16 травня 2014

Всім на користь: як мережі знань допомагають бізнесу і громадськості

Фотографія: shutterstock.com
 

 

Агенція PPV Knowledge Networks займається створенням мереж знань. Фактично це організація співпраці людей з різних галузей, які можуть допомогти один одному. На рахунку PPV Knowledge Networks вже декілька гучних проектів по розвитку соціальної відповідальності бізнесу та агенцій місцевого розвитку. Про ці та інші ідеї щодо мережі знань – в матеріалі Platfor.ma.


Пересічний українець може подумати що агенція PPV Knowledge Networks займається повітрям. Для України це унікальна структура, яка спеціалізується на створенні та управлінні мережами знань. Директор PPV Володимир Воробей пояснює, що мережі знань – це «коли ми спільно можемо створювати і втілювати ідеї». Чому неодмінно спільно? Чому одна людина або компанія не може самостійно займатися своєю ідеєю? Тому що вона не може знати і вміти все, а мережі знань заповнюють ці пробіли –завжди є той, хто вміє щось, чого не вмієш ти. Мережа дозволяє зустрітися людям з однаковими проблемами і спільно їх вирішити. До того ж PPV допомогає бізнесу бути соціально відповідальним. Є діяльність, від якої бізнес отримує прибуток, а є така, користність якої для підприємця не очевидна. Але якщо він все ж направляє частину своїх ресурсів на розвиток суспільства, то і сам бізнес отримує врешті решт отримує від цього зиск, просто у довшій перспективі. Фактично, агенція допомогає бізнесу творити добрі діла собі на користь.

 

В Україні ринок цих послуг практично відсутній, тому суспільство і бізнес не звикли, що за них потрібно платити. Володимир каже, що мережі знань для економіки знань є тим, чим є дороги для торгівлі. Це інфрастуктура, якою проходять інформаційні потоки. Іде процес розуміння, що за знання, за доступ до інформації і до мереж теж потрібно платити. І це не менш важливо, ніж доступ до землі і матеріальних ресурсів.

 

Володимир Воробей п’ять років працював у Брюсселі менеджером з управління знаннями. Надихнувшись тим, наскільки в Бельгії це активна і розвинена сфера, захотів спробувати створити щось подібне в Україні. Знайомі дивилися на нього з подивом, а іноземні друзі дивувалися, чому він їде це робити в Україну, якщо є багато інших можливостей працевлаштуватися. Агенції з економічного розвитку дуже розвинені в Польщі, Італії, Німеччині, є навіть європейські мережі, що їх об’єднують. Створення у 2008 році PPV Knowledge Networks – це спроба включити Україну в глобальний контекст.

 

Але чому мережі такі важливі? Володимир вважає, що якщо компанія не будує містки з іншими секторами та з конкурентами, якщо вона намагається розбудувати все всередині, то вона втрачає перевагу: «В Україні мережі часто діють на рівні особистих знайомств і зв’язків. Загалом це нормально, але в певний момент вони мають професіоналізуватися і виходити назовні».

 

 

Про теперішнє

PPV Knowledge Networks – це декілька інституцій, які займаються різними напрямками. Розробка програм регіонального розвитку є найпріорітенішою. В класичній моделі агенції у цій сфері фінансує регіональна влада. Але в Україні довгий час не було національної стратегії регіонального розвитку і не було фінансування таких програм. Тому PPV шість років працювало завдяки коштам бізнесу або міжнародних проектів і лише останнім часом почало виходити на класичну модель.

 

З бізнесом агенція працює через спільноту «Соціально відповідальний бізнес»: здійснює стратегічне планування, залучає інвестиції та веде портал svb.com.ua, який є найбільшою базою даних про відповідальність (чи безвідповідальність) великого бізнесу в Україні. «Ми чуємо, що треба бізнесу і створюємо їм ці можливості, – пояснює Володимир. – Бізнес не має часу займатися питаннями доступу до людського капіталу. Нам вони можуть говорити про свої проблеми, а ми діємо так, щоб ці проблеми вирішити».

