14 травня 2015

Вивчати місто: якою є урбаністична освіта за кордоном та в Україні

 

Сьогодні в Києві розпочинається міжнародний аріхтектурний фестиваль CANactions-2015. Крім лекцій, майстер-класів, виставок та кінопоказів, на відвідувачів також чекає презентація зовсім нового освітнього проекту — урбаністичної школи CANactions School. Команда архітекторів, що вже восьмий рік поспіль збирає усіх, хто цікавиться розвитком міста та хоче зробити українські міста кращими, вирішили поширювати свої ідеї за допомогою неформальної освіти. Ми вирішили дізнатись детальніше, в чому особливості урбаносвіти, які проекти існують закордоном і якою буде перша українська урбан-школа. 

 

Фотографія: flickr.com/canactions/

Урбаністика, як галузь знань, що займається аналізом і вивченням проблем, що пов’язані з функціонуванням і розвитком міст в сучасну добу, стає в Україні дедалі популярнішою. Та хоча зараз це слово дуже часто фігурує в згадках ЗМІ, серед архітекторів, науковців, мандрівників та громадських активістів, ми часто до кінця не розуміємо, про що саме йдеться: якими є її головні принципи, світоглядні позиції та ідеї. Саме цю прогалину і покликана ліквідувати освітня ініціатива CANactions.

 

На думку ініціатора фестивалю та школи CANactions Віктора Зотова, наше українське суспільство поки не надто усвідомлює, що ми здатні змінювати свої міста, тим самим змінюючи себе або навпаки: «Місто – це люди. Міста завжди набувають рис містян, а архітектура завжди виглядає, як ми. Як же так вийшло, що ми хороші і пухнасті, а навколо така гидота? Шляхом зміни таких сьогоднішніх реалій є урбаносвіта. Урбаністика – це справа багатьох, початок комунікації. Місто – це ми, влада – це ми, – це базове знання мешканця будь-якої розвиненої країни. Нам потрібне справжнє знання, яке поверне наші міста до розвитку. Саме через освіту».

 

Оскільки урбаністика – поняття відносно нове для пострадянського простору, прикладом для освітнього натхнення часто слугують урбанпрактики інших країн, для яких це вже стало звичним явищем. Говорячи про урбанізм, на Заході вживають вислів Urban Studies – саме таку назву має напрямок в університетах для здобуття відповідної освіти. Хоча особливості навчального плану та курсів дуже різняться між собою не тільки між країнами, а й поміж університетами.

 

У Великобританії досить великий спектр магістерської урбаністичної спеціалізації пропонує Університет Глазго, де урбаністика розглядається на перетині житлового будівництва, ринку праці, систем управління, здоров’я, контролем кримінальної ситуації, освітою, нерухомістю, плануванням та навколишнім середовищем. London’s Global University фокусується не на соціальному, а на містобудівному аспекті Urban Studies, акцентуючи увагу на забудові навколишнього середовища та географічних особливостях міст.

 

Американська традиція, навпаки, зближує містотворення із соціальними науками: тут роблять акцент на тому, що місто функціонує для та заради людей. Приміром, Urban Studies в Колумбійському університеті має навчальні курси «Їжа та місто», «Урбаністична етнографія», вивчає проблеми імміграції тощо. В University of Pennsylvania та в інших університетах Америки можна обрати ще одну спеціалізацію, окрім урбаністики, в сфері історії, політики, соціології на навколишнього середовища як на бакалавраті, так і в магістратурі. Також в Америці існують різноманітні урбаністичні ініціативи. Одна з них – The Urban Labs initiative Чиказького університету, що спрямована на вирішення найскладніших міських проблем.

Фотографія: flickr.com/canactions/

Попри таке різноманіття академічної освіти, урбаністи всього світу створюють також неформальні осередки для здобуття знання безпосередньо на практиці, які називаються The Urban Labs. Це невеликі архітектурні проекти, які допомагають здійснити зміни не лише в архітектурі міста, а й у переосмисленні функцій його простору спільно із мешканцями міста. Такі проекти зазвичай є міждисциплінарними, тому тут беруть участь не тільки архітектори, а й представники інших професій. Прикладом такого проекту є павільйон «Cicada», який повністю змінив сприйняття площі в Тайпеї. Завдяки перетворенням площа стала один з популярних місць для відпочинку городян.

