19 квітня 2016

Діяти, а не чекати: ініціативи, що роблять Київ справжньою культурною столицею



За останнє десятиліття Київ заряснів креативними проектами, які досягнули вражаючих результатів та розголосу без значного фінансування чи підтримки держави. З нагоди Comfy Art Prize ми зібрали найуспішніші київські ініціативи із шести сфер культурного життя. Для читача це не лише своєрідний гід по різноманіттю подій та креативних проектів столиці, але і можливість надихнутись досягненнями їх організаторів.

 

 

 

 

Кінематограф

«Вечори французького кіно», «Нове британське кіно», «Азія-кіно»і ще пригоршня інших фестивалів. Важко уявити, що цей довгий список кіноподій уможливлює всього одна компанія у співпраці з іноземними посольствами та культурними центрами. «Артхаус Трафік» є першим українським дистриб’ютором, що спеціалізується на прокаті арт-кіно вже протягом 13 років. Раніше його засновник Денис Іванов разом з дружиною організовував донецький кіноклуб і працював на фестивалі «Молодість». Акумульований досвід, а також усвідомлення нестачі якісних фільмів в українських кінотеатрах привели пару до бажання створити власну дистрибуційну компанію.

 

Денис Іванов, директор «Артхаус Трафік»:  

 

 

«Когда ты что-то начинаешь без репутации, у тебя стартап и ты молодой, есть очень много консервативных людей, которые наблюдают, выгребешь ты или нет. К сожалению, не существует учебника "Как сделать арт-кинокомпанию в стране третьего мира". Модель, по которой мы можем существовать, нам пришлось фактически изобрести. Ни кинопрокат, ни фестивальная деятельность, ни создание фильмов отдельно пока не могут принести в нашем сегменте результат, который смог бы окупать компанию из 15 человек. А то, чем мы особенно гордимся – это команда, которую нам удалось собрать».

 

Серед нещодавніх успіхів «Артхаус Трафік»– заснування міжнародного фестивалю для дітей і підлітків «Чілдрен КіноФест» та менеджмент стрічки «Плем’я» Мирослава Слабошпицького.

 

Не меншим популярним довгожителем є перший в Україні міжнародний фестиваль документального кіно – Docudays UA. Заснований українською Гельсінською спілкою та кількома громадськими організаціями, фестиваль щороку показує роботи українських та міжнародних документалістів, що висвітлюють тему прав людини. Docudays традиційно проходить протягом останнього тижня березня у київському Будинку кіно, а вже восени мандрівний кінофестиваль вирушає на покази у регіони країни.

 

На відміну від попередніх ініціатив, Фестиваль кіно та урбаністики «86» проходить не в українській столиці а у 25-тисячному Славутичі – наймолодшому місті України. Саме місто, кажуть у команді «86», відіграє важливу роль в успішності фестивалю завдяки своїй компактності, особливості забудови та унікальній близькості з природою. Цього року «86» також заснували конкурс документального кіно «Пальма півночі», що шукає нові імена в українському кіно.

 

 

Урбаністика

Проект із амбіційною назвою «Агенти змін» розпочався, коли група професійних дизайнерів вирішила у вільний час безкоштовно розробляти проекти міської навігації. Вже цього року «Агенти змін» заснували громадську неприбуткову організацію, а більшість її дизайнерів звільнилась зі своїх постійних робіт, аби працювати виключно у команді «Агентів». Нині проект фінансується за рахунок невеликої кількості комерційних замовлень та пожертв від своїх прихильників.

 

З нещодавніх досягнень «Агентів» – успішне продовження роботи над системою навігації у київському метро та прийняття міською радою дизайну вуличних табличок, спроектованого командою «Агентів». Також ініціаторам проекту вдалось підписати меморандум про співпрацю з Київською міською радою щодо дослідження можливості реконструкції першого поверху приміщення мерії, який планують перетворити на публічний простір.

