9 червня 2016

«Я не знаю країни, яка б так часто змінювала правила виборів»: професор з США про Україну

Ледве не кожні вибори в Україні проходять за новими правилами. Бюлетенів більшає, виборці все частіше їх псують, бо не розуміють, як правильно голосувати, але якісних змін в держави не спостерігається. Як зробити, щоб виборча система в Україні унеможливила фальсифікації та прихід до влади партій, що фінансуються олігархами? На відкритій зустрічі в інституті лідерства та управління УКУ професор політології Західно-Вірджинського університету Ерік Херон відповів на ці та інші питання, що стосуються питань політики в Україні. Platfor.ma занотувала найцікавіші думки експерта.

 

Фотографія: Інститут лідерства та управління

Коли ви маєте бігти марафон, то вам треба готуватись, тренувати темп, витривалість і працювати над способом вашого харчування. А якщо ви біжите спринт, вам не потрібна витривалість – ви тренуєтесь бігти швидко впродовж короткого періоду часу. В багатьох аспектах виборча система в Україні – це спринт від одних виборів до інших. Впродовж цього спринту правила гри щораз змінюються. Я не знаю іншої країни, яка б за 20 років так часто змінювала правила проведення виборів. До прикладу, 1994 рік – була система більшості, 1998  – змішана система, зміна була і в 2002. 2006-2007 роки – пропорційне представництво, у 2012-2014 використовували змішану виборчу систему, а цього року ми говоримо про пропорційне представництво за відкритими списками. Рішення про такі зміни, звісно, приймають  українці, але, якби мене запитали, що я думаю про це, відповім: «Припиніть змінювати виборчу систему!»

 

Одне з найважливіших правил у виборчій системі – це стимули. Аби правила працювали, потрібні стимули, мотивація, яка б була частиною життя як виборців, так і кандидатів. Якщо постійно змінювати правила, то не буде підстав їх дотримуватись, адже згодом вони знову стануть іншими. Основа виборчих правил – таких, як фінансування чи виборча адміністрація, характер політичних партій – це питання, які треба вдосконалювати.

 

 

Технічні партії у виборчій системі: процвітання корупції

Разом з групою «Цифра» я проводив дослідження, що стосуються наявності технічних партій в Україні та роботи дільничних виборчих комісій. Як відомо, технічні партії впродовж багатьох років були невід’ємною частиною виборчої системи. Ми зібрали дані про працівників виборчих дільниць і тих кандидатів, що мали працювати на початку оголошення виборів і в день їх проведення – та зіставили результати. Дослідження показало, що люди, які реєструвались, змінювали не тільки свою посаду та географію, а й приналежність до партії. Так ми змогли виявити технічні партії, що допомагали своїм «покровителям» переважати на виборах. Не завжди, але часто було так, що кандидат партії, яка контролювала роботу комісії, мав більшість голосів. Потенційні реформи мали б ускладнити процедуру реєстрації партій, щоб унеможливити прохід таких технічних організацій у виборчі комісії. Чим більшою буде вартість участі, тим складніше новим партіям буде приєднатись до системи.

 

Також ви можете змінити процедуру участі у виборчих комісіях. Погляньмо на вибори 2012 року. Там були офіційно зареєстровані партії, які могли мати одного кандидата, але тисячі членів комісій.

 

 

Яка виборча система працюватиме найкраще

Правила виборів не є універсальними для всіх країн. Ви можете брати приклад виборчої системи і підлаштовувати під свою ментальність, географію країни, соціальні та культурні особливості. Але я не думаю, що зміна виборчої системи в Україні є пріоритетною на даний момент. Країна випробовувала багато моделей систем, але на це було виділено мало часу. А він тут є важливим.

 

В дослідженні виборів дуже важливою є праця Моріса Дюверже, де він говорить про очікування від виборчих систем. Однією з них є те, що система, яка працює на представництво, повинна продукувати більше партій, але вони мають формувати коаліцію. Для цього потрібен час. До прикладу, в Новій Зеландії вона почала працювати за два етапи виборів, можливо, в Україні треба провести п’ять. В будь-якому випадку вас чекають зміни. Вони стимулюють людей до очікування ще більших змін. Але якщо чекати зміни самих правил, то не треба їх дотримуватись.

 

 

Чи стимулюють зміни відкриті списки

Я був тут на місцевих виборах у 2015 році. Тоді виборча система також називалась пропорційною за відкритими списками, але вона такою насправді не була. Базовий принцип такої моделі в тому, що якщо ви даєте свій голос за конкретного представника партії, то ви не лише підтримуєте його, ви даєте підтримку й партії, яку він представляє. Також цей голос йде до рейтингу конкретного кандидата. Є різні системи відкритих списків у різних країнах, але попередні вибори в Україні за цією моделлю не проводились.

