9 липня 2015

Чужому навчайтесь: як роблять три найбільші фотофестивалі Польщі

Після того, як в Україні з’явився новий фестиваль фотографії, на якому «було що подивитися», ми вирішили дізнатись, як створюються подібні форуми у сусідній Польші: Місяць фотографії в Кракові, Фотофестиваль в Лодзі і вроцлавський TIFF фестиваль. Як втілити ідею у життя, отримати на неї кошти, на що їх витратити, як зібрати міцну команду і виховати свого глядача, – на ці питання відповідають три програмних директора найбільших польських фотофестивалів.

 

TIFF FESTIVAL

Тема: POLAND NOW

Вроцлав, 3-13 вересня 2015

Мацей Буйко/ Maciej Bujko

 

 

Як з’явилася ідея створити фестиваль? Мені було років 19, і ми з моїми друзями хотіли зробити фестиваль, який би розворушив фотографічне життя у Вроцлаві. Вроцлав – велике польське місто, яке мало свою фотографічну школу, що в певний момент почала занепадати. Відбувалося всього дві виставки на рік, і не було ніяких зустрічей з фотографами – нічого. Наше місто сильне в нових медіа і виставках сучасного мистецтва, але не в фотографії. Перший фестиваль відбувся в 2011 році. Але сама ідея і приготування до фестивалю розпочалися на рік раніше. Краківській Місяць фотографії, Познанське фотографічне бієнале і Фестиваль у Лодзі вже існували – і там ми вчилися все робити. Звичайно, ми шукали спосіб, як від них відрізнятися, як знайти свій стиль.

 

Хто працює над фестивалем? Наша команда складається під проект. Це виглядає таким чином: я відповідаю за програму і контакти з кураторами. Є адміністративний директор, якій відповідає за умови праці організаторів, за співпрацю з середовищем, за логістику. Але кожна секція фестивалю має свого куратора і продуцента. Наприклад, куратор книжкової секції Франек Аммер складає список книг, які ми хочемо показати, а продуцент готує простір, працює з матеріалами і архітектурою експозиції. Є головний продуцент, якій відповідає за продукцію всього фестивалю, за всі простори. Є адміністрація, яка відповідає за фінансову частину: підписування умов, замовляння готелів, літаків, гонорари і всякі паперові справи. Є, звичайно, відділ промоції, якій займається рекламою, перемовинами з інформаційними партнерами, запрошеннями почесних гостей. Крім того, ми запрошуємо волонтерів, для яких надаємо безкоштовні квитки, футболки тощо. Також в університетах і в академіях є обов’язкова практика для студентів, яких ми теж долучаємо до створення фестивалю.

 

Програма цього фестивалю презентує, як виглядає фотографія в Польщі. Зараз такий момент, коли польська фотографія стає відомою в Європі, ми маємо дуже багато фотографів, студій, премій, вистав, видавництв, фестивалів. Увага почала пересуватися на таких фотографів, яких можна назвати артистами з камерою, фотографія стала ще одним родом медіа, який тісно пов'язаний з іншими. Мені здається, що це варто зауваження. Цьогорічний фестиваль буде присвячений польській фотографії. До цього наші фестивалі були або тематичні, або мали незвичну форму. Наприклад, рік тому фестиваль відбувався 24 години. Всі події і відкриття проходили з 17 години одного до 17 години наступного дня. То був такий марафон – і вийшло дуже файно. Цього року буде три великі кураторські виставки фотографії, чотири виставки дебютів – відкритого конкурсу для молодих фотографів, і одна виставка фотопублікацій. А також, як завжди, зустрічі з митцями і дискусії.

 

Звідки можна взяти гроші на фестиваль? Є різни варіанти. У нас дещо інша ситуація, ніж у звичайних фестивалей, бо Вроцлав у 2016 році отримав статус «Європейська столиця культури». Тому уряд міста зацікавлений у розвитку культурних подій. В цьому році ми отримуємо фінансування з міського бюджету. Але так було не завжди і нескоро ще повториться. Раніше ми співпрацювали з Ґете-Інститутом і посольствами Нідерландів та Чехії. Співпраця з консульствами і посольствами є дуже добрим рішенням фінансових питань, пов’язаних з запрошенням закордонних гостей. Такі інституції завжди мають гроші на промоцію культури своєї країни.

  • Фотографія: facebook.com/festivaltiff
  • Фотографія: facebook.com/festivaltiff
  • Фотографія: facebook.com/festivaltiff
  • Фотографія: facebook.com/festivaltiff
  • Фотографія: facebook.com/festivaltiff
  • Фотографія: facebook.com/festivaltiff

На що йдуть гроші? Більшу частину витрат займає продукція: друк, технічне обладнання, перевезення матеріалів. Приблизно стільки же ми витрачаємо на тексти для каталогів і вистав, гонорари кураторам і митцям. Гонорар куратора, звичайно, залежить від бюджету і імені, але в середньому,на нашому фестивалі він складає 4000 злотих (близько 22,8 тис. грн). Дуже важлива річ – промоція подій, на неї йде ще коло 20% витрат. У нас є абонемент на фестиваль, що коштує символічні 20 злотих (близько 115 грн) – то плата за всі події, зустрічі, презентації. Але вхід на всі виставки завжди вільний.

