30 серпня 2017

«Ми перестали боятися»: як кримські татари борються за справедливість на окупованому півострові

Platfor.ma разом з іншими ЗМІ є учасником проекту «Журналістика толерантності» про проблеми, з якими доводиться стикатися представникам сексуальних, національних та інших меншин в Україні. Сьогодні ми публикуємо матеріал Вероніки Мелкозьорової про те, як кримські татари борються за свою свободу в умовах окупації.

 

 

Не всі українці мали можливість відкрито святкувати День Незалежності 24 серпня. З моменту російської окупації Кримського півострова, історичної батьківщини 300 тис. кримських татар України, пройшло вже три роки, і багато з них все ще мають боротись за справедливість та незалежність, стикаючись з утисками.

 

 У квітні Міжнародний суд ООН в Гаазі постановив, що Росія має припинити переслідування та дискримінацію кримських татар. Проте Кремль продовжує репресії.

 

Та якщо раніше кримські татари були радше перелякані та не знали, як протистояти цим репресіям, в останні місяці вони стали згуртованішими, підтримуючи один одного, протестуючи на вулицях і обстоюючи свої права в судах окупованого Росією Криму, каже Таміла Ташева, засновниця правозахисної організації Крим SOS (яка вже розповідала нам про історію цієї ініціативи).

 

«Кримські татари перестали боятись, – заявила Ташева в коментарі Kyiv Post. – Активісти створюють групи, такі як "Наші діти" та «"Кримська солідарність". Подібні організації допомагають сім’ям політичних в’язнів  та взагалі всім, хто в Криму постраждав від російської несправедливості».

Фотографія: Алiна Смутко

 

Утиски в дії

З часів російського військового вторгнення правозахисники задокументували  щонайменше 289 випадків порушення прав людини в Криму: викрадення, незаконні обшуки в офісах і квартирах, арешти та порушення кримінальних справ за сфабрикованими звинуваченнями проти людей, що підтримують Україну. Російський уряд заперечує всі звинувачення, стверджуючи, що діє в рамках закону.

 

За даними Крим SOS, станом на квітень 37 кримських татар були арештовані в політично-вмотивованих справах з 2014 року, 20 із них ув’язнили,  17-м присудили домашній арешт або підписку про невиїзд.

 

З 37-ми арештованих 19 кримських татар були обвинувачені в тероризмі та екстремізмі. Російська влада звинуватила їх в членстві міжнародної ісламської організації «Хізб Ут-Тахрір», забороненої в Росії, але не в Україні. Також багатьом присудили сплатити величезні штрафи. Причини були різні, наприклад, проукраїнський пост в соціальних мережах.

 

 

З кожним днем окупаційна влада стає все більш жорсткою до незгодних із режимом. Дев’ятого серпня суд засудив 76-річного татарина Сервера Караметова до десяти днів у слідчому ізоляторі, а також постановив, що Караметов має сплатити 10 тис. рублів (4 320
грн) штрафу за непокору поліцї. «Злочином» Караметова був його одиночний протест біля будівлі верховного суду в Сімферополі. Чоловік протестував проти переслідувань кримських татар із плакатом, адресованим російському президентові Владіміру Путіну: «Путін! Наші діти не терористи!»

 

Після того, як російський суд відмовився розглядати прохання про пом’якшення вироку, подане адвокатами Караметова, щонайменше десятеро чоловіків похилого віку так само вийшли на одиночні пікети, але на цей раз вимагаючи свободи для Караметова та інших ув’язнених кримських татар. Восьмеро з них були затримані поліцією того ж дня.

 

 

Ігноруючи правосуддя

У квітні Міжнародний суд ООН в Гаазі постановив, що Російська Федерація мусить припинити дискримінацію етнічних українців та кримських татар на анексованому півострові. Згідно з Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Росія мусить утриматись від будь-яких утисків та обмежень можливостей кримсько-татарської спільноти мати їхні політичні та представницькі інститути, зокрема Меджліс.

 

Суд також наказав Російській владі на окупованому півострові забезпечити громадян Криму можливістю навчатись в школах кримськотатарською та українською мовами. «Це було дійсно дуже важливе рішення, але не для Росії. Окупанти не сприйняли його всерйоз, вони продовжили репресії», – сказала Ташева.

 

Вже після рішення суду ООН російські суди в Криму арештували щонайменше п’ятьох кримських татар в політично вмотивованих справах в липні та серпні, повідомила прес-служба Міністерства зовнішніх справ України. «Російська (окупаційна) влада здійснила три незаконні обшуки в будинках кримських татар тільки за минулий тиждень – цинічних обшуків, в стилі НКВС, – зазначила прес-служба міністерства у Facebook 14 серпня. – Також влада Росії цинічно заарештувала чоловіків похилого віку, що вийшли на протест проти арешту Караметова».

