30 березня 2016

Героїчно модифіковані організми: чому ГМО може і нагодувати, і вилікувати людство

В Україні досі зберігається скептичне ставлення до ГМО. При цьому багаторічні наукові дослідження по всьому світу доводять, що генетично модифіковані організми можуть не тільки нагодувати людство, а й вилікувати його від хвороб. Platfor.ma вивчила переваги та недоліки ГМО, та дійшла висновку, що прогрес – це добре.

 

Фотографія: shutterstock.com

  

Наприкінці минулого року Верховна Рада зареєструвала законопроект, що забороняє використовувати в Україні генетично модифіковані організми, окрім як з науково-дослідною метою. Парламентарі вважають, що таким чином збережуть здоровий генофонд країни і забезпечать населення якісною, екологічно чистою продукцією.

 

Авторський колектив нардепів посилається на безіменні «результати незалежних досліджень», що нібито виявили шкоду від ГМО – «онкологічні захворювання, безпліддя, алергії, токсикози, смертність і захворюваності новонароджених, генетичні каліцтва» й інші катастрофічних наслідків.

 

Питання ГМО давно вийшло за межі області наукових досліджень, ставши об’єктом політичних і маркетингових спекуляцій. Наліпка «Без ГМО» – це вже правило хорошого тону серед виробників.

 

Напис з’являється навіть на туалетному папері, солі, соді чи пляшках з мінералкою. Водночас рідко який покупець зможе пояснити, що таке ці ГМО, а тим більше, чим вони так небезпечні. Зазвичай відповідь прив’язана до консервантів, канцерогенів чи біодобавок.

 

Тематичних опитувань споживачів насправді дуже мало, зате вони мають красномовні результати. На початку 2013-го ВВС Україна оприлюднило дані дослідження на тему ставлення українців до ГМО: 23% опитаних взагалі не знають, що це таке, 80% вважають, що ГМО небезпечні для здоров’я, хоча лише 25% звертають увагу на маркування, коли ходять за покупками. Наприкінці 2012-го онлайн-журнал Slon виклав на сайт анкету з 12 запитань, які мали б визначити рівень наукових знань середньостатистичного росіянина. Одне з них стверджувало: «Звичайні рослини не мають генів, гени є лише в трансгенних рослинах». З тезою погодився 71% опитаних.

 

Не катастрофа, та обнадійливого мало. Насправді практично все, що ми їмо сьогодні, так чи інакше колись було генетично модифіковано. Чи варто пояснювати, чому яблука, груші, сливи з бабусиного саду більші й солодші, ніж дикі аналоги? Якщо змінилася ознака/властивість – значить зміна відбулася на генетичному рівні. Генетичні мутації – давня й природна історія. Більше того, сама людина – теж такий собі ГМО: науковці виявили, що плацентою древні ссавці «заразилися» завдяки генетичній модифікації ретротранспозоном (щось віддалено схоже на спрощений вірус).

 

Генетично модифікований організм – той, у генетичний код якого «вклеїли» чужий ген. По суті науковці не придумали нічого нового: вони «підглянули» механізм переносу генів у природи і відтворили його в лабораторії. Технологія дозволяє отримувати організми зі специфічними властивостями, яких традиційними методами селекції досягти набагато складніше й довше.

 

Генетична інженерія покликана полегшити людям життя і підвищити його якість. Це і є відповідь на ключовий виклик сьогодення: як прогодувати постійно зростаюче населення планети, не завдаючи ще більшої шкоди навколишньому середовищу. Саме тому фермери саджають ГМО-культури, стійкі до хвороб, шкідників і несприятливої погоди, замість того, щоб рятувати врожаї тоннами дорогих гербіцидів/інсектицидів.

 

Наприклад, картопля з «вклеєним» геном скорпіона відлякує колорадського жука, з геном арктичної мухи – стає морозостійкою, а помідори через «додатковий» ген полярної камбали не псуються при тривалому зберіганні.

 

«ГМ-мікроорганізми використовують у виробництві лікарських препаратів, продуктів харчування, молекул для хімічної промисловості, енергетики та утилізації відходів. ГМ-рослини – щоб підвищити врожайність, здатність виживати на зіпсованих ґрунтах, збільшити поживну цінність плодів», – розповідає молекулярний біолог Олексій Болдирєв.