 

Ігор Скляревський, дизайнер, засновник «Агентів Змін»:

 

 

«Головна суперсила «Агентів змін» – це те, що ми все робимо прозоро. У нас виходить не лише тому, що ми є командою професіоналів, адже таких є насправді багато. Ми вирізняємось тим, що за нами стоїть 10-тисячна ком’юніті і ми робимо цих киян співавторами наших проектів. Саме тому з нами рахуються чиновники, саме тому люди сприймають наші проекти, як свої, і не воюють проти них, а допомагають зробити їх кращими».

 

Професійним архітекторам та людям, захопленим урбаністикою, добре відома назва ініціативи CANactions – це відкрита платформа для комунікації та співпраці між людьми з різним професійним досвідом, що прагнуть впроваджувати позитивні зміни у містах України та світу. Вже вісім років CANactions є одним із найбільших українських архітектурних та урбаністичних рухів, що організовує щорічний Міжнародний архітектурний фестиваль, серію відритих заходів для широкої публіки та міждисциплінарну School for Urban Studies.

 

Від всеукраїнських рухів до локальних ініціатив. Проект «Самосад» – чудова історія об’єднання локальної громади навколо такого, здавалось би, беземоційного явища, як занедбаний пустир. Зібравши добросусідське ком’юніті у Facebook, активісти «Самосаду» вирішили запозичити досвід Берліну (проект «Сади принцес») і перетворити неоковирний пустир на мобільний парк-сад-город. Використовуючи лише палети, ящики та місцеві непривередливі саджанці, жителі Подолу створили справжній pop-up парк, не вкладаючи у нього особливих коштів. З появою сцени, гойдалки, лав та ігрових зон, «Самосад» став саморобним осередком спілкування місцевої громади та любителів Подолу.

 

Інша громадська ініціатива зі схожою назвою та місією – «Містосад» – взялася за величезний смітник у центрі столиці і силами волонтерів перетворила його на Сквер Небесної сотні. «Містосад» не лише організував у сквері дитячий майданчик, громадський город та широку програму заходів, але й зайнявся юридичними процесами по поверненню землі у власність міста. Цього місяця, однак, активісти були змушені записувати звернення до президента з проханням захистити сквер, на який зараз посягає забудовник.

 

 

Видавнича справа

Чотири роки тому видавництво «Основи» отримало новий запуск, нову візію і нове керівництво в обличчі Дани Павличко. За короткий час видавництво встигло суттєво збільшити кількість позицій, їх тираж, а головне – заявити про себе, як про оновлену молоду компанію, що орієнтується на сучасного читача та кращі приклади світових видань.

 

Одним з перших і найбільш популярних друків «Основ» є путівники Awesome Ukraine та Awesome Kyiv, приурочені до Євро-2012. Як розповідає директор «Основ» Дана Павличко, саме завдяки цим книжкам можна зрозуміти, як її команда дивиться на світ. Серія Awesome – це і книжка, і аплікейшн, і мультиплатформа, яка ще скоро поповниться виданнями про Львів та Одесу. Пишаються у «Основах» і новим виданням Кримінального кодексу, а також альтернативною серією шкільної класики.

 

Дана Павличко, директор «Основ»:

 

 

«Коли ми розпочали ребрендинг, ми зрозуміли, що треба просто руйнувати всі кордони, не мислити взагалі ніякими межами і творити те, що буде відповідати світовим тенденціям. Треба просто працювати з найкращими людьми, які є такими ж божевільними і професійними. Ми пишаємось тим, що завжди йдемо на ризик і що кожна наша книжка є окремим осмисленим проектом. Душу "Основ" ми не змінювали – ми і далі видаємо важливу літературу. Зараз збираємось перевидавати наші золоті запаси – улюблену читачами основську класику».