 

Цікавим також є проект Оле Баумана в китайському місті Шеньчжень по реактуалізації простору колишньої фабрики скла в «Фабрику цінностей». Для втілення такого проекту ініціатор запросив 20 молодих архітекторів з різних країн – Бразилії, Нідерландів, Італії, Фінляндії та Китаю для перетворення 12-гектарного промислового простору на культурний осередок міста. Спільними зусиллями ідея була успішно реалізована – закинута фабрика трансформувалася на майданчик виробництва унікальних культурних цінностей. Відтоді там організовують різноманітні святкування, конкурси, гонки, є урбаністичний садок та навіть Академія фабрики цінностей для створення нових схожих ідей.

 

В Україні поки що академічна урбаністична освіта в такому вигляді, як вона існує на Заході, майже відсутня. Та, незважаючи на це, зміни в цій галузі вже почали відбуватись «знизу». Метою неформальної школи урбаністичної освіти CANactions school є зміна як форми, так і змісту міського простору нашої країни. Школа орієнтуватиметься на найкращий міжнародний освітній досвід в цій галузі. Формат школи – це інтенсивна програма, що триватиме 9 місяців – з вересня по травень. Школа складатиметься з публічної програми та воркшопів, а викладачами будуть лектори та професіонали провідних урбаністичних інституцій, що визнані у світі.

 

Організатори прагнуть створити середовище міждисциплінарної комунікації – саме тому архітекторам тут виділено 50% місць, іншу половину складуть спеціалісти різних інших галузей – філософи, інженери, географи тощо. Про специфіку й актуальність новаторського освітнього проекту власне для України ми розпитали самих ініціаторів.

 

Анастасія Пономарьова, архітектор, координатор CANactions:

 

 

«Це буде унікальна освітня платформа, створена на базі 8-річного досвіду фестивалю CANactions для широкого кола спеціальностей, в полі зору яких питання розвитку міста. Основну інформацію вже можна знайти на сайті школи та почути деталі на презентації 16 травня.

 

Коли ми готували українську урбаністичну школу, ми вивчали досвід лабораторій та студій по всьому світу: в Азії - проект студії Касагранде Марко в Тайпеї; в Європі студія Urban Think Tank при університеті ETH у Цюриху, The Rotterdam Academy of Architecture and Urban Design; в Північній Америці це Columbia Laboratory for Architecture та MediaLab при MIT.

 

І це лише ті, що мені особисто дуже сподобались на запам’ятались, – це точно не весь список. Ось наприклад, The Rotterdam Academy of Architecture and Urban Design – чудовий взірець вдалого поєднання навчання в студії та роботи в бюро/офісі. Фішка в тому, що ти можеш мати спільну тему і на роботі і на навчанні. Оскільки школа CANactions післядипломна та ставить на меті роботу над реальною темою актуальною для міста, ми бачимо сенс у вивченні саме таких прикладів, та опускаємо класичні освітні установи.

 

Цілі нашої школи наступні: підготувати кваліфіковані кадри, підняти рівень урбаністики в Україні до світового рівня, створити глобальну мережу контактів. Не забуваємо також, що одне із найпопулярніших визначень CANactions – це "сonnection" – cтворення зв'язків».

 

Віктор Зотов, Ініціатор CANactions school:

 

 

«Місто – це люди. Тому для справжніх змін у місті нам потрібні освічені та поінформовані городяни.  Сьогодні Україні необхідна якісна освіта, інтегрована до світового контексту.  Архітектурне бюро Zotov&Co протягом 8 років проводить Міжнародний архітектурний фестиваль CANactions, ціллю якого є просувати і запроваджувати новаторські, міждисциплінарні підходи до освіти в сфері архітектури та урбаністики. І наразі ми прийшли до необхідності створення школи – з системним підходом, з роботою над реальними проектами. Віримо, що вона стане проривом в сфері урбаністичної освіти і допоможе створити новаторське освітнє середовище в Україні.


Школа має бути міждисциплінарною, тому для нас так важливо залучати до діалогу та спільного перетворення наших міст спеціалістів різних галузей та професій. Урбаністика – це справа багатьох, це початок комунікації, Майдан певним чином. "Влада – це ми" – і цю фразу потрібно зрозуміти з різних сторін. Саме ми визначаємо урбанізм. Тому все залежить лише від нас».

 


comments powered by Disqus