 

Що я знаю про українську фотографію? Так, спробую згадати, чи була, може, якась книжка на презентаціях програми фотобуків? Ні, не було… Так і з публікаціями – не можу зараз згадати жодного видавництва, що займається фотографічними книгами або фотожурналами з України. Нажаль, я нічого не знаю. Але сподіваюсь, що ви це зміните.

 

Miesiąc Fotografii w Krakowie 2015

Тема: Konflikt

14.05.-14.06 2015 Krakow

Агнешка Дверницка/Agnieszka Dwernicka

 

 

Як з’явилася ідея організувати фестиваль? Ініціатива виникла ще 13 років тому. В той час було багато фотовиставок, сфера швидко розвивалася. Спочатку фестиваль просто збирав навколо себе всіх, хто щось робив, але з роками структура, звісно, змінилась. Наш фестиваль найдовший, хоча часом мені здається, що й місяця недостатньо. Поза тим, місяць подій – це дуже багато роботи. Мінімум за рік перед відкриттям постає ідея, починається концепційна праця. Для мене насправді ідеальною ситуацією було би, якби кожна едиція фестивалю могла би бути запланована за два роки. Наприклад, якщо ми хочемо запросити якогось митця, відомого в світі, то йому треба пропонувати це дуже завчасно. Як, наприклад, з Йозефом Куделко, бо ми бачились з ним більше ніж за рік, щоби домовитися на рахунок виставки. А Юргену Теллеру, наприклад, писати за рік вже немає сенсу – з ним треба домовлятися хіба не за три роки, бо в нього весь час розписаний.

 

Хто працює над фестивалем? Я вважаю, що в цьому році ми прийшли до ідеальної структури команди. Одною з найголовніших посад є виконавчий директор, тобто продуцент цілого фестивалю. Він працює над розкладом і над логістикою, відповідає за планування бюджету. Є координатори різних частин: секції виставок, секції подій, секції зустрічей з артистами і кураторами, секції portfolio review. Вся команда налічує десь 30 осіб, але не всі працюють цілий рік. Найінтенсивніший час, коли вже всі пристають до праці – то вже січень. І починаються найважливіші 4 місяця. За місяць до початку фестивалю всі вже повинні на нього чекати і бути впевненими, що то буде суперподія. Для того є окрема команда промоції, яка працює цілий рік, щоб фестиваль весь час був на виду. Тут ми говоримо і про фірмовий стиль, і про дизайн фестивальної програми, бо це фестиваль фотографії, і він повинен бути дуже виразним візуально. Звісно між цими всіма командами є людина, яка відповідає за комунікацію, щоби то все працювало – це робить програмовий директор фестивалю.

 

Програма цього фестивалю Традиційно головна програма складається з 9-10 виставок. Куратор головної програми у цьому році – Войчек Новіцкій, він працює над всіма подіями. Він не є куратором кожної виставки, але працює з кожною. Секція «Шоу офф» – це конкурс для дебютантів, оголошений у грудні, до праці з дебютантами запрошуємо різних кураторів, які мають різні спрямування, але все в рамках фотографії. Наприклад, цього року «Шоу офф» видало фотокнигу української фотографки Юлії Кривич. Ще ми маємо зустрічі з майстрами, митцями та кураторами, з фотографами головної виставки, запрошуємо додаткових осіб, фоторепортерів, істориків мистецтва. Поза тим маємо головну нагороду. Ми співпрацюємо з меценатом Griffin Art Space, який купує роботи переможця, наше журі працює для переможця і на наступний рік він отримає власну виставку. Крім того, на фестивалі ми показуємо фільми про фотографів, робимо ворк-шопи, прогулянки для родин з дітьми по всіх виставках, які мають освітньо-розважальну  форму, бо одною з головних наших цілей є освіта і співпраця з широким колом глядачів.

  • Фотографія: facebook.com/photomonth
  • Фотографія: facebook.com/photomonth
  • Фотографія: facebook.com/photomonth
  • Фотографія: facebook.com/photomonth
  • Фотографія: facebook.com/photomonth
  • Фотографія: facebook.com/photomonth
  • Фотографія: facebook.com/photomonth

Звідки можна взяти гроші на фестиваль? Фестиваль фінансується з коштів Міністерства культури, з уряду міста Кракова і Маршалківського уряду (обласного уряду. – Platfor.ma). Щоб організувати фестиваль, нам потрібно близько 1 млн злотих (близько 5,7 млн грн). Іноді трохи більше. Ще ми маємо спонсорів, головний меценат фестивалю – Griffin Art Space. Якби ми не отримували цих дотацій, то були би змушені відмовитися від якихось частин програми. Ми не робимо платні входи на події. Якщо на деякі вистави буває платний вхід, то тільки тому, що це правило інституції, з якою ми співпрацюємо, і в якій ми робимо цю подію. Ми продаємо наші фестивальні каталоги, сумки, якісь сувеніри з нашим лого, але ми цим не заробляємо.

