13 жовтня 2014

Будуй світ: принципи архітектури та життя архітектурного бюро Zotov&Co

 

Команда архбюро Zotov&Co розповідала про цінності урбанізму ще до того, як це стало мейнстрімом. Нещодавно бюро виповнилось 10 років, і на рахунку команди вже є міжнародний архітектурний фестиваль CANactions, освітні лекції на так званих «четвергах» в Будинку архітекторів, конкурси простих ідей для Києва, резиденція «Тихий хід» на ГОГОЛЬFEST’і та, звісно, безліч архітектурних проектів. Розмова з ними це ніколи не розмова про стилі чи матеріали, а завжди про смисли. З нагоди річниці Platfor.ma розпитала керівника архітектурного бюро Віктора Зотова про ключові принципи його команди архітекторів, якими вони керуються у кожному проекті та у своєму житті. 

 

Фотографія: Катерина Переверзева
Архітектура – це в першу чергу урбанізм

Багато хто розглядає архітектуру виключно як будівництво, але для нас найголовніше – це будівництво життя, як процес. В розвиненому світі урбанізм давно розуміють як широкий рух у напрямку розвитку міст в дуже широкому міждисциплінарному сенсі. Якщо ми проведемо аналогію між людиною та містом, то урбанізм – це про думки та про здоров’я, а не про макіяж.

Віктор Зотов

Урбанізм – це про співвідношення людей і міста. Для мене особисто найважливішим спостереженням останнього часу є те, що люди починають розуміти, що місто – це вони, що кожен з них – урбаніст. Коли ти відчуваєш свою відповідальність за місто і здатність впливати на нього – це вже урбанізм. 

  • Готель на вул. Грушевського, 30
    Готель на вул. Грушевського, 30
  • Львівська площа в Києві
    Львівська площа в Києві
  • Музей
    Музей "Рошен"
  • Музей ІванаМарчука
    Музей ІванаМарчука
  • Музей Воронова
    Музей Воронова
  • Мистецький Арсенал
    Мистецький Арсенал
  • Готель на Площі Ринок
    Готель на Площі Ринок
  • Пустота 22В
    Пустота 22В
  • Вежа
    Вежа "Рошен"
  • Поселення
    Поселення "Urban Village"

Ідеї мають бути простими

Говорити про просте суперактуально. Часто намагання щось ускладнити, посилаючись на «професіоналізм» – привід дистанціюватись від оточення, створити ауру загадковості і тим самим позбавити себе від необхідності щось доводити та конкурувати: «Я ж професіонал, а ви лохи». Хто ясно мислить – ясно говорить.  Справжній професіонал говорить про важливе просто. 

Менше естетики, більше етики

Цей слоган Венеційської архітектурної бієннале як ніколи актуальний. Наше суспільство звикло розглядати архітектуру лише з точки зору «краси», забуваючи про її етичний та соціальний вимір.

 

Міське оточення виникає автоматично, воно просто є матеріалізацією наших соціальних цінностей та орієнтацій. Будинок – це портрет його замовника та архітектора-співучасника. Пройдеш по місту – і вже все зрозуміло про його мешканців. 

Все що не має жорсткої причини бути закритим, має бути відкритим

Одна з основних тенденцій в європейській архітектурі – прозорість. Крізь стіни будинку має проглядати життя, яке там кипить. В європейських ресторанах часто немає жодного декору – звичайна кухня, прості меблі, дошки на підлозі, голі стіни, і все. І більше нічого не треба – ресторан наповнюєтся життям. А буває зайдеш до ресторану і одразу видно – наші робили. Всюди «дизайн».

 

Все, що може бути прозорим – має бути таким. Це аксіома, презумпція. Це оголений зміст, який не потребує додаткового декорування.

  • Ресторан BEEF
    Ресторан BEEF
  • Ресторан BEEF
    Ресторан BEEF
  • Офіс бюро
    Офіс бюро
  • Офіс бюро
    Офіс бюро
  • Офіс бюро
    Офіс бюро
  • Їдальня
    Їдальня "Рошен"
  • Їдальня
    Їдальня "Рошен"
 

Необхідно повернутись до пустоти та тиші

Пустота та мовчання – це дуже глибокі властивості. Діагноз нашого суспільства – страх перед пустим простором та тишею, які ми завжди починаємо забивати непотрібними предметами, зайвими звуками. Мені здається, це велика соціальна проблема.

