12 вересня 2014

Архітектурна платформа Wonderland: «Порожній простір – це найкращий старт»

 

На цьогорічному CANactions кураторами міжнародного воркшопу з ревіталізації промзони Теличка стали Левенте Поляк та Даніела Патті з австрійської архітектурної платформи Wonderland.  У своїй лекції на фестивалі вони розповіли, чим небезпечні пусті простори в місті, який вони мають потенціал і чому порожні будівлі можуть вдихнути нове життя у місто.

 

 

Архітектура – це  не лише архітектура

Платформу європейської архітектури Wonderland заснували у 2002 році. Тоді 11 архітектурних команд організували виставку у Відні з метою створити колективну ідентичність під назвою Wonderland. Так самоорганізувалася мережа архітекторів, що тримається, за їхнім висловом, на особистих контактах та спільній пристрасті. Поєднувати людей та змінювати міста – саме це надихає учасників Wonderland.

 

Замість будинків  Wonderland будують зв’язки між архітекторами з європейських країн. Сьогодні ця платформа об’єднує молодих архітекторів із 19 країн Європи, які працюють над конкретними проблемним просторами та шукають нових підходів до розуміння ролі архітектора.

 

Левенте Поляк:

 

«Wonderland прагне розширити теперішнє розуміння архітектури. Ми усвідомлюємо, що професія архітектора змінюється. Більш ніж половина випускників архітектурних факультетів працюють у суміжних з архітектурою областях. Вони починають займатися іншими видами діяльності: журналістикою, дизайном, виданням книг, викладанням. Люди експериментують, отримують нові організаційні, графічні та економічні навички, і з ними  повертаються в архітектуру. Усе це змінює її обличчя та роль».

 

Окрім воркшопів, семінарів, кінопоказів, Wonderland також публікують поради молодим архітекторам, як створити архітектурний офіс, як його просувати та інші. Wonderland допомагають молодим архітектурним командам бути почутими, аби нестандартні ідеї не загубилися серед звичних рішень.

 

Даніела Патті:

 

«Чим займається Wonderland? Наприклад, ви щось робите у місті і зайшли у глухий кут. Тоді корисно запросити спеціалістів з інших міст, щоб вони подивилися на все новими очима. І ми приїжджаємо. Деколи те, що ми кажемо, не має сенсу для місцевої ситуації, але буває, такі поради стають у нагоді. Але Wonderland не робить того, що мають робити місцеві організації».

 

Потенціал порожніх просторів

Більшість воркшопів Wonderland присвячені вакантним, або ж незайнятим, просторам та приміщенням у місті. Ця проблема стала особливо актуальною для Європи після 2008 року, адже до кризи  будували надміру багато торговельних центрів, офісних та житлових будівель. Тепер ці приміщення порожні. Так, у Будапешті є більше мільйона квадратних метрів офісних будівель, що не використовуються. В українських містах також є проблема порожніх занедбаних просторів, але їхнє походження інше. Здебільшого це сліди радянської індустріалізації – території заводів, що не працюють.

 

Левенте Поляк:

 

«Вакантні простори виникають, коли споруда не використовується протягом певного часу, і ані влада, ані бізнес не можуть знайти, що із нею зробити. Ми проводили воркшопи у різних містах, від Парижа та Відня до міст Клуж в Румунії та Мангайм в Німеччині, де завжди вивчали конкретний випадок незайнятого  простору, щоб винайти для нього нову функцію. Ми вважаємо, що порожній простір – це найкращий старт, щоб втілити щось амбітне та інноваційне.

Ми знаємо, чим небезпечні незайняті простори в містах. Наприклад, на вулицю, де все менше й менше магазинів, приходить усе менше людей, а ті магазини, що лишаються, втрачають покупців. Звісно, і міські квартали перетворюються на небезпечні і, зрештою, занепадають, тому що немає нікого, хто б їх використовував.