 

На що йдуть гроші? В першу чергу на організацію виставок, друк і оформлення фотографій. Усі митці і куратори отримують гонорари. Ми платимо митцю за участь у виставці мінімум 500 євро. Гонорари кураторів зачинаються від 1000 євро. Куратор всієї програми, який працює цілий рік, отримує ще більший гонорар. Ми намагаємось, щоби всі отримали достойну платню. Якщо в це інвестувати, то все виходить краще. Багато грошей ми інвестуємо у промоцію, щоб інформація справді доходила до адресату. Глядач мусить знати про фестиваль.

 

Що я знаю про українську фотографію? Все більше з’являється українців, що фотографують. Для України тепер фотографія – то  важливий медіум. Я не багато знаю про події в Україні, але справді важливо, що митці про те розмовляють, роблять праці. Ми хочемо більше читати, дивитися, все те пізнавати. Два роки тому ми теж запрошували українців – дует Synchrodogs, вони були важливі для нас,  бо було дуже цікаво дізнатися, як вони працюють в Україні. Української фотографії стає більше,  цікаво за цим споглядати.

 

FOTOFESTIWAL

Тема: HIT THE ROAD

28.05-07.06 2015, Лодзь

Krzysztof Candrowicz/Кшиштоф Сандрович

 

 

Як з’явилася ідея створити фестиваль? Ми були першими. Місяць фотографії створили через півроку після нас. У 2001 році з’явилася потреба в якійсь платформі для інтеграції всіх фотографічних подій. У фестивальнім форматі є те, чого бракує поодиноким виставкам в галереях і музеях – в один час в одному місці збираються багато людей, які хочуть поділитися своїми рефлексіями на тему фотографії. В нас, звісно, були тематичні конференції, але того було не достатньо. Бракувало платформи, яка би зайнялась сучасною фотографією. Що характерно для всіх трьох фестивалів, то всі були започатковані молодими людьми од 20 до 30 років. Ми мали по 20 з чимось років і були студентами в той час, коли почали робити перший фестиваль. Наші фестивалі постали з ініціативи нового покоління, ми хотіли професіоналізації сфери фотографії, мати не тільки вистави, але й освітні події, дискусії, презентації, покази книг фотографів.

 

Хто працює над фестивалем? Кожен фестиваль має свою структуру. Простіше сказати, що є креативна команда, яка працює з кураторами, митцями і програмою фестивалю, продуційна група, яка зайнята виробництвом виставок, і команда промоційна, маркетингова, яка поширює новини про фестиваль. Дуже важливо завжди контактувати з аудиторією, не тільки за тиждень перед фестивалем, а протягом цілого року. Інформувати їх про всі події, створювати напругу очікування фестивалю.

 

Звідки можна взяти гроші на фестиваль? Маємо три джерела фінансування. Перший – то кошти з уряду міста, другий – з Міністерства культури, а треті – то спонсори і приватні партнери. Ще 10% – то вхідні квітки і наша продукція. Виставки головні і спеціальні є платними, але то символічні гроші, бо ми не хочемо обмежувати доступ до фотографії. Квитки коштують 5-10 злотих (приблизно 28-57 грн) на всі виставки, але є багато подій з вільним входом.

  • Фотографія: facebook.com/Fotofestiwal.Lodz
  • Фотографія: facebook.com/Fotofestiwal.Lodz
  • Фотографія: facebook.com/Fotofestiwal.Lodz
  • Фотографія: facebook.com/Fotofestiwal.Lodz
  • Фотографія: facebook.com/Fotofestiwal.Lodz
  • Фотографія: facebook.com/Fotofestiwal.Lodz

На що йдуть гроші? На утримання команди фестивалю і осіб, які працюють під час події, на транспорт і продукцію виставок. Звісно, куратори і митці отримують гонорари. Розмір платні залежить від того, хто яку працю робить. 20 000 злотих (близько 114 тис. грн) – то максимальний гонорар, який отримував куратор за рік праці над програмою. Мінімально – 5 000 злотих (біля 28,5 тис. грн) за виставку.

 

Програма цього фестивалю називається «HIT THE ROAD». Куратором є Єлісон Нордструм. Вона була кураторкою The George Eastman House – найбільшого і найстарішого музею фотографії у Нью Йорку. Програма складається, в першу чергу, з низки головних вистав, і є програма Гран-прі – виставка переможців нашого open call`а, на яку фотографи самі присилали свої проекти і 10 кураторів обирали 10 фіналістів. Один з них отримав нагороду фотофестивалю 10 000 злотих (57 тис. грн).

 

Що я знаю про українську фотографію? Цього року ми не маємо жодної репрезентації української фотографії. Я працюю з українською групою «Шило», в цьому році буду презентувати їх як куратор, але на іншому фестивалі в Арлі. Там завше є частина «Discovery Award». І у цьому році, на мою думку, відкриттям року є саме «Шило».

 


comments powered by Disqus