22 лютого 2017

Перевірити на слово: як Facebook буде протистояти фейковим новинам

Гілларі Клінтон поклоняється дияволу, а кандидатуру Дональда Трампа підтримав папа Франциск – так звані фейкові новини вже не просто забруднюють стрічки соціальних мереж, а й серйозно впливають на доленосні події по всьому світу. Прецедент у цьому випадку з’явився під час президентських перегонів 2016 року у США. Та цьогоріч під загрозою опинилися ще кілька виборчих процесів – зокрема, у Франції та Німеччині. Platfor.ma розповідає, як Facebook намагається боротися із «fake news», і коли цей процес стартує в Україні.

 

 

Найстаріша церква Німеччини, кірха святого Райнольда в місті Дортмунді, постраждала від підпалу 31 грудня 2016 року. Підпалив храм на Новий рік натовп із понад тисячі мусульман, які при цьому скандували «Аллаху акбар!» і розмахували прапорами «Аль-Каїди». Понад те, злочинці обстріляли феєрверками відвідувачів церкви і поліцейських, що намагалися зупинити акт вандалізму. Із посиланням на місцеву газету Ruhr Nachrichten про це повідомила англійська редакція американського порталу Breitbart News.

 

 

Публікація отримала сенсаційний ефект: у соціальній мережі Facebook її поширили понад 17 тис. разів, на сайті Breitbart вона зібрала більше 4 тис. коментарів. Окрім того пост передрукували чимало інших засобів масової інформації. Ось тільки новина була відвертою брехнею.

 

Поліція Дортмунда відзвітувала, що у ніч проти 1 січня в місті не відбулося жодних надзвичайних ситуацій. Понад те, за даними німецьких правоохоронців, цьогорічні святкування Нового року відзначилися майже вдвічі меншою кількістю викликів поліції, ніж минулого року. На даху церкви святого Райнольда справді зафіксували спалах, спричинений феєрверком, але будівлю храму він не пошкодив – зайнялося лише риштування для ремонтних робіт. Пожежники загасили вогонь за лічені хвилини. При цьому жодних натовпів агресивно налаштованих мусульман у місті не помітили.

 

І ще один факт – дортмундська кірха не є найстарішою у Німеччині.

 

«Breitbart використав наші матеріали для продукування фейкових новин, пропаганди і ненависті», – визнала редакційна колегія газети Ruhr Nachrichten. Впливове видання Frankfurter Allgemeine Zeitung підтвердило: фактичні помилки і перебільшення Breitbart свідомо застосував для того, щоб створити уявлення про Німеччину як про країну, яка через агресію ісламістів перебуває в постійному хаосі. Раніше Breitbart звинувачували в публікації матеріалів із антисемітськими і мізогіністськими закликами.

 

 

FAZ припускає, що спроби вплинути на політичну дискусію в Німеччині внаслідок поширення недостовірної і провокативної інформації здійснюватимуться дедалі частіше. Особливо ж напередодні парламентських виборів, запланованих на вересень 2017 року. Тим часом Breitbart повідомив про намір відкрити окремі редакції у Німеччині та Франції.

 

Прецедент із впливом «фейкових новин» на виборчий процес було створено під час президентських перегонів 2016 року у Сполучених Штатах. Підтвердженим спецслужбами США фактом є те, що Росія втрутилася в американські вибори з метою посприяти перемозі одного кандидата – Дональда Трампа.

 

Крім санкціонування атак на комітет Демократичної партії і співпраці з порталом Джуліана Ассанжа Wikileaks, повідомляється у звіті Національної розвідки США, Кремль застосовував потужний арсенал пропаганди – зокрема, англомовний телеканал Russia Today. Та не менше перемозі представника Республіканської партії посприяло поширення недостовірної інформації у соцмережах.

«Дональд Трамп здобув перемогу завдяки Facebook», – заявив на наступний день після оголошення результатів президентських виборів журнал New York. Прочитати, як саме Facebook виграв для Трампа президенство, запропонувала і перша шпальта Wired.

 

«Facebook і Twitter, – підтверджував в інтерв’ю журналу діджитал-директор виборчого штабу Трампа Бред Парскейл, – стали причинами, чому нам вдалося перемогти». Помічник новообраного президента США пояснив: Twitter дозволив Трампу тримати безпосередній контакт із електоратом, а Facebook – активно залучати пожертви.

 

Та ще більше 70-річному мільярдеру допомогло вірусне поширення недостовірної інформації в найбільшій соціальній мережі світу. Трамп неодноразово ставав першоджерелом фейкових новин (підтвердження, зокрема, тут, тут і тут) – і використав на свою користь автоматичний механізм побудови стрічки Facebook, що надає перевагу популярним, але не обов’язково перевіреним публікаціям. Врешті-решт, одним із найбільш впливових радників Трампа в Білому домі став Стів Беннон – екс-керівник Breitbart.