 

Існують також трансгенні тварини, проте на ринку їх практично немає, оскільки процес створення таких видів значно складніший і дорожчий. Наприкінці 2015 року в США дозволили допустити на ринок ГМ-лосося, якого досліджували більше 20 років. «ГМ-тварин використовують в основному в дослідницьких цілях», – уточнює Олексій.

 

Дискусії на тему ГМО зазвичай зводяться до співвідношення користь-шкода-небезпека.

 

Фотографія: shutterstock.com

 

Аргументи проти: 

1. ГМ-продукти призводять до утворення ракових клітин, бо «чужі» гени «вбудовуються» у генетичний апарат мікроорганізмів шлунку і викликають мутації.

Насправді – ні. Увесь генетичний матеріал, що потрапляє в шлунок, «розрізається» і розкладається на найдрібніші деталі. Максимум 20 хвилин – і все перетворюється на «будматеріали». А якщо таки щось і потрапить у кров, то не сумнівайтеся: за мільярди років клітини навчилися захищатися і нейтралізувати незнайомі об’єкти, адже і без ГМО їх щосекунди атакує армія добре підготовлених вірусів.

 

Більше того, нещодавно вчені винайшли ліки з ГМО від раку. Фахівці десяти наукових та лікувальних закладів США, Канади і Великобританії успішно випробували ліки від раку шкіри. 400 пацієнтам з швидко прогресуючими формами меланоми вводили ін'єкції модифікованого вірусу герпесу. Нова методика лікування спричинила позитивну динаміку у 25% хворих, а у 10% вдалося досягти ремісії. В середньому пацієнти, що пройшли такий курс лікування, жили майже на 20 місяців довше тих, кого лікували традиційними методами.

 

2. ГМ-продукти викликають алергію.

В середині 1990-х вчені спробували додавати ген бразильського горіха до сої, щоб поліпшити якість білка. Під час тестування з'ясували, що ГМО-соя викликає алергічну реакцію у людей, чутливих до бразильського горіха. Новий продукт так і не потрапив на ринок. З тих пір науковці окремо тестують ГМО продукти на алергічні реакції.

 

«Якщо людина має алергію на певний білок апельсину, вона їх не їсть. Тому якщо алергік з’їсть новий сорт яблук із саме цим апельсиновим білком, то вкриється плямами. Ситуація гіпотетично можлива, хоча й вкрай малоймовірна», – зауважує Олексій Болдирєв.

 

3. Це нова технологія, тому немає переконливих результатів досліджень впливу їжі з трансгенами на організм людини, і невідомо чи безпечні ГМО, чи ні.

Насправді ще в кінці 2010-го Єврокомісія оприлюднила коротке резюме масштабного дослідження ГМО. Більше 500 незалежних груп протягом 25 років досліджували генетично модифіковані організми (витративши понад 300 млн євро) і не виявили жодних «наукових доказів підвищення ризику, пов’язаного з [використанням] ГМО для навколишнього середовища, харчових продуктів і кормів у порівнянні з традиційними рослинами і організмами».

 

Якщо раніше вченим потрібні були десятки років на створення ГМ-рослини, то сьогодні компанії справляються за 2-3, якщо не швидше. Водночас процес перевірки трансгенних рослин на харчову та біобезпеку – складний, прискіпливий і може тривати 5-6 і навіть 10 років. Виробник повинен бути впевнений, що мінімізував усі ризики, пов’язані з їхнім випуском в навколишнє середовище.

 

«Кожен новий сорт ГМ-рослин, що потрапляє на стіл, перевіряється впродовж 5-10 років, – переконаний Олексій Болдирєв. – На відміну від фермерської картоплі, в якій могло відбутися сотні мутацій в десятках генів, у випадку ГМ-сорту ми точно знаємо, де і що змінено».

 

Разом з тим, завжди існують потенційні ризики відтермінованих подій. Якщо з часом проявляться шкідливі властивості продукту для людини або довкілля, то його завжди можна відкликати з ринку. Такий підхід у ЄС називають системою моніторингу «from field to fork» (з поля до вилки/тарілки).

 

4. Скорочення біорозмаїття.

Противники ГМО вказують на можливий негативний вплив трансгенів на екосистему, якщо ці ГМ-форми проникнуть у дику природу. Наприклад, при перехресному запилюванні деякі рослини отримають ген стійкості до пестицидів та шкідників і їхнє розмноження стане неконтрольованим. Але таких випадків не зафіксовано.