 

Іспанські архітектори з n’UNDO кажуть: не робіть нічого – це найвище благо. Тому пустота та тиша це класно, і наш проект «Тихий хід» – саме про це.

 

Якщо архітектор каже, що замовник винний у поганому результаті – це завжди брехня. Архітектор завжди будує так, як він вміє, крім того, у нього завжди є право не братись за проект. 

 

Треба розуміти, що замовник не завжди поділяє твої естетичні принципи, а, можливо, взагалі ніколи не думав, чи є вони у нього. До того ж зазвичай замовник – людина багата, а в нашому суспільстві це часто пов’язане з антигуманізмом. Тому одна з важливих професійних якостей – підтягувати під важливі для тебе цінності. 

Нам потрібно чути один одного

Діалог – це найважливіше, що нам зараз потрібно. Це запорука громадянського суспільства. Я впевнений, що війна та всі проблеми в Україні та Росії – наслідок того, що люди не хочуть чути один одного, не вміють шукати компроміс та розумітися.

 

Якось, перебуваючи в складі міжнародного журі, ми отримали завдання голови (а це був німець) виокремити тільки позитивні сторони проектів. Це нас вразило – для нашої практики це було дуже  незвично. Мені здається, пошук найкращого у всьому зараз завдання для кожного українця – це своєрідний тренінг, іспит до вступу в краще суспільство. 

  • Аеропорт в Ризі
    Аеропорт в Ризі
  • Корпус Б
    Корпус Б
  • Бібліотека на Великій Житомирській
    Бібліотека на Великій Житомирській
  • Фез
    Фез
  • Культурний центр
    Культурний центр "Ghost town challenge"
  • НСК Олімпійський
    НСК Олімпійський
  • Житловий район у Полтаві
    Житловий район у Полтаві
  • Театр Казок
    Театр Казок
  • Житловий комплекс на Полярній
    Житловий комплекс на Полярній
  • Готельно-ресторанний комплекс у Львові
    Готельно-ресторанний комплекс у Львові

До грошей необхідно ставитись спокійніше

Це дуже суперечливе твердження, але я думаю, що гроші – це поганий винахід. Багато істориків та соціальних філософів зходяться на думці, що людська агресивність почалась тоді, коли виникло виробництво та підприємництво. Все це призвело до споживацтва, виникли банки, для сучасної людини гроші перетворились на самоціль, а збагачення – на сенс життя. Але до грошей необхідно ставитись як мінімум покійніше.

 

Для мене архітектура ніколи не була бізнесом. Проект, над яким ми зараз з усіх сил працюємо – архітектурна школа, яка також буде некомерційним проектом. Якщо ми й будемо залучати певний бюджет, то усі гроші будуть йти на розвиток проекту. 

Патріотизм – це свобода

Для мене патріотизм на сьогодні є дуже важливою соціальною якістю. В Європі часто патріотизм асоціюється з фашизмом, але я переконаний, що правда посередині, отже необхідно шукати баланс, який полягає в гармонійному поєднанні національного та інтернаціонального. У Скандинавії в кожному подвір’ї стоїть національний прапор, але при цьому у них немає злоби та нетерпимості до інших націй – вони знайшли свій оптимальний баланс.

 

Патріотизм – це про найцінніше, про сім’ю, рід, селище, державу. Це зв’язок з пращурами та нащадками, це священні речі, що складають основу життя людини.

 

Патріотизм – це любов до своєї держави, але й повага до інших та вміння себе захищати. Україна втратила це відчуття впродовж своєї історії і нам необхідно його повернути. 

Найбільша проблема нашого суспільства – це брехня

Цікаво спробувати прожити день без брехні – це був би дуже хороший тест, аби зрозуміти, наскільки ми погрузли у ній.

 

Тема нашого минулорічного фестивалю «Справжнє» або FAKELESSNESS. Сучасний образ українця сьогодні – це прагнення виглядати кимось, ким ти не є, вигадування якоїсь красивої історії про себе.  Новобудови Києва показують, як людина намагається сховати своє маленьке «я» за пишним стилем, свою бідну свідомість за багатим фасадом – ці «будинки-торти», як прищики від нездорового життя: як би ти не накладав макіяж – все одно здоровим не станеш. Фасад злочинного для міста будинку можна заліпити декором, а барикади ніяк не заліпиш – вони справжні, а тому завжди будуть вилазити на поверхню. Завдяки останнім подіям ми маємо шанс побачити, що українці – це прекрасна нація, а невдачі в історії, можливо – просто наслідок нашої надмірної доброти.