 

Один з найбільших проектів PPV це створення Агенцій місцевого економічного розвитку (АМЕР). Його фінансувала енергетична компанія ДТЕК. Фактично, агенція шукає в малих містах місцевих активістів, що хочуть розвивати та модернізувати власне місто, та тренує їх. Далі PPV разом з цими активістами робить декілька публічних заходів – і йде далі. Але люди, які вже чогось навчились і мають досвід в проектах, лишаються в своїх містах і можуть продовжувати робити корисні справи. PPV дає їм тільки навички і зв'язки, але це вже дуже багато. І якщо вони потім хочуть це використовувати, то працюють далі – з PPV, чи без них.

 

PPV створила агенції у Добротворі, Ладижині, Бурштині, Ровеньках, Свердловську та Добропіллі. Володимир з командою привозили у ці міста фахівців із залучення громади та міських просторів. Проводили публічні заходи і формували з місцевих ініціативну групу, яка потім розробляла власний проект по зміні міського простору. «Ми набрали персонал, створили наглядові ради, потренували їх, запустили пілотні проекти і з 2013 року вже не втручаємося у роботу перших трьох агенцій. – розповідає Володимир. – Тепер це просто наша мережа».

 

Не втручаються вони і в роботу Кластеру ІТ та бізнес послуг, який був створений за допомогою агенцїі у 2010 році. Володимир вважає, що якщо до 2020 року його агенція зможе створити 20 інституцій, які існуватимуть без їхнього втручання, то це буде мірилом успішності PPV KN.

 

А от Кластер деревообробки і меблевого виробництва вони адмініструють вже 3 роки, а на майбутнє планують створити для нього навчальний центр.

 

 

 

Про майбутнє

Учасники Кластеру деревообробки часто скаржилися, що столярів немає і що профтехосвіта повністю занепала. Тому за підтримки європейських партнерів агенція вирішила створити навчальний центр для деревообробної галузі на базі ХПТУ № 14 у місті Івано-Франковську. Кооперація з училищем вийшла взаємовигідною – кластер не може собі дозволити орендувати приміщення, а в училищі є нове обладнання і люди, які цим переймаються. Крім того, викладачі отримують додаткову роботу і оплату, промоцію галузі, що позитивно вплине на набір учнів і бренд училища. Під час запуску пілотної групи агенція субсидуватиме компанії, щоб люди навчалися. А з наступного року планується, що бізнес сам платитиме за своїх робітників. Фактично, PPV виступив посередником між деревообробним бізнесом та училищем.

 

Створення мереж PPV популяризує і власною поведінкою – після організації мережі Агенцій місцевого економічного розвитку з ними почали уже два проекти: у 2013 році у Ладижині стартувала «Лабораторія міського простору», а протягом цього року PPV спільно з АМЕР Ладижина, Ровеньків, Добропілля і Свердловська втілюватимуть проект «Місто планує громада». Це приклад того, як одна програма перетікає в іншу, використовуючи можливості і власну мережу.

 

Інший проект на майбутнє – це рекультивація сірчаного басейну в двох містах Львівської області та створення там індустріального парку. Колись у Яворові та Новому Роздолі були сірчані підприємства, але відколи виробництво закрилося, там досі не провели рекультивацію. Проект стартував у грудні, і для Нового Роздолу вже оголошено тендер на проведення рекультивації. Щоб залучати інвесторів і переходити до стадії побудови індустріального парку, агенція створить там ще й Центр регіонального розвитку. Володимир дуже втішений цим проектом, оскільки він вже давно був у планах: «Ми зараз дуже часто їздимо в Розділ, говоримо з громадою та депутатським корпусом про речі, які стануться за п'ять років. А ідея рекультивації і індустріального парку виникла в 2010 році. Українці не звикли думати довгостроково, а ми пробуємо збільшувати горизонт планування».

 

Нещодавно PPV також ініціювали створення коворкінгу Pawilion у Стрийському парку. Зараз йде ремонт приміщення, але паралельно агенція уже створює публічні події і залучає спільноту, яка була б готова наповнювати цей простір тоді, коли він з’явиться.

 

«Я зрозумів, що не можна очікувати від людей однакової поведінки в різних контекстах, – підсумовує Володимир. – До українських подій ми теж ставимося з долею терплячості, тому що розуміємо, що не можуть у нас за один рік запрацювати механізми, які працюють в сусідній Польщі. Цей бізнес навчив мене терплячості і реалістичності».


comments powered by Disqus