16 лютого 2015

З дослідом роботи: експерименти, що показують, як ми поводимось у містах

Місто ніколи не переставало бути лабораторією, у якій досліджують взаємодію людей та навколишнього середовища, а експерименти у цій лабораторії – звична річ. Ми вирішли розповісти вам про найцікавіші соціальні експерименти, у яких дослідники, науковці та журналісти шукають прості і деколи веселі способи змінити звички і поведінку городян. Деякі з них допомагають подивитися на себе зі сторони. А деякі слугують справжньою настановою для урбаністів, які на основі цих даних можуть змінювати міста на краще.

 

Найглибший у світі смітник

П’ять років тому автоконцерн Volkswagen запустив ряд досліджень, які мали на меті довести просту мораль: люди охоче змінюють свою поведінку, якщо запропонувати їм виконувати звичні дії у веселий чи жартівливий спосіб. Проект дістав назву The Fun Theory, а першим його експериментом став «найглибший в світі смітник».

 

Так у одному зі стокгольмських парків встановили звичайний на вигляд сміттєвий бак. Однак всередині його спорядили сенсорною і звуковою системами, що імітують звук падіння предмета з великої висоти. Реагував такий смітник на кожний спожитий ним шматок непотребу і цим зумів привернути неабияку увагу перехожих. За день експерименту смітник «з’їв» цілих 72 кілограми сміття, що вдвічі більше його денної норми. Що цікаво, люди не лише викидали своє сміття, а й збирали його на території парку, аби лише перевірити, що на це «скаже» смітник. 

 

  

Сходи-фортепіано

Сумна статистика стверджує що на виході з метро пересічний городянин скоріше стане на ескалатор, аніж підніметься сходами вгору. Засновники проекту The Fun Theory вирішили показати жителям Стокгольма, наскільки ті недооцінюють сходи. Одного дня вони обклеїли перехід у метро чорно-білими смугами, зобразивши клавіші фортепіано. Одним кольором активісти не обмежились – кожну сходинку вони обладнали сенсором, що реагує на кроки і відтворює звуки клавіш.

 

На ранок перехожі побачили справжнє піаніно, що тягнеться вгору, і на якому можна зіграти власними кроками авторську мелодію. Таким чином, пішоходів заохочували не лише зміцнювати власне здоров’я, але й економити електроенергію. Як мінімум, останній заклик спрацював – того дня використання сусіднього ескалатора скоротилось на 66%. 

 

  

Скрипаль в метро

Одного буднього ранку у переході метро Вашингтона з’явився молодий хлопець зі скрипкою в руках і почав грати. Під час свого 45-хвилинного виступу скрипаль заробив трохи більше 30 доларів і увагу всього семи людей, що зупинились його послухати. І лише один з 1097 перехожих впізнав музиканта, яким виявився всесвітньо відомий американський скрипаль Джошуа Белл. Незвичну локацію для свого виступу скрипалю вибрали журналісти газети Washington Post, які вирішили перевірити, чи вразять вухо середньостатистичного вашингтонського перехожого шедеври світової класики, зіграні на скрипці Страдіварі 1713 року.

 

За три дні до свого виступу в метро Джошуа Белл зібрав повний зал на концерті у Бостоні, квитки на який коштували близько 100 доларів. В порівнянні з такими цифрами виступ на станції L’Enfant Plaza Metro пройшов, м’яко кажучи, з меншим успіхом. Як згадує сам музикант, найболючіше він пережив паузи між композиціями, адже замість оплесків він чув незвичну для себе тишу. Цей соціальний експеримент довів, наскільки мало ми звертаємо увагу на те, що відбувається навколо нас у місті.

 

 

Гра в пляшку

Ще один веселий проект концерну Volkswagen – перетворення контейнера для збору скла на гральний автомат, який зараховує бали за кожну вкинуту пляшку. Зазвичай процес здачі скла одноманітний і часозатратний, адже чемному городянину потрібно по черзі опускати в контейнер пляшку за пляшкою. Аби зробити таке важливе заняття інтерактивним, у контейнер вживили лампочки і табло, яке показує «результат» людини, що відправляє пляшки на склотару. Бали додаються, коли людина закидає пляшки у правильний отвір, над яким світиться лампочка. Така гра особливо припала до смаку азартним людям і, звісно, дітям. Втім, за реакцією учасників експерименту можете поспостерігати самі. 

 

 

 

Лотерея на дорозі

Ініціатива The Fun Theory, про яку ми вже розповідали вище, також проводила масштабний конкурс на найкреативніші ідеї, що змогли б змінити людську поведінку в місті на краще. Переможною ідеєю обрали проект дорожньої камери, що фотографує законослухняних водіїв і дає їм шанс виграти лотерею. Фото кожного авто заноситься до спільної бази, з якої згодом обирають водія-щасливця. Йому дістанеться грошовий приз, як похвала за дотримання правил дорожнього руху. А сам лотерейний фонд, згідно задуму автора, формуватиметься за рахунок порушників правил, на яких камера тим більше не шкодуватиме спалахів. За три дні експерименту середня швидкість на ділянці знизилась на 20 відсотків, а у водіїв, що отримали лотерейний квиток, точно підвищився настрій. 

 

 

 


comments powered by Disqus