13 травня 2016

«Голос має свою магію і онлайн повернув її»: Urban Space Radio про ефіри, людей та музику

Півтора року тому 100 меценатів дали по $1000 на заснування івано-франківського громадського закладу Urban Space 100, де тепер можна і поїсти, і відвідати лекції, зустрічі або обговорення міських ініціатив. Прямо посеред зали стоїть прозора радіостудія, яка вже півроку веде своє мовлення в мережі. Керівник проекту Urban Space Radio Тарас Малий розповів Platfor.ma, чому появу нових онлайн-радіостанцій не можна назвати тенденцією та чи реально заповнити весь ефір українською музикою.

 

 

 

Як з’явилось Urban Space Radio?

 

– Коли Urban Space створювався, то одразу було заплановано, щоб тут було радіо. Але тоді грошей не вистачало, тому проект відклали. Через деякий час хтось з наших з «Теплого міста» на зборах сказав, що Freedom House надають гранти. Був конкурс і трьом переможцям виділили гроші на те, щоб реалізувати свій проект. І вже потім на основі цього гранту, коли стало зрозуміло, що грошей не вистачить, вирішили запускати кампанію спільнокошту.

 

– Хто вас слухає?

 

– По аудиторії ніяких неочікуваностей у нас не було.  Ми вважали, що це буде молода і прогресивна публіка, можна їх називати хіпстерами, а можна людьми з проактивною позицією. І це аудиторія, вік якої від 17 до 35. Часто це громадські активісти, урбаністи чи архітектори. Ми дуже орієнтуємось на молодь, тому що це люди, які мають робити якийсь вибір. І часто цей вибір за них роблять батьки. Виключенням є ті, хто розуміють, ким вони хочуть бути, але і у них цей інтерес може поступово зникнути. Ми намагаємось показати цим людям, що є такі умовні ніші, в яких вони можуть себе знайти.

 

 

 

– Ви транслюєте лише українську музику. Як ви шукаєте треки?

 

– Перший місяць ми починали лише з музики, без ефірів. І все одно люди слухали, отже запит на цю музику очевидно є. Хоча українські пісні шукати значно складніше, ніж якийсь закордонний інді. Нам доводиться сидіти і моніторити, що нового з’явилось, і чи це достатньо якісне, щоб ми були готові дати його в ефір. Завжди існує дилема: чи це не сирі записи, щоб крутити їх. Хоча з іншого боку, хочеться дати можливість усім хорошим музикантам, які дійсно працюють і прагнуть щось створювати. Тому що якісний контент зараз можна записати і вдома.

 

Зараз українська музика має хороший розвиток. Коли я почав робити музичні новини, то зрозумів, що про багатьох українських митців більше говорять в західних медіа, ніж у нас. І це здається такою великою несправедливістю. Бо виходить, що українському музичному проекту потрібно стати популярним там, щоб на нього звернули увагу тут. Причому він не їде в Штати, він не створює музику там, просто західні медіа працюють значно краще. Їхні ЗМІ створюються не для того, щоб просувати якусь попсу, а щоб шукати якісний контент.

 

В цьому є якась місія і нашої станції зокрема. Ми маємо казати про ці гурти. Крім того, з ними легше працювати. Вони не мають досвіду з піаром, не мають грошей, які можна закинути на якусь станцію, щоб їх покрутили. Але вони щирі в тому що вони роблять. Ми так само щирі в тому, що ми робимо. Тому я думаю, нам по дорозі.

 

– Немає враження того, що хороша українська музика може скоро закінчитись?

 

– На старті певні побоювання були. Коли мені розповіли про концепцію, я сказав: «Рєбята, серйозно? Повністю забити ефір українським контентом? Нам треба 900 треків. А скільки їх є? 300». І треба брати не мейнстрім. Це ж не просто «Океан Ельзи» і всі його альбоми. Всі будуть слухати, це ж музика, яку всі знають. Але ми тут чинимо інакше. Окрім нових ми шукаємо якісь проекти, які вже трохи вилетіли з уваги. Наприклад, «Esthetic Education», про який вже всі забули, хоча я вважаю це одним з найкрутіших проектів, що були в історії незалежної України. У нас в плейлісті є гурти, які вже розпались і пропали з радарів. Такого не ставлять на інших станціях.

