26 вересня 2014

Найдивніші радянські зупинки в проекті американського фотографа

 

Фотограф Крістофер Гервіг впродовж 12 років проїхав 13 країн і загалом подолав більше 30 тисяч кілометрів машиною, велосипедом, автобусом та таксі. Метою його подорожі було полювання за найдивнішими радянськими автобусними зупинками – символами того, наскільки нестримною була фантазія креативних умів того часу.


На думку художника, саме російське слово «автобус» є символом анархії. В багатьох регіонах колишнього Радянського Союзу дизайн зупинок ніяк не регулювався – не було жодних норм, заборон чи навіть бюджетного ліміту. Саме тому ці об'єкти стали чудовою можливістю самовираження для архітекторів і митців того часу. В результаті, замість безлічі стандартизованих зупинок, на пострадянських дорогах і досі можна зустріти унікальні та химерні творіння усіх можливих стилів, форм та розмірів.


«Якось осені 2002 року я вирішив проїхати від Лондона до Санкт-Петербурга велосипедом і поставив собі завдання кожної години робити одного гарного фотознімка. Саме тоді, серед нудного та одноманітного пейзажу Латвії, Литви, Естонії та Росії, я відкрив для себе красу радянських автобусних зупинок.


З 2003 по 2006 роки я жив у Казахстані і досліджував інші "стани", країни колишнього радянського Союзу в Центральній Азії: Киргизстан, Узбекістан, Таджикістан та Туркменістан. Вздовж їхніх доріг я знайшов ще більше дивовижних автобусних зупинок, які часто траплялись посеред пустелі, степу чи поля, де навколо у полі зору не було жодних населених пунктів. Здавалось, що сама земля була постаментом для них».

 

Одержимість автобусними зупинками зростала, і Хервіг відвідав Україну, Молдову, Грузію, Арменію та Абхазію, а також заново проїхав країнами Балтії. Він розшукував будь-яку інформацію про автобусні зупинки на блогах подорожувальників, розпитував водіїв автобусів і таксі та шукав зупинки на мапах Google Earth.

 

В деяких країнах, де свобода преси пргінчується, фотографа приймали за шпіона і йому дивом вдалось уникнути затримання. Ці труднощі робили кожну знахідку ще більш цінною.

 

«В Абхазії водій звинуватив мене в тому, що я грузинський шпіон і фотографую стратегічно важливі об'єкти. Він вимагав хабаря, інакше погрожував, що здасть мене в міліцію і мене розстріляють. Не варто навіть казати, що він не повірив моїй історії про те, що "я приїхав до його країни лише щоб побачити гарненькі автобусні зупинки".


Я був щасливий, що зміг завершити свою подорож відносно без пригод, і ще щасливіший був, що мені вдалось зробити фотографії найбільш божевільних автобусних зупинок, які я дбайливо зберігав на карті пам'яті, захованій в моїх трусах».

 

Фотосерія Крістофера Гервіга стала, вочевидь, найбільшою колекцією радянських автобусних зупинок, що коли-небудь була зібрана. Результатом 12-річного проекту стало лімітоване видання фотокниги, профінансоване за допомогою Kickstarter.

 


comments powered by Disqus