6 листопада 2014

Логістика культури: як двоє активістів роблять одне місто кращим

Чернівці потрапляють у поле зору України лише раз на рік, коли там проходить міжнародний літературний фестиваль Meridian Czernowitz. Та й про культурне життя решти країни в Чернівцях знають небагато. Змінити цю ситуацію вирішили організатори лекторію Dzestra talks. За п’ять місяців у Чернівцях побували директорка CSM Катерина Ботанова, організатори фестивалю «86» Надія Парфан та Ілля Гладштейн, співзасновник Спільнокошту Олександр Супрунець та ще з десяток новаторів у сфері культури, медіа та бізнесу в Україні.

 

 

Організатори лекторію Dzestra talks Жан Побе та наш автор Наталя Єрьоменко за останні кілька років зробили для культурного життя Чернівців більше, ніж драмтеатр, філармонія і художній музей разом узяті. Вуличний університет, мобільна галерея LESS Gallery, кіноклуб «Картон», – це ще не повний список культурних проектів формації Dzestra, назва якої в перекладі з румунської означає «придане».

 

У травні, на першій зустрічі Dzestra talks, говорили про те, чи здатні низові ініціативи змінювати суспільство. На останню подію – лекцію директора «Гогольфесту» Максима Демського – зійшлося більш як півсотні людей. Чи півроку роботи лекторію дійсно щось змінили в Чернівцях, складно сказати. Але послухати Демського прийшли не тільки хіпстери, але й директорка книгарні, керівник громадської організації і президент літературної корпорації Meridian Czernowitz.

 

Ідея Dzestra talks

Ідея лекторію проста – заповнювати культурну периферію країни якісними культурними заходами. Адже до Чернівців столичні культурні проекти нерідко просто не доїжджають. Орієнтири – щонайменше київський, а в ідеалі і європейський рівень проектів.

 

 

Жан Побе:

«Мені хотілося робити те, чого не вистачає в Чернівцях. Коли три роки тому виникла ідея лекторію, він мав називатися Dzestra guests. Тоді я думав не про публічні лекції, а про «кухонні» розмови з різними цікавими, не обов’язково відомими людьми. Розмови записувалися б на камеру і виставлялися в інтернеті. Але проект Dzestra talks вийшов менш андеграундний».

 

Наталя Єрьоменко:

Щоб молодому чернівчанину отримати якісний культурний продукт, йому треба кудись поїхати – до Львова чи Києва. І ми вирішили, що треба імпортувати досвід. Якщо показати молодим людям з Чернівців, як класно працює, скажімо, Катерина Ботанова в київському Центрі сучасного мистецтва, це надихне їх. І можливо, щось таке вони захочуть робити в цьому місті.

Існує так зване коробкове мислення, ніби культурні проекти можна робити тільки за підтримки держави, а окремі люди нічого не можуть зробити. Ми все робимо самі, над проектом Dzestra talks працюємо вдвох, плюс дизайнер та волонтер. Хочемо показати, що це можливо.

 

Аби вас запросили поділитися досвідом на Dzestra talks, потрібно бути щонайменше одним із трьох: підприємцем, активістом чи інноватором. А краще – все разом, і обов’язково найкрутішим у своїй сфері. На питання, яким критеріям має відповідати запрошений на Dzestra talks лектор, Наталя Єрьоменко наводить приклад Юрія Филюка, котрий також приїздив на лекторій: «Він підприємець – власник мережі ‘23 ресторани’. Також інноватор, тому що робити мережу ресторанів у такому невеликому місті як Івано-Франківськ доволі незвично. І головне – він придумав громадський ресторан Urban Space 100. Думка зібрати гроші з громади для бізнесу, але так, аби гроші йшли на розвиток міста, – це прекрасно, з якого боку не подивитись на це. І як активіст Юрій Филюк працює у громадському середовищі Тепле місто.

Нас загалом приваблюють люди, які щось зробили в Україні вперше. Це можна сказати про майже всіх наших лекторів: Олександр Супрунець, наприклад, зробив Спільнокошт, Майстерня міста – унікальний урбаністичний проект в Україні, а відеоблог Майкла Щура досі лишається єдиним таким блогом».  

 

Dzestra talks – це також спосіб вплинути на міський простір Чернівців. Частина лекцій проходила в парках, на площах та у двориках. Наталя Єрьоменко каже, що в Чернівцях є аж сім площ, але вони не використовуються так, як би хотілося.

 

Наталя Єрьоменко:

Нас приваблює ідея простору, підлаштованого під людину. Якщо я хочу сісти не траву – значить, я можу на неї сісти, якщо мені треба провести якийсь проект чи коротку інтервенцію, я можу це зробити. А не стоїть парковка на п’ять машин або клумба, на яку не можна стати.

 

Ми б хотіли розворушити молодь. Важливо, щоб молоді люди хотіли повертати собі публічний простір. Щоб робилися концерти, кінопокази. Не треба боятися, що комусь заважатиме та колонка на нещасних 20 Вт о другій годині дня. При цьому масові концерти на Соборній площі о дев’ятій вечора нікому не заважають. Треба повірити в те, що наша потреба в публічному просторі така ж важлива, як і потреба тих, хто хоче бачити великі концерти і народні танці.

 

Фінансування лекторію

Півроку свого існування лекторій Dzestra talks діяв коштом гранту польської фундації Borderland. Цей фонд надає малі гранти розміром до трьох тисяч євро на проекти в Україні, Білорусі та Грузії. Від проекту грантодавці перш за все очікують, щоб він приносив користь місцевій спільноті. «Dzestra talk – один із двох проектів, які підтримала фундація в Україні. Другим є Фестиваль сусідів на Підзамчі. У проекті Dzestra Talks цінне те, що його ідея – надихати локальну спільноту, а не нав’язувати їй нічого. Надавати простір для дискусій – це проста форма, але дуже цікава. А Наталя та Жан мають здатність запрошувати неймовірних людей з прекрасними ідеями», – розповідають Вероніка Чижевська та Агнєшка Подпора з фундації Borderland.

 

Місцевих меценатів поки що не намагалися залучити до фінансування проекту, та й краудфандинг також не використовували. Чому – пояснює Наталя Єрьоменко:

 

«Краудфандинг нам поки що зарано пробувати. Спершу треба зібрати людей, які нас знають і мають кредит довіри. Логіка приблизно така: ‘Ось є Наталя і Жан, вони вже робили класні проекти в Чернівцях, і може, наступна штука, на яку вони хочуть зібрати гроші, також буде класною’. Поки що я не впевнена, що ми зібрали таку критичну масу людей. Чернівці – досить маленьке місто, а Dzestra talks не зібрав великої постійної аудиторії. Може, є ядро з людей, які приходять на кожен захід, але ж вони не зберуть потрібної суми».

 

Насправді невідомо, що буде з лекторієм завтра. Жан каже, що хотів би присвятити більше часу іншим проектам. А Наталя переконана, що Dzestra talks буде продовжуватися, але в іншому форматі. Окрім лекцій їй хотілося б проводити більше інтерактивних та практичних заходів, як от воркшопи, тренінги чи інтервенції і поширювати діяльність на Івано-Франківськ, Тернопіль та Ужгород. «Але тривалої перерви не буде. Dzestra talks – не університет. Нам не потрібні канікули», – запевняє Наталя.