28 січня 2016

Ігри, танці, діти, реп, футбол: українка про участь у волонтерських проектах в Європі

Ідеї волонтаріату давно поширилися світом. Сьогодні існує безліч міжнародних програми, які залучають людей до соціальних проектів у різних країнах. У своїй роботі волонтер приносить користь суспільству, але також отримує бонуси для себе – нові навички і знання, досвід та корисні знайомства. Завдяки програмі волонтаріату European Voluntary Service (ЄВС) Європейський Союз надає можливість молоді прожити рік у європейській країні абсолютно безкоштовно. Як взяти участь у програмі і провести незабутній рік у ЄС, ми дізнавалися у львів`янки та ЄВС волонтерки у Німеччині Оксани Януш.

 

 

– Що ЄВС означає для тебе особисто?

 

 

– ЄВС дає можливість поїхати в європейську країну працювати на волонтерських засадах над соціальними проектами. Зараз я працюю в німецькій організації «Оберлін», що займається соціальною підтримкою сімей, дітей і підлітків у районі Альб-Дунай – це невелика частина півдня країни. Подаючись на проект, я до останнього не знала, чим саме займатимуся. Практично всі приймаючі організації описують лише загальні риси сфери діяльності і ніякої конкретики. Тож навіть тоді, коли я приїхала в Німеччину, не уявляла, як виглядатиме мій робочий день і з якими людьми матиму справу. У результаті все склалося якнайкраще. Зараз мою роботу і роботою складно назвати. З понеділка по п’ятницю я відвідую школу та молодіжний клуб в одній із частин Ульма – Блауштайн.

 

У школі раз на тиждень я бігаю з м’ячем, граю у баскетбол, літаю на канаті і стрибаю на батуті з 10-13-річними дітьми. Інші дні тижня проводжу в молодіжному клубі з німецькими підлітками, любителями репу, настільних ігор і футболу. Ми збираємося в затишному приміщенні, де можна готувати, танцювати, грати у настільний футбол і просто розмовляти. Клуб відкритий для усіх охочих, тому тут знайдеш не лише типових підлітків-німців, а й дітей мігрантів та всіх інших. У цьому і користь таких місць – вони навчають бути відкритими та допомагають соціалізуватися.

 

Учасники програми ЄВС живуть у країні за кошти Європейського союзу. ЄВС оплачує нам проживання, харчування та кишенькові, яких повністю вистачає на побутові витрати. До того ж волонтер працює над соціальними проектами не більше 6-7 годин у день. Це не може бути рутинна робота. Ти не можеш просто сидіти в офісі й робити каву. Робота ЄВС волонтера – це творчість, своєю присутністю він повинен приносити цінність.

 

– Чому ти вирішила взяти участь у ЄВС?

 

– Це ж така можливість, як її можна пропустити?! Тут зі мною працює хлопчина. Йому 24 роки, він німець. Я запитала в нього: «Чому ти гаєш таку можливість – поїхати в іншу країну на цілий рік або на півроку?». Знаєш, яка в нього була відповідь? – «За цей рік я втрачаю можливість заробити гроші». Ну заробиш ти ці гроші, і що ти з ними робитимеш?

 

А це унікальна можливість прожити частину життя в іншому середовищі, вивчити мову, пізнати культуру, познайомитися з мільйонами класних людей, подорожувати і зрозуміти, чим насправді ти хочеш займатися. Ось я у своєму проекті працюю з дітками, і я просто божеволію від цієї роботи. Чому я не займалася цим раніше? Зараз я розумію, що хочу працювати з дітьми і надалі.

 

– Ти згадала про мову. Волонтери вивчають її на заняттях, чи просто практикують у житті?

 

– Волонтеру оплачують один семестр курсів для вивчення мови. До того ж постійне перебування у іншомовному середовищі просто змушує тебе вдосконалювати навички. За три місяці свого перебування в Німеччині я значно вдосконалила свої знання німецької та англійської.

 

– Людина, яка хоче взяти участь у програмі, повинна мати якісь базові знання мови країни, в яку їде? Чи достатньо англійської хоча б на початковому рівні?

 

– Англійську мову точно потрібно знати. А з приводу іншої – потрібно дивитися на окремі проекти. Кожен має свої вимоги. Наприклад, мій проект не вимагав знання німецької. А є такі, що вимагають.

 

– Чи є можливість подорожувати до інших країн?

 

– Так. Від нас буквально година їзди до Австрії. Я ось планую поїхати до Іспанії на вихідні. Квити дешеві, і якщо заощадити кишенькові, то можна поїхати.

 

– Як так сталося, що ти наважилася взяти участь у програмі?

