик

Гра з нульовою сумою за часів моєї юності виглядала приблизно так: «Я начальник — ти дурень, ти начальник — я дурень». Не було так, аби ми двоє виграли.

 

Гра з нульовою сумою проходить на рівні інстинктів. У кращій її інтерпретації це «довбушівський принцип» — забрати у багатого та віддати бідному. Щодо гіршої — виразним представником такої гри є Янукович. Його культура зводилась до того, що він як альфа-самець мусив щось у тебе відібрати, а з чим ти лишишся — це не його проблема.

 

В основі нульової суми лежить принцип соціалізму — справедливий розподіл. Але справедливість повинна виходити не з рівного розподілу результатів праці, а з рівних можливостей.

 

Простий приклад гри з доданою вартістю: двоє людей претендують на апельсин, але одному потрібна м’якоть, а іншому — шкірка для цукатів. Розв’язати дилему можна, зрозумівши, які у цих людей є інтереси. Як тільки це стає зрозумілим, всі лишаються у виграші. У історії класичним прикладом «win-win game» є Кемп-Девідські угоди між Ізраїлем та Єгиптом.

 

Гра з доданою вартістю передбачає, що результат гри є більшим від суми доданків. Гравці об’єднуються і отримують більше, ніж вони отримали б поодинці.  Цей принцип вимагає співпраці та довіри. У такому випадку енергія не витрачається на взаємопоборювання, а йде на побудову нової вартості, нової цінності.

 

Фотографія: Назар Пархомик 

«Win-win game» не працює, допоки ми вважаємо, що є єдиними носіями правди. В такому випадку виникає проблема: а як ми маємо ставитися до іншої думки, яка опонує моїй правді? Ми вважаємо, що будь-що, що відхиляється від правди, є неправдою — і це натхненна гра нульової суми. Але коли ми собі кажемо, що абсолютна правда мені не належить і я не можу знати всього, проте інша людина може мати частку тієї правди, якої мені бракує — з’являється момент взаємодоповнення, який допомагає подолати принцип нульової суми і виводить на інший позитивний рівень.

 

В  Україні перетинаються дві сильні ідентичності — католицизм і православ’я. І для кожної з них все, що відрізняється від їхніх вчень, є порушенням правил. Це типовий приклад мислення категоріями «zero-sum game». Поява греко-католицької церкви — це спроба на свій лад знайти формулу гри з доданою вартістю — гри, коли всі виграють.

 

Фотографія: Назар Пархомик 

Майдан був фантастичною перемогою доданої вартості. Якщо до Майдану на Сході багато людей, говорячи про двомовність, насправді мали на увазі одномовність, тобто «я хочу чути довкола себе тільки одну мову, оцю іншу мені не треба», то на Майдані було байдуже, чи говориш ти українською чи російською, чи православний чи католик, чи зі сходу України чи зі заходу. Люди нарешті усвідомили те, якими ми можемо бути і що така модель можлива.

 

Спроби Європи примирити Україну з Росією — це намагання встановити правила гри з доданою вартістю. Європа, де дійсно панує «win-win game», відчуває страшенний дискомфорт — ніби її хтось посадив у машину часу і повернув у ситуацію нульової суми. Європейські лідери не хочуть так грати, бо тоді підтримка України означатиме знищення Росії. Дві сторони (Україна і Росія, — Platfor.ma)  мають знайти спосіб співіснування. Мінські угоди — це і є спроба знайти додану вартість у співпраці України з Росією.

 

Взаємодоповнювати один одного — ось відповідь на питання, як перейти від гри з нульовою вартістю до гри з доданою.

 

 

Проект «Вуличний університет 4: нові правила суспільної гри» реалізовується завдяки фінансовому сприянню Міжнародного фонду «Відродження».


comments powered by Disqus