29 серпня 2014

Арт-Калашнікови: мистецька акція «Збройна кімната»

Сьогодні у арт-просторі G-13 відбудеться мистецька акція «Збройна кімната. Частина перша». Скульптори Олексій Золотарьов та Василь Грубляк вирішили переосмислити автомат Калашникова як художній артефакт, щоб спробувати зрозуміти, як вторгнення впливає на кожного з нас.

 

 

Колектив українських скульпторів GAZ, що складається з Олексія Золотарьова та Василя Грубляка, презентує сьогодні арт-акцію «Збройна кімната. Частина перша», для якого були виготовлені кілька десятків гіпсових автоматів Калашнікова.

 

Художники обрали незвичайний формат акції – експозицію побудували не в галереї чи музеї, а у транспортній фурі. Представлені артефакти – не картини і не фото, а унікальні авторські зліпки автомата Калашнікова. Через абсолютну форму військового артефакту, без агітації та лозунгів художники демонструють, що готові до художньої мобілізації та культурної війни.

 

Platfor.ma вирішила розпитати про їх мистецьку акцію скульпторів Олексія Золотарьова та Василя Грубляка.

 

«Разом ми працюємо вже давно, але групу GAZ заснували лише рік тому. Ми скульптори, тому завжди йдемо від форми, але намагаємось працювати в різних медіа, брати різні матеріали, музику, об’єм.

 

Під час революції ми майже не працювали, але зараз йде війна. І хоч ми не воєнні люди, але маємо воювати. Зараз, по суті, ведуться три війни: фізична, інформаційна і культурна, бійцями якої є ми. Культурна війна повинна бути. Адже всі художники, всі, хто займають активну громадянську позицію, ті, хто допомагають військовим – це величезний вклад в одне ціле, в нашу державу. Зараз в Україні народжуються свої герої, які ходять серед нас. Найстрашніше, що за  все потрібно платити. І питання в тому, яка ціна. Найдорожче – це людське життя. Нажаль, на війні це єдина валюта.

 

Сусідня країна уявляє нас як спокійний, тихий народ, який в садочку смакує вишеньку, а ми зараз змінюємо про себе враження. Доводимо, що крім вил і грабель, ми можемо взяти до рук і зброю і мало того – ще й створювати її. І ми повинні бути озброєними на всіх фронтах.

Наша акція не про війну, вона про мистецтво. Це наша реакція на ті події, що відбуваються, і ми сподіваємось, що хтось теж відчує те послання, яке ми намагалися вкласти. У нас записана концепція цієї акції, але ми навіть не будемо її виставляти. Тому що кожен має відчути це на основі свого власного досвіду.

 

Так співпало, що гіпс для наших Калашнікових вироблений в Артемовську – тобто на Донбасі. Спочатку ми навіть хотіли назвати свою акцію якось зі словом «Донбас», але відійшли від цієї ідеї. Ця акція – не тільки про Донбас, кожний може побачити тут щось своє: проблему зброї взагалі, її продажу в Африку, або навіть питання її легалізації.

 

Наші гіпсові автомати можна повісити і сприймати як витвір мистецтва, як сувенір. Ми воєнному артефакту надаємо інший сенс. Це культурна зброя. Ми, як художники, дивимося на автомати не як на зброю, якою потрібно вбивати, а як, напевне, на скульптурну форму. Навіть, скоріше, як на форму, яка зарекомендувала себе певним чином. І в деяких африканських країнах Калашніков взагалі є на гербах. По суті, це атрибут відсталої країни, при чому в більшості – це зброя терористів. Наша армія також їх використовує, але в майбутньому, думаю, що в нас будуть дрони, М-16 і тому подібне. 

Для мене дивно, я й гадки не мав, що в XXI столітті ми воюватимемо АК-47 на території Європи. Це нонсенс.

 

У назві є слова «частина перша», тому що це дійсно лише перший етап з ряду інсталятивних та виставкових проектів. Ми будемо продовжувати осмислювати те, що відбувається. Бо інакше ми не можемо».


comments powered by Disqus