 

Цікаві та нетипові видання випускає і Huss, де, за словами самої друкарні, публікують найкращі кольорові книги України. Окрім замовлень та співпраці з партнерами, Huss видає власну продукцію, таку, як книги та альбоми про мистецтво, арт-календарі та розмальовки на основі робіт українських художників.

 

 

Коворкінги, арт-простори і хаби

Хаби та коворкінги виникають у багатомільйонній столиці, як результат синтезу індивідуального та колективного, комерційного та творчого. Ми почнемо із наймолодших прикладів цієї взаємодії. Арт-простір Port виник влітку 2015 року на Подолі, як мультифункціональна територія для сучасних творчих та культурних ініціатив. Своє ім’я Port отримав від будівлі, де він розташовується, – в радянські часи вона служила складом Українського річкового порту. Засновник хабу – агенція Art-Management – провела ревіталізацію простору, який віднедавна отримав новий вигляд та місію. 

 

Ще один доволі молодий простір – Fedoriv Hub – називає себе мультимедійним майданчиком, де перетинаються бізнес і творчість. Така візія відображається і у роботі хабу: вдень його використовує брендингове агентство Fedoriv.com, а увечері та на вихідних офіс-трансформер стає публічним простором для презентацій, вечірок та подій. Монетизувати свою діяльність Fedoriv Hub вдається за рахунок лекцій відомих спікерів та спеціальних заходів.

 

Платформа сучасної культури Iзоляція існує ще з 2010 року, але у Києві вона з’явилась достатньо нещодавно. Раніше резиденцією Ізоляції був колишній донецький завод з виробництва ізоляційних матеріалів. Але у зв’язку з воєнними подіями на Сході, проект переїхав до столиці, де він, тим не менше, не перестав реалізовувати свою головну мету – організовувати культурні проекти та підтримувати митців.

 

Наступний простір у нашому списку також слугує вдалим проектом ревіталізації і чи не наймасштабнішим з усіх вищезгаданих. Арт-завод Платформа – це територія розміром 120 000 м2, половину якої займає івент-простір для фестивалів, концертів та хакатонів, п’яту частину – офіси та коворкінги і ще немалу територію – арт-галереї та майстерні. За 2015 рік на арт-заводі провели більше 40 фестивалів і численні концерти сучасних українських виконавців. За словами команди арт-заводу, вони вірять у творчий клас і результативність зміцнення креативної економіки Києва.

 

Часто успішні проекти виникають з потреб своїх засновників, які сучасний ринок не в змозі задовольнити. Коли Максим Яковер писав свою MBA у Могилянській бізнес-школі, він помітив, що у Києві майже неможливо знайти тихе місце з творчою атмосферою та смачною кавою, де можна було б працювати. Вивчивши кращі світові приклади коворкінгів та заручившись підтримкою лідерів індустрії, Максим створив креативний простір, що об’єднує самозайнятих професіоналів і акумулює креативні ідеї. Через чотири роки «Часопис» уже складається з трьох різних інфраструктурних моделей – креативного простору, коворкінгу і новоствореного освітнього простору «Chasopys EduSpace».

 

Альона Калібаба, CEO «Часопису»:

 

 

«Проект великою мірою залежить від засновників, що транслюють на нього свої власні цінності та харизму. Так вийшло і у нашому випадку. До справжніх лідерів приєднуються схожі мотивовані люди. Неможливо все робити самому, тому нам дуже пощастило з партнерами, проекти яких ми цінуємо, як свої власні. Загалом "Часопис" став успішною ініціативою, тому що вся наша команда робить те, що подобається. Це перш за все соціально важливий проект, тому ніхто з нас не дивиться на "Часопис" як суто на бізнес». 

