23 травня 2014

Яскрава «Стрічка»: фестиваль музики у Closer

 

 

Сьогодні в арт-центрі Closer пройде фестиваль електронної музики «Стрічка». Арт-директор Closer Тімур Баша розповів Platfor.ma, що поєднує фестиваль електронної музики з легкою промисловістю України.


Стрічкоткацька фабрика – одне з найстаріших підприємств легкої промисловості в Україні. Арт-простір Closer займає площу колишніх цехів цієї фабрики, стінам якої вже понад сто років. Зараз тут від стрічок та ткацьких машин вже майже нічого не залишилось. 

У той момент, коли команда Closer закладала останні цеглини у стіну, що нині розбиває основний простір закладу на дві частини, у приміщення зайшов старий чолов'яга у брудному яскраво-синьому комбінезоні.

– Ви до кого? – запитали нові господарі, але гість тільки відмахнувся.

– Та я тут подивлюся, – нарешті відповів він і почав ревізію.

– А хто ви такий?!

– Хто я, вже немає ніякого значення, – сказав чоловік, сів на подіум, навпроти якого зараз стоїть діджейський стіл, і почав докладно розповідати про себе.

Кузміч – так його звали – розповів, як він 45 років пропрацював в цьому цеху інженером, про те, що було на місці нової стіни та вбиралень, про те, що було замість літньої тераси (а там були десятки тон сміття, яке працівники фабрики складали там протягом, мабуть, усіх ста років) і про ті чудові стрічки, що вони тут ткали. Важко було зрозуміти, чи скаржився він і шкодував про щось, чи йому просто кортіло поділитися з нами історією і подивитися на нових хазяїв цеху. А потім він мимохідь кинув: «Ми десятки років створювали щось, приносили користь людям, а потім приходять такі, як ви, відбирають все, будують стіни, бари і розбещують населення...».


– Але ми теж щось створюємо. Любов і музика теж мають десь жити.

– Ага... Піду вип'ю з охоронцями і заберу трудову. Прощавайте.

З повагою до стін Стрічкоткацької фабрики, до її працівників і зокрема Кузміча команда Closer 23 травня організовує фестиваль «Стрічка».

 

А починалося все з того, що подруга родини Closer – діджей Анастасія Топольська вирішила відсвяткувати свій день народження в арт-центрі й запросити декількох хороших артистів. У відповідь їй запропонували перетворити День народження на масштабний фестиваль з трьома танц-майданчиками за участю дружніх промогруп (Wicked Bass і Low) і сценою у внутрішньому дворі. Настю ж попросили придумати назву для цієї події. Настя, яка й гадки не мала про те, що Closer знаходиться на території Стрічкоткацької фабрики, запропонувала назвати цей фест «Стрічка».

 

 

OPENING /21:00

 

DSCRD та Tenpoint VJs

DSCRD – cоюз п'ятьох французів – аудіо-художників. Кожен з них по-своєму бачить і чує навколишнє середовище, але разом, за допомогою багатьох студійних електронних залізяк, пультів і компьютерів, вони створюють власні звукові пейзажі, на фоні яких відбуваються кожен раз нові події. Це не просто музика, це звуковий перформанс. Драма чи фарс – DSCRD лише дає глибину і розмито окреслює контури сюжетів. Решту, тобто зміст, ми домислюємо самотужки. У кожного він свій, але саме DSCRD вирішує, чи щасливий буде фінал у кожної з глав. 
Цей музично-енергетичний згусток дасть потужний старт фестивалю відразу по заході сонця. А ось один з найприємніших моментів: для старту фестивалю і виступу хлопців будується сцена у головному дворі Стрічкоткацької фабрики, дві стіни якої перетворяться на єдине велике багатошарове полотно для відео-мепінгу від кращої віджей-команди України – Tenpoint VJs, які вміють зробити з простором все, що заманеться.

 

 

 

 

CLOSER stage /з 24:00

 

RHADOO

  
Раду є одним з пророків румунської техно-сцени. Засновник формації [a:rpia:r] за п`ятнадцять років зробив неймовірне – об`єднав музикою власну країну, а потім весь світ на маленьких і великих танцмайданчиках у будь-якому куточку Землі. Ритм-машина, про хльосткі і технічні сети якого теревенить уся техно-спільнота. Один з небагатьох диск-жокеїв, що під словосполученням «грати музику» розуміє не просто ставити платівки, гармонійно їх поєднуючи, а використовувати записи як палітру, малюючи яскраві картини з багатошаровим сплетінням і глибоким змістом.

 

 

 

BRUNO PRONSATO (live)

  
Бруно вже одного разу бував у Closer – просто заходив привітатися з друзями, коли був у Києві. Тоді він дуже шкодував, що не може зіграти у нас. Тепер цей недолік буде виправлено. 
Вчений мінімальних ритмів з максимальним грувом і живих перкусій з синтезованими падами колись був барабанщиком у спід-метал банді у рідному Сіетлі. Але потім хлопець зрузумів, що забагато неприборканих емоцій у музиці (як і в житті) є скоріш пороком, аніж чеснотою, захопився техно і добре влаштувався у Берліні. В Бруно живе неймовірно багато надзвичайно чудової музики, яку він виплескує як самотужки, так і зі своїми (і нашими) друзями - у дуеті «Half Hawaii» з Sammy Dee, «Others» з Daze Maxim та «Public Lover» зі своєю коханою Ninca Leece, що є теж чудовою музикантом. Музику Бруно дуже легко впізнати за характерною крихкістю й обережними, ледь помітними поодинокими звуками. Але ті звуки створюють добре помітний мелодійний малюнок, а та крихкість є фантомною і нанизана на потужний ритмічний каркас.

