5 жовтня 2015

«Відкриття буде більш ритуальним, ніж фактичним»: що коїться з кінотеатром «Жовтень»

До офіційного відкриття кінотеатру «Жовтень» залишилось менше місяця. Рік тому під час показу фільму «Літні ночі», який йшов у рамках фестивалю «Молодість», невідомі підпалили найстаріший в Києві кінотеатр. Стрічку показували під час програми фільмів, присвячених тематиці ЛГБТ. Нині у кінотеатрі ще тривають роботи по відновленню. В якому він стані зараз, та чи все настільки добре як анонсує київська влада, Platfor.ma розказав координатор ГО «Врятуй Жовтень» Сергій Щелкунов.

 

 

– Що зараз з «Жовтнем»?

 

 

– Зараз «Жовтень» на стадії інтенсивного доведення до відкриття. Але це буде більш ритуальне відкриття, аніж фактичне. Всередині буде дуже аскетичний дизайн, але всі інженерні комунікації, дах та все інше має бути готовим. Тобто об’єкт буде зданий в експлуатацію, але фінальні папери будуть підписані значно пізніше, і аж ніяк не 18 числа.

 

– До речі, є дві дати відкриття – 25 жовтня на сайті «Жовтня» і 18 жовтня – на сайті КМДА. Чому така розбіжність?

 

– Логіка проста. 18 число – це рівно тиждень для того, аби розігнати сигнал про відкриття «Жовтня» перед виборами київського міського голови, тому його і намагаються якомога швидше відкрити. А 25 жовтня – це дата початку фестивалю «Молодість», який ми обіцяли повернути в стіни кінотеатру. Але ми не знаємо, чи буде «Жовтень» готовий. Я думаю, що ми побачимо цікавий результат 18 числа, і не менш цікавий 25, а в новому році, гадаю, у нас вже буде нормальний кінотеатр.

  

– Я правильно розумію, що є ризик, що його закриють через два дні після офіційного відкриття?

 

– Його можуть закрити 26 числа. Хоча ні, коли у нас там другий тур виборів? Тобто я думаю, що його можуть закрити після виборів, чи принаймні його більшу частину. Київська влада зробить усе, аби отримати гарну картинку. Там відбудеться прем’єра українського фільму, але я ще не маю права казати якого саме. Потім один чи два дні він пропрацює, а далі взагалі буде видно чи він може експлуатуватись в звичайному режимі. Тобто буде та ж сама історія, що зараз з Поштовою площею.

 

– Наскільки київська влада залучена до відновлення кінотеатру?

 

– Київська влада залучена настільки, наскільки міська влада мала б бути залученою по відношенню до відновлення свого комунального майна. Хоча вона з цього робить додатковий піар. В цивілізованому світі, мабуть, це сприймалось би як щось неправильне. Той факт, що вони підганяють відкриття до певної дати, мене бентежить. Мені в принципі здається, що влада прийняла рішення по відновленню кінотеатру, в першу чергу, через тиск громадськості та ЗМІ. Громада відіграла безмежно велику роль в тому, щоб повернути «Жовтень» Києву, але, на мою думку,  каталізатором вже ж стали місцеві вибори. І про це не варто забувати.



– По факту кінотеатр вже майже відновили, а судова справа про підпал так і не зрушила з місця. Ви можете пояснити, чому так трапилось?

 

– Я не знаю, що відповісти на це. Місто не подало позову до суду, воно не є учасником цього процесу. Якщо вигідно комусь залишити це в такому незрозумілому стані, то у цих людей мають бути вплив і на прокуратуру, і на департамент комунальної власності, який мав би відреагувати відповідним позовом.

 

– Скільки коштів було виділено київською владою на відновлення кінотеатру?

 

– Міська влада в повній мірі покриває ремонт самої будівлі – ззовні та всередині. Єдиний спірний момент – те, чи мають бути крісла кінотеатру у власності орендаря. Бо, фактично, якщо ми завтра змінимо орендаря, то він має забрати свої крісла та кудись з ними втекти і перепродати. Мені це здається не дуже логічним. В цілому київська влада виділила приблизно 52 млн грн. Їх достатньо для будівлі, але недостатньо для техніки та внутрішнього оздоблення. У мене є думка, що у забудовника є бажання ще й зекономити. Ми вже декілька разів стикались з тим, що компанія-забудовник хотіла, скажімо, замість звукопоглинаючих панелей оздобити стіни ковроліном. Такий собі радянській підхід у всьому.

 

 

– Коштів, виділених з міського бюджету, вистачило тільки на косметичний ремонт, а гроші на крісла та техніку збирали за допомогою волонтерів. Яку суму вдалося назбирати?

 

– Як тільки ми зрозуміли, що влада не налаштована профінансувати цей проект повністю, стало ясно, що нам треба ще гроші. Повноцінну кампанію щодо збору коштів ми поширили аж влітку. В контексті літніх відпусток, не найкращого матеріального положення в країні та війни ми зібрали приблизно 200 тис. грн. На превеликий жаль, це мізерна сума по відношенню до потреб на відновлення кінотеатру. Я впевнений, що після церемоніального відкриття ми будемо продовжувати збирати гроші, бо придбати усе необхідне обладнання дуже важко. Є чимало потреб щодо комп’ютерів, касових апаратів та навіть автоматів для попкорну.

 

– Хто відповідає за контроль якості ремонтних робіт?

 

– Я довіряю цей момент директорці кінотеатру Людмилі Горделадзе (яка вже була на нашому сайті). Вона проявила себе як дуже хазяйновита і відповідальна людина. Крім того, нам допомагають проектанти-волонтери. Але, насправді, там зараз важко все проконтролювати. Нещодавно була ситуація, коли місце касира зробили без підставки для ніг. Стійка була настільки високо, що гроші мали б закидувати зверху, а решту теж мали б кидати наверх. Такий собі грошовий баскетбол мав би бути. Тому ми маємо розраховувати, що або продавати квитки у нас будуть високі і привітні шведські моделі, або діти не зможуть ходити до кінотеатру, бо вони просто не дотягнуться заплатити за квиток. На реконструкції зараз стільки роботи, що просто неможливо тримати все під контролем.  


comments powered by Disqus