17 червня 2015

«Тонка справа, яка виходить за межі економіки»: експерти про те, що має робити гарний мер

Нещодавно у Києво-Могилянській бізнес-школі відбулася дискусія про те, яким має бути успішний мер. Якою є роль голови міста та його місія, чим має опікуватись міський голова, якою повинна бути стратегія розвитку міста? Platfor.ma записала головні думки, висловлені під час дискусії.

 

Фотографія: shutterstock.com

Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії персонального та стратегічного консалтингу «Berta Communications»:

 

 

Якщо б ми запитали, яку роль має виконувати голова міста, мерів Нью-Йорка чи Гуанчжоу – китайського міста, яке має найкращу транспортну інфраструктуру, – вони поставили б на перше місце питання можливостей, а на друге – задоволення інтересів. Керування наявними ресурсами та організація людей як урбаністичні одиниці працювали у ХІХ сторіччі. У ХХІ сторіччі ресурсний розвиток міст безперспективний. Наприклад, мер Києва розглядає концепцію розвитку міста, виходячи з обмежених ресурсів, які у нього залишились після «деребану» землі попередниками. А сіті-менеджер – людина, яка керує та думає про розвиток міста наперед, – виходив би з питання можливостей. Якщо чогось немає, то треба зробити щось, щоб збільшити ресурси.

 

Дуже важлива правильна стратегія розвитку міста. У Керчі ми з батьками жили у будинку, де каналізація була античною – побудована у ІІ столітті нашої ери. І вона працювала ідеально.

 

Це говорить про те, що античні мери підходили до урбаністичного розвитку продуктивніше та серйозніше, ніж мери сучасні. Так само більшість європейських магістралей побудовано на місцях, де проходили шляхи Римської імперії. Тобто тоді вони були настільки добре сплановані, що непотрібно було вигадувати щось нове.

 

Більш сучасний приклад – Богота (столиця Колумбії), яка швидко стала містом, орієнтованим на потреби людини. Колумбія – найнебезпечніша у кримінальному відношенні країна Латинської Америки. Але столиця змінилася лише за три роки, коли мером став Енріке Пеньялоса. Люди боялися виходити на вулиці через велику кількість злочинів. Він вирішив зробити артерії міста безпечними. На кожній дорозі одну смугу відвели для пішоходів, поряд з нею – велодоріжка, і ще одна була для громадського транспорту. Автобусна смуга огороджена так, що її неможливо переїхати. Через затори для подолання певної відстані автомобілісти витрачали у декілька разів більше часу, ніж пішоходи, велосипедисти та пасажири автобусів. Це підвищило статус тих, хто не має грошей купити машину, але може купити велосипед. На автобусних станціях з’явилися поліцейські. Громадяни почали рухатися, що збільшило потік грошей у міський бюджет. Це говорить про те, що місто навіть у найбідніших та кримінальних країнах може швидко мінятися на комфортне для людей.  

 

Крім того, успішний мер сприяє створенню нових робочих місць та залучених інвестицій. Дуже важливо, наскільки сприятливі умови для бізнесу в місті, і, головне питання, – наскільки комфортне середовище для життя. Саме цим треба вимірювати ефективність роботи мера.

 

Володимир Удовиченко, керівник Офісу реформ Київської області, шестиразовий мер Славутича:

 

 

Сучасний міський голова повинен зосередитись на вирішенні проблем, відчути подих людей, навчитись розмовляти з людьми їхньою мовою і жити їхніми проблемами.

 

Голова міста повинен мати знання з історії, філософії, етики, естетики, архітектури, будівництва, сучасного муніципального менеджменту. Також він має знайти те, що об’єднує певну територіальну громаду.

 

Головне – мер повинен уникати монопрофільності в місті. Чи може бути, наприклад, туризм безальтернативним? Ні. Є час, коли потік туристів зменшується, тоді з’являються проблеми у формуванні бюджету, в інфраструктурі, проблеми у малому та середньому бізнесі.

