5 грудня 2014

І Дніпро, і кручі: п'ять проектів перетворення придніпрової зони

Вочевидь, ви хоч раз намагались дійти з центру Києва до Дніпра і, скоріше за все, витратили на це чимало зусиль. Аби дістатись до найголовнішої річки столиці, доведеться подолати справжню смугу перешкод зі сходів, схилів та автомобільних доріг. І, лише ризикнувши життям, вам вдасться потрапити на геть позбавлену інфраструктури річкову набережну. Ще три роки тому архітектори з усього світу пропонували власні проекти покращення придніпрової зони з нагоди підготовки до Євро-2012. Проте, на жаль, їх ідеї досі лишаються тільки ідеями. Тому сьогодні ми вирішили розповісти про 5 найкращих проектів, що були презентовані в межах фестивалю CANactions – можливо це хоч трохи зверне увагу столичної влади на проблеми і перспективи крайки Дніпра.

Фотографія: shutterstock.com/Index

Торкнутись берега (Taller 301)



  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Презентація проекту Taller 301
    Презентація проекту Taller 301
    Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
  • Фотографія: Презентація проекту Taller 301
 

У своєму проекті, що, до слова, здобув перемогу на конкурсі, архітектурна студія з Колумбії Taller 301 робить акцент на тому, що наразі між містом та річкою існує серйозний бар’єр – це завантажена автомобілями Дніпровська набережна. Таким чином, місто, по суті, виявляється відрізаним від ріки. Отже, архітектори вирішили зосередитись на тому, аби поєднати місто та Дніпро за допомогою особливого сухопутного мосту, який став би не лише сполученням верхньої та нижньої частини дніпровської крайки, а й перетворився на потужний публічний простір.

 

Вздовж усієї придніпрової зони архітектори пропонують прокласти надземний маршрут, який би складався з велодоріжки та дерев'яної доріжки для пішоходів. За зручну форму, яка може стати в основі пішохідних вузлів пропонують обрати коло, яке легко пристосовується до особливостей ландшафту, є зручним способом організації пішохідного трафіку і допомагає оформити простір без негативного впливу на натуральний ландшафт. Крім того, подібна тераса стане чудовим місцем для прогулянок та милування краєвидом. Це і є головна стратегія архітекторів з Tallers 301, втім як і більшості прогресивних сучасних архітекторів, – досягти максимального ефекту мінімальними засобами. 

 

Особливої уваги в проекті урбаністи надали пристосуванню розв’язки на Поштовій площі до потреб пішоходів – тут пропонують також створити пішохідний міст у формі кільця, який би проходив над автомобільними шляхами та поєднав би фунікулер, Церкву Різдва Христового та, власне, набережну.

 

Родзинка проекту – ландшафтні мости, за допомогою яких архітектори пропонують поєднати верхнє місто та річку. Такі мости повинні пройти над Дніпровською набережною та спуститись до самого Дніпра, дозволяючи людям та дикій природі торкнутись води. За допомогою таких мальовничих мостів можна буде без перешкод дійти до набережної навпростець, не долаючи сходи та переходи. 

 

Дніпровський парк (FoRM Associates)



  • Фотографія: З презентації Form Associates
  • Фотографія: З презентації Form Associates
  • Фотографія: З презентації Form Associates
  • Фотографія: З презентації Form Associates
  • Фотографія: З презентації Form Associates
  • Фотографія: З презентації Form Associates
  • З презентації Form Associates
    З презентації Form Associates
    Фотографія: З презентації Form Associates
  • Фотографія: З презентації Form Associates
  • Фотографія: З презентації Form Associates
 

Коли по приїзді до Києва архітектори з FoRM Associates спробували дістатись Дніпра – по суті, центра міста, – їм довелось подолати купу перешкод. Виявилось, що дійти до набережної досить-таки складно, особливо для гостей міста. І якщо кияни вже встигли звикнути до такого стану справ, для урбаністів з Великобританії це виявилось занадто.

 

Київ повинен адаптуватись до потреб ХХІ століття, вимогою якого є орієнтація не на автомобілі, а на пішохода – заявили вони безапеляційно. «Та чи можна уявити Нью-Йорк без Центрального парку? Лондон без Темзи? Необхідно зробити так, аби й Київ без Дніпра уявити було неможливо», – кажуть FoRM Associates. Крайка Дніпра – це унікальний спадок, історична цінність та екологічна знахідка, тому необхідно зробити все можливе, аби він став центром суспільного життя та створив безліч можливостей та перспектив для Києва. Як же це зробити?

 

По-перше, архітектори запропонували створити зручне сполучення між містом та набережною – спорудити новий пішохідний міст, що поєднає Дніпро з центральною частиною міста. По-друге, збудувати пішохідні тераси вздовж Дніпра, з яких люди могли би милуватись краєвидом. По-третє, залучити до засвоєння дніпровської крайки локальні спільноти, які могли би взяти участь в оформленні публічного простору. Адже одна з принципових засад нового урбанізму – не лише місто існує для людей, а й люди існують для міста.

 

Крім того, команда запропонувала власну систему освітлення крайки Дніпра, а також нову систему навігації. Архітектори порівняли придніпрову зону з перлиновим намистом, кожна намистина якого – історична пам'ятка, парк чи культурна установа, які розташовані вздовж Дніпра. Їх лише необхідно поєднати, аби дати змогу мешканцям зручно діставатись від одного місця до іншого. Так, на думку FoRM Associates, Дніпро повинен перетворитись на центр суспільного життя і стане по-справжньому комфортним європейським парком.