 

– Я довго до цього йшла. Уперше я почула про ЄВС під час літнього табору в Польщі, мені розповіли, що можна поїхати до Європи на цілий рік. Довго наважувалася, вивчала програму. А коли почала потрошку готувати документи для участі, у мене виникло непереборе бажаня поїхати. Знаєш, коли ти починаєш щось робити, ти точно розумієш хочеш ти цього, чи ні.

 

Я подала понад сто заявок на ЄВС. Дуже багато просто не відповідають. Позитивні відповіді я отримала лише від двох проектів. Потім була довга процедура затвердження проекту і подачі документів.

 

Якщо відповісти коротко, чому я наважилася, то тут дві причини: пізнати іншу культуру і відчути, як це – жити в іншому середовищі. Хоча Європа і близька до України, на побутовому рівні все разюче відрізняється.

 

– Ти подала понад сто заявок, з яких відповіли лише два проекти. Це настільки великі конкурси?

 

– Конкурси дійсно великі. Але все залежить від удачі. Одна волонтерка, з якою я познайомилася на проекті, надіслала лише дві заявки, і її прийняли. До того ж, можна подавати свої заявки не напряму до проектів, а через рекомендації волонтерів, які вже брали участь у програмі і тепер можуть порекомендувати кандидатуру на своє місце. Іншу мою знайому рекомендували попередні учасники проекту.

 

– Які поради маєш для успішного проходження на участь у програмі?

 

– Головне – це удача. Спочатку я подавала доволі примітивні мотиваційні листи, потім вдосконалювала їх. Іронія полягає в тому, що мене відібрали на проект за моїм першим поганим мотиваційним.

 

А щодо технічних моментів, то для того, щоб подати заявку на проект повинно бути три сторони – волонтер, організація в Європі, що приймає, і організація в Україні, яка відправляє волонтера. Українські структури мають своїх партнерів у ЄС. Вони можуть направляти кандидатури волонтерів на проекти. Я співпрацювала з організацією Спілка форум у Львові, також їздила від неї на літні табори до ЄС. Таким організаціям нічого платити не потрібно, свої послуги вони надають безкоштовно.

 

У мотиваційному листі не потрібно писати, що ти хочеш подорожувати – це і так відомо. Потрібно писати, що ти хочеш бути соціально-корисним.

 

– З якими труднощами може зіштовхнутися волонтер при підготовці пакету документів на участь та на інших етапах участі в ЄВС?

 

– У мене не було жодних складнощів із поданням документів. Були складнощі при записі на отримання візи – в Німецькому посольстві великі черги. У країні перебування можуть бути складнощі, наприклад, з кишеньковими. У кожній країні їх розмір визначено окремо. Це залежить від рівня економічного розвитку країни. Але в деяких проектах такі виплати можуть бути менші, ніж установлено, якщо харчування надає організація, що приймає.  Деякі організації можуть зловживати цим винятком – платити менше грошей, але не давати харчування. У такому випадку варто звернутися до організації, що приймає, а в крайньому випадку – до служби ЄВС при Єврокомісії. Інша проблема може виникнути, якщо ти працюєш більше, ніж прописано за контрактом. Це також потрібно озвучувати.

 

– Що тобі дала ця програма?

 

– По-перше, я зрозуміла, що мені дуже подобається працювати з дітьми. Тепер я думаю про те, як мені поєднати свою подальшу роботу з цією сферою. По-друге, я удосконалила свою німецьку і англійську. По-третє, познайомилася з багатьма цікавими людьми. А також познайомилася з німецьким способом життя, їхнім відповідальним ставленням до всього – починаючи від сортування сміття і завершуючи тим, як у них проходить робочий день. Наприклад, ту роботу, яку робить моя організація, не завжди б назвали роботою в Україні – це ж просто сидіти і гратися з дітьми. Але німці навіть до цього ставляться відповідально, навіть до найменшої зайнятості.

 

По завершенню проекту видають європейський паспорт - Youthpass. Це такий документ, в якому описано роботу волонтера в ЄВС-проекті. У європейських країнах цей документ вважається великим плюсом до резюме. В Україні це також може бути корисно для міжнародних організацій, як ще один доказ того, що ти маєш міжнародний досвід.

 

Крім того, якщо учаснику програми сподобалося у країні, де він працював, то після завершення волонтаріату організація може запропонувати додаткове стажування на певний час. Тобто так можна продовжити своє перебування в країні.

 

Інтерв’ю опубліковано у співпраці з Бюлетенем Представництва ЄС в Україні.

Матеріали рубрики Re:Invent публікуються за сприяння Фонду розвитку українських ЗМІ посольства США в Україні.


comments powered by Disqus