 

Ви, як виборець, обираєте кандидата, тим самим приводите його до відповідальності. Також ви можете впливати на розподіл місць. Не тільки партія, а ви! І це добре, але є й мінуси, оскільки така система стимулює кандидатів від однієї партії конкурувати між собою, це може негативно впливати на її репутацію. Але тут проблема в тому, що партії в Україні не мають довгої історії, в них немає своєї ідеології, вони дуже крихкі. В такі ситуації кожен кандидат боротиметься за голос на свою особисту користь.

 

 

Фотографія: Інститут лідерства та управління

 

Ґрунт для успішної роботи виборчої системи

Має функціонувати виборча адміністрація. Люди, які проводять вибори, не повинні діяти на користь того чи іншого кандидата. В Україні в адміністрації є дійсно багато фахівців, що не упередженні, але водночас є люди, які мають додаткове фінансування від партій, не пройшли належного навчання і хочуть допомагати конкретним політсилам. Ми дослідили, що питання фаховості в комісіях розвивається, видно рух до покращення, але корупційна складова не нівельована.

 

Вирішальна умова в забезпеченні успішного функціонування будь-якої системи виборів – це позиціонування партій та їх політики. Вони мають бути різними. Якби я попросив вас назвати відмінності між позицією Батьківщини та Народного фронту в економічній політиці, ви б не змогли дати відповіді. Я навіть впевнений, що навіть частина депутатів цих партій не знали б цих відмінностей. Коли у вас одна група людей, що мислять однаково, вони не зможуть розвиватись, не зможуть приймати успішні рішення. Добре, щоб люди ставили під сумнів певні пропозиції, мали запитання до рішень. Якщо ні, то це можна порівняти з тоталітарним режимом.

 

Крім того, в Україні є проблема, що партії називають іменем керівника. Зникає це обличчя – зникає партія. Тому ви маєте понад дві сотні політичних сил. Сотні партій – це нездорова політична система, в таких умовах і створюються технічні. Якби я був керівником своєї партії, то створював би технічні. Я чесний, але знаю, що мій конкурент нечесний і щоб виграти на виборах, я повинен робити як і він, щоб захиститись. В Україні немає довіри. Ви маєте творити умови, щоб партії та кандидати конкурували між собою, але чесно і справедливо.

 

 

Механізм фінансування партій

Немає чарівної палички, щоб знищити олігархів чи зменшити їх вплив на партії. У вас жахлива система фінансування виборів. Якщо радити досвід США Україні, то скажу лише один елемент – прозорість грошових пожертв для партій. Я не впевнений, що державне фінансування знищить вплив так званих «чорних» грошей. Ті, хто хоче фінансувати злочини, буде їх фінансувати. Ви повинні вдосконалювати систему поступово, крок за кроком. Колись ми теж не мали якісної виборчої системи. В 1850-х роках в сільських місцевостях відкрито підкуповували населення, продавали голоси за алкоголь, застосовували насилля, особливо для жінок. Це змінилося. Спочатку реформу впровадили в Австралії, тоді кожен мав вже свій власний бюлетень і міг анонімно голосувати. Ця система пов’язана з ризиком. Якщо я зараз хочу купити чийсь голос, я не маю гарантій, що він справді так проголосує. Та новітні технології створюють нові можливості для фальсифікаторів, тому ми повинні щоразу вдосконалювати систему виборів, пристосовуватись до способів правопорушників, щоб виявити фальсифікації.

 

 

Камери vs оптичні сканери

Перехід до електронної системи від ручного перерахунку – прекрасна ініціатива, вона підвищить точність підрахунку. Але це дуже коштовно.

 

Інтернет-голосування – жахлива система. Норвегія спробувала запозичити інтернет-голосування в Естонії, але одразу відмовилась, бо не можна гарантувати безпеку голосування. Також можуть бути загрози кібер-атак з боку Росії, Китаю чи Північної Кореї. Я не думаю, що світ готовий до цього. Може бути варіант електронного голосування, коли ви особисто ставите свій голос на папері, а пристрій зчитує його і зараховує, одночасно перевіряючи, чи не зробили ви помилок. Якщо бюлетень недійсний, то вам видають новий. Отака система оптичного сканування може вдосконалити голосування. І в разі сумніву завжди можна буде вийняти бюлетені з машини і перерахувати. Вартість – окреме питання, але якщо повернутись в минуле, то Україна могла б не закуповувати камери на дільниці, а застосовувати оптичне сканування.

 

Основні поради, що я можу дати Україні: вчіться толерантності та довіри. Ви можете не погоджуватись з думкою інших, але маєте приймати всіх як частину суспільства. Вірте у верховенство права. Ви повинні обмежуватись ним і відповідно поводитись. Це складники політичної демократичної культури. Це ті маленькі камінчики, з яких складається демократична виборча система.


comments powered by Disqus