 

 

Звинувачення на адресу Facebook врешті прокоментував виконавчий директор компанії Марк Цукерберг. Співзасновник соціальної мережі наполіг, що  99% усього контенту Facebook є достовірними. Отже, переконаний Цукерберг, «вплив фейкових новин на результат президентських виборів у США був надзвичайно маловірогідним». Та водночас він визнав, що соцмережа має проблеми з перевіркою інформації. Для їх вирішення керівник компанії анонсував створення нового механізму перевірки публікацій.

 

Facebook вже оголосив про співпрацю з низкою американських медіа: інформаційною агенцією Associated Press, телеканалом ABC і сервісом факт-чекінгу Politifact. Провідні засоби масової інформації США отримали можливість перевіряти пости в американському сегменті Facebook на достовірність. Проте не всі – а лише ті, які користувачі заздалегідь позначили як «ненадійні».

 

У такий спосіб соцмережа вирішила убезпечити себе від звинувачень у введенні цензури. Позначені користувачами публікації не будуть видалятися адміністрацією, проте втрачатимуть пріоритет у стрічці і міститимуть попередження про те, що їх зміст може бути суперечливим. До того ж відповідальність за ці попередження на себе візьмуть респектабельні медіа. Раніше, коли список трендів Facebook вручну визначала окрема редакція, соцмережу звинувачували в тому, що вона схильна до дискримінації.

 

Нині нова система працює в Сполучених Штатах у тестовому режимі. У січні 2017-го про тестування такого механізму повідомили в німецькому сегменті Facebook, а місяць потому – у Франції. У Німеччині партнерами соціальної мережі стало бюро журналістських розслідувань Correctiv, у Франції ж до системи приєдналася інформаційна агенція Agence France-Presse і газета Le Monde.

 

 

Система працює так: користувач бачить у своїй Facebook-стрічці пост, і якщо в нього виникають сумніви з приводу його правдоподібності, позначає його спеціальним прапорцем, розповів Platfor.ma представник Correctiv Давід Шравен. Журналіст стверджує: скоро цей процес стане для користувачів Facebook настільки ж звичним, як можливість поставити лайк. Власне, відповідний прапорець сусідитиме у функціоналі соцмережі з індикатором кількості вподобань.

 

За словами головного редактора інтернет-порталу Le Monde Міхаеля Садковскі, який безспосередньо співпрацює з Facebook, у Франції використовується такий самий антифейковий механізм, як у США та Німеччині. «Як партнер Facebook ми отримуємо від адміністрації компанії список публікацій, які користувачі позначили як суперечливі, – пояснює Platfor.ma Садковскі. – Наше завдання – перевірити ці пости на достовірність. Якщо вони справді викликають сумніви, ми супроводжуємо їх попередженням».

 

Як і в Німеччині, у французькому сегменті мережі система наразі лише тестується, тож перші результати співпраці не розголошуються. Наразі йдеться не стільки про боротьбу з фейковими новинами, скільки про пошук необхідних інструментів протидії. «Ми просто хочемо стримати поширення дезінформації», – каже журналіст Correctiv Давід Шравен.

«Нині нашою метою є встановити, скільки публікацій щоденно викликають недовіру користувачів, скільки зусиль нам доведеться докласти для перевірки цих постів і чи буде ефективною наша робота», – розповідає Садковскі.

 

Француз додає, що крім співпраці з Facebook його колеги намагаються розвивати медіаосвіту, аби люди могли самостійно визначати, яким джерелам варто довіряти. Так, нещодавно Le Monde оприлюднив список із 600 сайтів, які регулярно публікують фейкові новини.

 

Садковскі стверджує, що французьке представництво Facebook має намір ввести систему перевірки публікацій у найближчі кілька тижнів, до першого туру президентських виборів у країні, що відбудеться у квітні 2017-го. У Німеччині механізм повноцінно повинен запрацювати до кінця року, але орієнтуються німці на вересневі парламентські вибори. Шравен не виключає, що для цього Correctiv доведеться найняти нових фахівців – факт-чекінг вимагає чимало людських ресурсів.

 

 

В умовах інформаційної війни фейкові новини серйозно зачепили і Україну. Тож наприкінці січня 2017 року із проханням запустити аналогічний механізм до адміністрації Facebook звернулося Міністерство інформаційної політики України. «Ми проаналізували Інтернет-простір, врахували запити користувачів і звернулися до керівництва Facebook із проханням розробити механізм боротьби із фейковими новинами для українців за аналогією до інших країн», – повідомив глава відомства Юрій Стець.

 

Державний секретар Мінінформполітики Артем Біденко підтвердив Platfor.ma, що керівник громадської політики Facebook у Центральній та Східній Європі Габріела Чех розпочала розгляд звернення.

 

Втім, за три тижні після надсилання запиту міністерство не отримало відповіді від адміністрації соцмережі.