 

– Крім музики ви маєте власне ефіри та подкасти. Наскільки вони стикуються з музичним контентом?

 

– Подкасти – це основа будь-якого онлайн радіо. Наприклад, я не можу послухати певні програми вдень, але ввечері я готовий ввімкнути подкасти, тому що мені це цікаво. Це окрема частина будь-якого медіа, і над нею потрібно добре працювати. Багато онлайн радіостанцій виграють саме тому, що вони правильно працюють з подкастами: правильно їх тегають, оформлюють, поширюють. І людина приходить послухати саме це інтерв’ю, а потім з нього вже починає слухати саму радіостанцію. Ну але буває і навпаки ­– люди приходять слухати музику, а потім бачать, що тут є ще і подкасти.

  • Студія
    Студія
  • Ранковий ефір
    Ранковий ефір
  • Гурт Us на вечірці з нагоди відкриття радіо
    Гурт Us на вечірці з нагоди відкриття радіо
    Фотографія: Антон Куба
  • Гурт Lakeway на вечірці з нагоди відкриття радіо
    Гурт Lakeway на вечірці з нагоди відкриття радіо
    Фотографія: Антон Куба
  • Команда Теплого Міста
    Команда Теплого Міста

– За останні роки в Україні відкривається багато онлайн радіостанцій: Аристократы, Сковорода, Пюре. Це випадковість чи тенденція?

 

– Мені здається, що колись радіо перестало бути популярним. Майже все замінило телебачення, якому люди абсолютно вірять. Але голос має свою магію і онлайн повернув її. За кордоном це трапилось трошки раніше, у нас відбувається зараз. Аристократів я почав слухати з першого дня, як вони з’явились. Для мене це було чимось зовсім інакшим, не схожим на те, як я уявляв собі радіо. Вони зробили дуже важливу річ, коли з’явились саме в той час, коли були потрібні.  До того теж були проекти онлайн-радіо. Чому вони не вистрілювали? Тому що швидко здавались, швидко закінчувались гроші, ентузіазм. Можливо були ще якісь причини. Щоб досягти хоч якогось успіху потрібно розуміти, що ти робиш, і розробити ядро своєї аудиторії – людей, які слухатимуть тебе кожного ранку.

 

Ну і важко назвати це якимось дійсно бумом. Ну окей, є ми, є Аристократи, є Сковорода, є ще декілька станцій. Але в нашій країні живе стільки мільйонів, що десяток радіостанцій – це реально мало. А якщо  казати про цей новий вектор розвитку радіо, то я вважаю, що ми не зробили і маленької частки того, що можна. Коли у нас буде по одній такій радіостанції в кожному місті і в кожній невеликій ніші, тоді можна буде говорити про це, як про феномен. А так ми просто ентузіасти, які роблять свою справу в різних містах. І дуже круто, якщо ці ентузіасти підтримують один одного, знаходять спільну мову. Бо зараз ми рухаємося наосліп і нам ця взаємна підтримка потрібна.

 

– Кого б частіше хотілось бачити на ефірах?

 

– Я хочу частіше бачити людей, про яких ми мало розмовляємо. Насправді, Івано-Франківськ не дуже пристосований для людей з обмеженими можливостями. Їм важко в громадському транспорті, в різних закладах. Urban Space до цього пристосований, вони часто тут з’являються, вони кльові. Я хотів би їх чути в наших ефірах. А ще іноземні студенти. Вони живуть великими комунами і намагаються з них не виходити, бо їм може бути дуже не солодко. Я хочу чути таких людей у наших ефірах.

 

Насправді у цьому і є сенс урбаністики. Урбаністика – це ж не просто про архітектуру чи про будинки, а про те, що знаходиться між ними. А між ними знаходяться люди, дуже різні і дуже цікаві.


comments powered by Disqus