 

 

 

POLARIZE

  
Угорський парубок Norbert Dunai, він же Polarize, – здається, ще зовсім молодий артист, але то тільки здається: за вже майже десяток років музичної діяльності він встиг дуже багато. Ще юнаком Polarize переїхав з Угорщини до Румунії, де він на два роки став резидентом одного с кращих клубів країни – Midi Club. Потім він зі своїми новими друзями Giovanni Verrina і Coldfish заснував один з найбільш розтиражованих нині незалежних вінилових лейблів – All Inn Records. 
У 2009-му він повернувся до Угорщини вже зрілим диск-жокеєм з гастрольним графіком, в якому значаться кращі заклади усього світу, в тому числі нарешті й Closer.

 

 

 

ABELLE

  
Співзасновниця і керівник одного з кращих клубів світу – московської Arma17, яка теж розташована на старій фабриці з блідо-жовтими цеглинами. Буквально два тижні тому у зв`язку з реконструкцією фабрики Arma17 було зачинено, але Наташа продовжує завзято шукати нове приміщення для переродження легендарного закладу. Поки цього не трапилося, Closer дуже радий прийняти Abelle і з великою шаною і нетерпінням чекає її в своїх стінах. І чи варто казати, що у людини, яка керувала музичним наповненням такої махіни як Arma17 (і нерідко наповнювала її власними сетами у найчудовіші уранішні години), зі смаком усе більш ніж гаразд?

 

 

 

WICKED BASS stage /з 24:00

 

RON MORELLI

  
Рон Мореллі - талановитий нью-йоркський розбишака з Брукліну. Поспілкувавшись з ним лише десять хвилин, розумієш, що в ньому у вбранні молодого пересічного громадянина живе реальний хіпарь і панк, що заражає своїм ставленням до світу. Але то не є пофігізм. То є розуміння того, що якщо багато і серйозно про щось замислюватись, буде все важче розслабитися і насолодитися світом. А світ Рона Мореллі – це здебільшого музика. 
Шорсткі техно та хаус, авангардні та експериментальні електронні пейзажі… Достатньо сказати лише, що Рон – засновник та керівник бруклінського видавництва L.I.E.S. (Long Island Electrical Systems). Тут він цілком і повністю виплеснув себе без зайвих ускладнень і тонких розрахунків. В цьому і полягає рецепт успіху незалежного керівника лейблу і незалежного музиканта Рона – він огородив себе від непотрібних розмов і бюрократичних питань і просто грає і випускає композиції, керуючись чуттям і вимкнувши розум. Це талант артиста – почути музику і змусити почути її весь танцмайдан. Недивно, що керуючи L.I.E.S. з таким настроєм, він знайшов тут багато талановитих однодумців, таких як Marcos Cabral, Delroy Edwards або Legowelt.

 

 

 

LOW stage /з 24:00

  

C.A. RAMIREZ

  
Рамірез з тих диск-жокеїв-екстравертів, у яких не буває «поганих днів». Вибухова суміш латиноамериканського темпераменту чілійця за походженням та німецька виваженість кожного руху мешканця Кельну творять чудеса як з танцполом, так із самим артистом. Жодного разу не було такого, щоб Рамі не танцював би під час свого сету. Такими танцями можна викликати не лише дощ, але й багаточасову диско-ейфорію.
Власник лейблу Sin and Soul Records, адепт нетипового хаусу та диско-гімнів, Крістіан Алехандро Рамірез як ніхто інший з європейської диско-спільноти вписується в усталені канони вечірок LOW.

 

 

 

PARAMIDA

 

Невидимою стрічкою поєднається Closer із, мабуть, найскаженішим закладом Берліну – Салоном дикої Ренати. Послом доброї волі Salon Zur Wilden Renate стане Paramida – резидент, хазяйка серії вечірок Paradisco та засновниця лейблу Love On The Rocks. Облаштовуючи свої вечірки дикою сумішшю диско, хаусу та космічних бітів, вона якнайкраще резонує з безтурботною та велелюбною атмосферою танц-майдану Low.

 

 

 

ANA HELDER

 

 Ана Хелдер з Розаріо (Аргентина) представляє молоде покоління південно-американської хаус-сцени, яка в останні кілька років здобула значну популярність завдяки зусиллям Матіаса Агайо і його лейблу Comeme. Добре впізнавані яскраві обкладинки, що перегукуються з дизайном пляжних купальників, на справі представляють більш багатошаровий зміст: рясні карнавальні перкусії, замість ліричних приспівів - звірине гарчання і стогони, плюс, можливо в найнесподіваніший момент - глибокі і тривожні джалло мотиви. У такому замісі Ана почуває себе впевнено і затишно. Її сети переконливо нагадують про те, що танець є найбільш виразною частиною сексуального ритуалу.

 


comments powered by Disqus