 

Фотографія: shutterstock.com

 

Аргументи за:

1. Економічний зиск і підвищення екологічності.

При вирощуванні ГМ-продуктів фермери можуть краще контролювати своє поле: зменшувати збитки від шкідників, перепадів температури й вологості, економити воду й енергію, тим самим знижуючи собівартість продукту. Головна мета науковців – створити дешеві продукти, лояльні до будь-якого клімату і з необхідним набором мікроелементів.

 

2. Продукт із заданими властивостями, збагачення раціону.

Стійкість до шкідників і змін клімату, підвищена врожайність, покращені смакові якості дають можливість нагодувати більше людей за ті ж гроші та якісно змінити харчування людей у бідних країнах.

 

До прикладу, зерна трансгенного «золотого рису» містять багато бета-каротину і при масовому вирощуванні в Африці й Азії можуть рятувати тисячі дітей від сліпоти і смерті. Також науковці працюють над створенням «супербананів» з підвищеним вмістом вітаміну А для країн Африки. Традиційні продукти, багаті на цей вітамін, – яйця, сир, йогурт – дефіцитні для жителів континенту. А генетичний гібрид яблука і винограду може забезпечити країни третього світу вітаміном С – більшість грошей на його розробку виділив ЮНІСЕФ.

 

Ще вчені працюють над «банановими вакцинами». Це коли змінену форму вірусу вводять у молоде бананове дерево і генетичний матеріал вірусу швидко стає частиною клітин рослини. Дерево росте, а його клітини виробляють вірусні білки. Коли людина з’їдає шматок генетично модифікованого банана з вірусними білками, її імунна система створює антитіла й бореться з хворобою. Запускається той самий механізм, що й при звичній вакцинації. Якщо експеримент вдасться, то вакцину від гепатиту В або холери можна буде отримати, просто з’ївши банан. Це дуже зручне й дешеве «транспортування» і «зберігання» вакцини.

 

3. «Вирощування ліків на фермі» та нейтралізація збудників хвороб.

Науковці навчилися добувати з ГМ-тварин рідкісні або дорогі білки, що використовують у медицині: наприклад, у ДНК вівці чи кози «вбудовують» ген, який кодує необхідний білок, організм тварини його виробляє і виділяє великими порціями разом з молоком. Перший дозвіл на такі ліки з молока трансгенної кози дали у 2009 році – це препарат, що знижує можливість утворення тромбів при хірургічних операціях під час пологів. У 2011-му біологам вдалося «перенести» людський ген у ДНК корів і отримати молоко з «людськими» властивостями, яким можна догодовувати дітей та уникнути шлункових розладів і отруєнь.

 

Також за допомогою ГМ-тварин вивчають механізми розвитку хвороб, процесів старіння і регенерації. У 2009-му вчені змогли «перенести» людський ген у генетичний код приматів і тепер досліджують хвороби Паркінсона, Гантінгтона і аміотрофічний латеральний склероз.

 

Крім того, генною інженерією науковці намагаються побороти епідемії й масові захворювання. Саме зараз британські вірусологи працюють над виведенням генетично модифікованого комара, потомство якого помиратиме до розмноження. Ці комахи переносять смертельний вірус Зіка, який нещодавно швидко поширився Західною півкулею. Подібний експеримент вдало провели 2015-го поблизу бразильського міста Пірасікаба, різко зменшивши випадки захворювання гарячкою денге. Також нещодавно вчені створили ГМ-бактерії для малярійних комарів, які знищують близько 85-98% збудників малярії людини.

 

4. Декоративне використання.

Це, наприклад, газонна трава або квіти, а також флуоресцентні акваріумні рибки з геном медузи або паперове дерево з квадратним листям, що після висушування використовують як папір для письма.

 

ГМО давно стали абсолютно невід’ємною частиною нашого життя. За ними майбутнє сільського господарства, адже лише генетична інженерія дозволяє отримати запланований врожай різноманітних за властивостями і зручних в переробці культур.

 

Здавалося б, вирощування трансгенних продуктів має явні переваги. Але низька освіченість споживачів і жорстка регуляція сфери – реєстраційні процедури, оцінка біобезпеки або банальні заборони – «з’їдають» їх усіх.


comments powered by Disqus