 

INFRASCAPE (OUT)



  • Фотографія: З презентації OUT
  • Фотографія: З презентації OUT
  • Фотографія: З презентації OUT
  • Фотографія: З презентації OUT
  • Фотографія: З презентації OUT
  • Фотографія: З презентації OUT
  • Фотографія: З презентації OUT
 

Команда архітекторів та урбаністів OUT (Office of Urban Terrains) запропонувала декілька стратегій того, як реалізувати величезний потенціал київської набережної в якості публічного простору. 

 

Придніпрову зону можна умовно поділити на дві частини: верхню та нижню. У верхній знаходиться серія розвинених туристичних, історичних, культурних, спортивних, бізнесових зон та просторів для дозвілля. Натомість нижня частина стала звалищем старих монументів та архітектурних руїн, які покинуті напризволяще. У своєму проекті INFRASCAPE вони пропонують не стирати межу між верхньою та нижньою частиною крайки, а навпаки, використати їхню протилежність: з одного боку, люди зможуть користуватись розвиненою інфраструктурою верхньої частини схилів, з іншого – можуть розвідувати таємничу дику природу нижньої частини.

 

Ще одна стратегія проекту – великі зміни за допомогою маленьких структур. Архітектори пропонують створити систему невеличких споруд – магазинів, кафе, майданчиків для дозвілля, які би сформували новий тип інфраструктури. Таке рішення дозволить наповнити простір схилів життям, при цьому не шкодячи тутешній природі.

 

Остання стратегія – дозволити людям піти до дикої природи Дніпровських схилів, по суті, перетворити схили в справжній дикий ліс в межах міста. Тут вони пропонують створити спеціальні конструкції – навіси, обплетені квітами та рослинами. У теплі пори року тут зможуть збиратись люди та цікаво проводити час – спілкуватись на природі чи навіть займатись альпінізмом. А у зимову пору навіси можуть стати прихистком для диких тварин.

 

Як і інші архітектори, OUT пропонують побудувати пішохідний міст над Набережною дорогою, а Поштову площу перетворити на публічний простір, де можна буде проводити свята чи фестивалі. Врешті-решт крайка Дніпра повинна стати центральним міським парком та невід'ємною частиною Києва, замість того, аби лишитись скупченням незрозумілих функцій.

 

Гра (Кен Яокі)



  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • З презентації Кена Яокі
    З презентації Кена Яокі
    Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
  • Фотографія: З презентації Кена Яокі
 

Архітектор Кен Яокі з Японії також задався питанням про те, як використати потужний потенціал схилів столичної річки. Замість того, аби будувати висотні будівлі, тим самим руйнуючи унікальний річковий ландшафт та екологічну систему крайки, архітектор пропонує розвивати місто в горизонтальному напрямку – в бік Дніпра.

 

Його рішення – акуратно розташувати вздовж ріки точкові публічні простори, що будуть поєднані між собою підземними тунелями. Серед варіантів таких просторів: пішохідний міст у формі кола зі зручною системою пішохідного трафіку та гарним краєвидом, простір на рівні нижче землі, або ж наскрізна діра вниз до метро, яка стане не лише громадським простором, а й впустить природу до системи метрополітену.

 

Ці точки Яокі пропонує поєднати підземними переходами, які не шкодили би горішній природі. Причому ці тунелі повинні стати не просто переходами, а місцем дозвілля – тут можна розташувати магазини чи кафе, організовувати події чи влаштовувати експозиції.

 

Як і Taller 301, Кен Яокі пропонує збудувати на Європейській площі пішохідне кільце, яке відокремить людей від автомобілів, та стане місцем дозвілля. Посередині кільця, на їх думку, зручно розташувати екрани, на яких транслюватимуться важливі події, а люди зможуть спостерігати за ними з пішохідного мосту. Таке кільце, на думку японського архітектора, згодом навіть може стати символом Києва.

 

Розмиваючи край (Index)



  • Фотографія: З презентації Index
  • Фотографія: З презентації Index
  • Фотографія: З презентації Index
  • Фотографія: З презентації Index
  • Фотографія: З презентації Index
  • Фотографія: З презентації Index
  • Фотографія: З презентації Index
  • Фотографія: З презентації Index
 

Архітектори з австралійської студії Index пропонують поєднати верхню частину крайки з набережною у трьох місцях, кожне з яких матиме особливе функціональне призначення. Наприклад, у першій точці, де місто спускатиметься до води, пропонують побудувати басейни, встановити кіоски з вуличною їжею та облаштувати місця для риболовлі. У другій буде льодова ковзанка, різноманітні кафе та оглядове колесо. А в третій пропонують побудувати розважальний центр та нову станцію метро прямо на березі річки.

 

Як і інші архітектори, Index вважають, що Поштову площу в жодному разі не можна лишати такою, якою вона є зараз. Серед їхніх ідей також сполучення між фунікулером, річковим вокзалом та самою площею, проте у формі платформи, а не кільця. Тут вони пропонують облаштувати місця для торгівлі їжею та напоями. Ще один плюс проекту – австралійські урбаністи завбачливо не стали довіряти киянам дизайн цих торгівельних точок, а придумали свій. Інакше прогресивний публічний простір ризикує перетворитись на хаос з кіосків різного кольору та конфігурації.

 

А поки що нам лишається не покидати надії та робити все можливе, аби наступного разу ми могли з радістю написати, а ви прочитати, що проект перетворення придніпрової зони нарешті розпочався.