 

Тому Wonderland допомагає організаціям, які цього потребують, потрапити у незайняті приміщення й організувати там свій робочий простір. Ми взагалі працюємо над тим, щоб цей процес став прозорішим, доступнішим. Щоб не було необхідності мати персональні контакти із власником, аби отримати доступ до приміщення».

 

Як спростити доступ до просторів

Щоб дати можливість приміщенням знайти користувачів,  Wonderland пропонують стратегію в три кроки. Крок 1 – це пошук порожніх просторів та приміщень і нанесення їх на мапу.

 

Даніела Патті:

 

«Ми робимо мапування незайнятих приміщень, тому що потрібно знати територію, над якою працюєте. Таку мапу потрібно мати онлайн, адже зрозуміло: якщо простір порожній сьогодні, не значить, що так буде і завтра.Спершу ми створили мапу незайнятих просторів у Будапешті. Вона запрошує людей ділитися знаннями про місцеві реалії, а вони часто знають значно більше, аніж міська влада». 

«Десятки тисяч людей зрозуміли, що, дійсно, у нашому місті багато порожніх будівель і ніхто нічого з цього приводу не робить. Це створило тиск на політиків».

Левенте Поляк:

 

«Коли ми створювали цю карту, то зрозуміли що в різних районах є порожні школи. Коли ми звернулися до Міністерства освіти, виявилося, що здебільшого ці приміщення в хорошому стані, але не використовуються вже 5-10 років. Зараз ми міркуємо, як перетворити одну таку школу на інкубатор дизайнерських рішень».

 

Крок 2 – коли вже відомо, які вакантні простори є в місті, їх можна передавати організаціям для тимчасового використання. Цей підхід може бути одним з інструментів відродження міст.

 

Працює він як для маленького магазину площею 30 квадратних метрів, так і для  гігантських індустріальних територій, вважають Wonderland.  Ця ситуація має влаштовувати всіх: власник отримує вигоду від реновації та збереження споруди в належних умовах, користувачі – доступний простір для своєї діяльності, мешканці – пожвавлення життя у районі, а дизайнери та архітектори – досвід, нові можливості для роботи та кар’єрні перспективи.

 

Даніела Патті:

«Будемо відверті, державні служби бувають нестерпно повільні. І проблема в тому, що вони сповільнюють і нашу роботу. До того ж, їхні знання про місто часто не мають нічого спільного з реальністю».

«Це не проблема окремої країни чи міста, таку ситуацію маємо скрізь. Ідеться про те, що мають бути люди, котрі  знають, як діяти швидко та просто, роблять можливою комунікацію з користувачами, власниками, тому що елементарно потрібен хтось, хто може зайти до будівлі. Ми розробляємо онлайн-платформу для міст Бремен, Рим і Альба-Юлія (Румунія), яка спростить цю комунікацію».

 

Крок 3 – розробка нових принципів та правил, які б спростили і зробили б більш доступною процедуру використання незайнятих просторів. 

 

Левенте Полляк:

 

«Панує думка, що на Півночі Європи все дуже чітко і жорстко, усі дуже поважають правила,  а на Півдні закони можна тлумачити досить вільно. Реальність доводить протилежне. Багато експериментів можливі у Скандинавії, Німеччині, Данії, Фінляндії, тому що там існує гнучкість правил. Це дає можливість експериментам відбуватися. На Півдні, скажімо, в Італії, держслужбовці дуже прив’язані до правил, тому що бояться корупції, і тому експериментування неможливе.  Щоб пришвидшити роботу бюрократів чи спростити комунікацію між ним та різними акторами, потрібно для різних ситуацій застосовувати різні правила».

 

І насамкінець – поради від Wonderland молодим архітекторам, урбаністам та активістам:

 

«Будьте проактивними, коли маєте справу з державними установами. Визначте ресурси, які маєте, та намагайтесь використати їх максимально. Змінюйтеся. Думайте, як ви можете тиснути на міську адміністрацію на різних рівнях, щоб створити правила, які б зробили можливими інтервенції в цьому просторі».

 

 

Фото: Андрей Михайлов.


comments powered by Disqus