 

 

Освітні ініціативи 

Рік тому в українському освітньому просторі з’явився проект, про який не говорили хіба що люди без інтернету. Проект "Prometheus", створений істориком Іваном Примаченком та його двома колегами, запропонував платформу безкоштовних масових онлайн-курсів авторства кращих викладачів українських вишів. Завдяки активності організаторів, безкоштовній підтримці партнерів та промоції у ЗМІ, "Prometheus" добився рекордного результату для громадського проекту: вже зараз у ініціативи більше 200 тис. зареєстрованих користувачів. 

 

Інша освітня ініціатива - школа дизайну та розвитку «Projector» – також зародилась на умінні та ентузіазмі однієї людини – дизайнера Олександра Трегуба. Зрозумівши, що йому подобається ділитися професійним досвідом, Олександр разом з однодумцями створив дизайн-школу, що пропонує практичні курси (графдизайн, фронт-енд, проджект-менеджмент і т.п.) від кращих професіоналів індустрії. З першого дня свого заснування Projector почав збирати цілі онлайн-черги на найпопулярніші курси (350-400 заявок на курс з 14 місцями), а влітку 2015 проект переїхав у власний простір з коворкінгом.

 

Олександр Трегуб, засновник Projector:

 

 

«Projector– комьюнити проект. Он вырос из небольшого, но тесного сообщества и теперь сообщество растет вместе с ним. Ни особенных ресурсов, ни денежных мешков за нами не было, зато люди в команде были и есть более чем крутые. Ничего бы не получилось, если бы у нас не было доброго имени и запаса доверия на старте. Просто повезло создавать проект в теме, которую хорошо понимаю и люблю».

 

Певне, чи не найбільше про створення креативних проектів знають у Creative Management Camp, адже саме таким навичкам команда проекту навчає своїх студентів протягом трьох місяців. Creative Management Camp створений для людей, що прагнуть працювати у сегментах культури та міського підприємництва і хочуть зрозуміти специфіку командної роботи, менеджменту та фінансового управління власним бізнесом.

 

Для урбаністів, архітекторів та інших спеціалістів у міській тематиці є перша та єдина в Україні міждисциплінарна Школа урбаністики. Заснувала цю школу команда CANactions. Під кураторством провідних закордонних урбаністів, Школа готує молодих спеціалістів, які розроблятимуть та втілюватимуть новаторські концепції розвитку українських міст.

 

Україну врятують не лише програмісти, але й підприємці. Так кажуть у вищезгаданому просторі «Часопис», де нещодавно запустили Українську школу підприємництва. Двічі на рік школа обирає пригоршню молодих підприємців з інноваційними ідеями і навчає їх основам бізнесу завдяки теоретичній учбовій програмі, практичним завданням, а також індивідуальним консультаціями із запрошеними спеціалістами.

 

 

Фестивалі

Фестивальний пейзаж столиці багатий: як молодими заходами, так і улюбленими для киян традиційними подіями. Один із таких фестивальних довгожителів – Французька весна, яка щороку проходить в столиці та інших українських містах за підтримки Французького інституту в Україні. Фестиваль доносить українцям вибрані екземпляри французької культури зі сфер візуального мистецтва, кіно та літератури. Особливий інтерес містян завжди викликає відкриття фестивалю, яке щороку перетворюють на захоплюючу масову подію.

 

Не менш очікувана подія для киян – щорічний Гогольfest, що збирає кращі зразки сучасного мистецтва в одну насичену тижневу програму. Гогольfest засновано 2007 року за приватною ініціативою режисера та керівника Центру сучасного мистецтва «Дах» Владислава Троїцького. Фестиваль є міжнародним та мультидисциплінарним, а отже п’ять напрямків заходу – театр, музика, кіно, література та візуальне мистецтво – представляють сучасні українські та закордонні митці.

 

Аж п'ять масштабних фестивалів щороку реалізовує національний комплекс «Мистецький Арсенал». Певне, найвідоміші з його івентів, – форум художніх проектів Art Kyiv Contemporary, фестиваль літератури та мистецтва Книжковий Арсенал та Скульптурний салон.

 

 


comments powered by Disqus