Фотографія: Алiна Смутко

 

Сильніші разом

Кожного разу, коли справа проти кримського татарина слухається у суді, десятки татар збираються під будівлею суду на його підтримку. Те саме відбувається і коли ФСБ проводить нелегальний обшук в будинках кримських татар.

 

Делявер Меметов, координатор руху «Кримська Солідарність», розказав Kyiv Post, як в квітні 2016 року родичі незаконно заарештованих кримських татар разом із правозахисниками та  адвокатами створили правозахисний рух, аби допомагати всім, хто постраждав від політичних репресій та дискримінації. Активісти надають юридичну допомогу кримським татарам у біді, шукають можливість фінансово підтримати сім’ї незаконно засуджених та інформують громадськість про всі дії російської окупаційної влади.

 

«Проросійська влада Криму, звісно, не схвалює нашого існування, – усміхається Меметов, – Та ми просто не можемо стояти осторонь, коли кругом такий безлад – це наша спільна проблема. Спочатку радянська влада демонізувала кримських татар як "зрадників режиму". Наших батьків прозвали дітьми зрадників. Сьогодні історія повторюється. Тільки для російської влади ми терористи та екстремісти».

 

 

 

Штрафний марафон

Намагаючись допомогти своїм, кримські татари пішли в онлайн, публікуючи  в соціальних мережах свої фото, на яких вони тримають у руці монету номіналом в 10 російських рублів з хештегом #Кримський_Марафон. Кампанія під такою назвою була запущена кримсько-татарськими активістами для того, аби допомогти кільком своїм побратимам сплатити незаконні штрафи у розмірі від 10 тис. до 300 тис. рублів (від 4 320 грн до 129 тис. грн). В червні Росія оштрафувала кількох кримських татар за «протиправні дії».

 

«Одна дівчина мусить тепер сплатити 300 тис. рублів штрафу за проукраїнських пост у Фейсбуці. Звичайна людина в Криму просто не може собі зараз дозволити такі гроші», – говорить Ташева. Караметову теж присудили сплатити штраф в 10 тис. рублів (4 320 грн) на додачу до десятиденного терміну у в’язниці.

 

Ташева зазначає, що кожен кримський татарин на анексованому півострові може допомогти своїм незаконно засудженим побратимам заплатити штрафи, пожертвувавши лише десять рублів: «Чому десять? Тому що саме така сума вийде, якщо поділити загальний розмір штрафів поміж всіма кримськими татарам, що живуть на півострові».

 

Фотографія: Кримські татари позують, тримаючи в руках 10-рубльові монети, стоячи під будівлею Верховного Суду в Сімферополі, Крим. Вони пожертвують ці монети кампанії Кримський Марафон. (Айше Умерова)

Ташева також додає, що у правилах флешмобу прихований елемент приниження для російських правоохоронців. «Кожен може пожертвувати гроші тільки в 10-рубльових монетах, – пояснює вона. – Коли ми зберемо всю суму, активісти принесуть гроші до правоохоронців у кількох важких мішках. Нехай рахують». Протягом місяця Кримський марафон поширився по всій Україні і навіть за кордоном.

 

Проте люди, які живуть не на території Криму, не зможуть пожертвувати в монетах. Адже будь-які банківські операції з анексованим півостровом заборонені. Єдина можливість допомогти татарам – перечислити гроші на рахунки Крим SOS. «А ми вже їх розміняємо і передамо в Крим», – каже Ташева. Крим SOS вже встиг зібрати більше 800 тис. рублів (345 тис. грн), сказали в прес-службі.

 

Меметов впевнений, що кримські татари продовжать боротьбу за свої права на окупованому півострові. «Російські окупанти застосовуватимуть силу проти правди, – розводить він руками. – Бо їм нема чого більше запропонувати людям. От тільки масові арешти, обшуки, штрафи і рейди не зупинять волевиявлення кримського народу».

 

Щоб допомогти кримським татарам пишіть на Facebook-сторінку Крим SOS.

 

Ця стаття є частиною спецпроекту «Журналістика толерантності», створеного Kyiv Post та пов'язаною з ним неприбутковою організацією The Media Development Foundation. Проект висвітлює  проблеми та виклики, з якими доводиться стикатися представникам сексуальних, національних та інших меншинств в Україні.  Це стало можливим за підтримки  американського народу  через Державну агенцію інтернаціонального розвитку Сполучених Штатів (USAID) та громадської організації «Internews».