 

Довгий час ми мали філософію «держава–людина». Тобто держава –  начальник, а людина – підлеглий. Ми повинні змінити її на таку: людина – в центрі, а держава – надавач послуг. Чи можна обійтись без мера? Абсолютно. Є два американських міста: в одному мер – кіт уже другий термін, в іншому мером два рази обирався маленький хлопчик. У місті має бути демократія участі (партисипативна демократія). Влада повинна належати не просто народу, а громадянському суспільству.

 

Володимир Моренець, професор, доктор філологічних наук НаУКМА, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи:

 

 

Чи запам’ятають громадяни мера, який забезпечив лише роботу каналізації, світла, теплої води і відремонтував дороги? Ні, тому що це норма. Я позаторік відвідав Кам’янець-Подільський і не знав, кому дякувати за відновлене історичне місце, звідки відкривається вид на замок. Я захоплювався тим, що візія була обрана з огляду на історичність. Традиція – це не вчорашній день, це те, що нам потрібно сьогодні, щоб ми добре жили завтра. Традиція спрямована з сьогодні на завтра, а інакше – це не традиція, а історичний факт у запасниках. Нормальний мер ніколи не повертається до історичного факту у запасниках. Але він має візію.

 

До прикладу, промисловість Нью-Йорка винесена за межі міста. Влада поставила на цифрові, інформаційні технології. І тепер місто пахне океаном. Чому, коли я йду Парижем, то щоразу захоплююся виявом смаку? Чому у Києві дві мініатюрні скульптури – кіт біля Золотих воріт і їжачок у тумані – викликають у мене більше зворушення, ніж помпезні пам’ятники?

 

Мерство – це тонка справа, яка виходить за межі економіки. Це сфера культурна, ідеологічна, естетична. У Нью-Йорку я спостерігав, як безхатченко поїв за спеціально поставленим столом та викинув упаковку до смітника. Киянин залишив би усе на столі.

 

Чому у Нью-Йорку сміття викидають навіть безхатченки? Бо середовище там побудовано так, аби заохочувати, а не змушувати.

 

Теперішня українська влада у більшості своїй хоче мати гуманітарний та культурно-історичний блоки окремим департаментом. Так справа не піде. Гуманітарний компонент присутній всюди. У Нью-Йорку на 54-й вулиці є будинок Трампа. Будь-який перехожий може безкоштовно зайти туди відпочити. Тобто держава надала міліардеру цю ділянку, але поставила умову, що перший поверх має бути саме таким. Виділяючи цю землю, міська рада керувалася не тільки економічною вигодою.  

 

Олександр Мазурчак, перший заступник директора Асоціації міст України, екс-мер Кам’янець-Подільського:

 

 

Якщо ви очолюєте 100-тисячне місто, то люди не можуть вести вас за собою. Ви повинні вести громаду. Мається на увазі максимальне залучення громади до формування візії міста. Міський голова має вести громаду до реалізації візії.

 

Як виміряти успішність мера? Основне – це рівень комфорту. Люди оцінюють, чи задоволені вони. У нас 80% міст не мають гарячої води. Це елементарна річ, але її потрібно давати. Головний же індикатор ефективності мера – це вибори.

 

В’ячеслав Геращенко, заступник декана, керівник програми Presidents`MBA Києво-Могилянської бізнес-школи:

 

 

У міських апаратах є таке: управління з розвитку споживацького ринку, управління транспортним комплексом, управління у справах фізичної культури, управління у справах сімей, дітей та молоді, управління з використання комунальної власності. Керує мер таким апаратом, а які результати? Ці структури не несуть цінності для споживачів. І ті, хто працює у цих департаментах до кінця не розуміють, що вони мають зробити, щоб отримати підтримку. Цей апарат не налаштований на життя людей. Де тут про людину, про її можливості, розвиток? Щоб місто було комфортним, ми повинні прийняти стратегію людиноцентричності та не сприймати людину як другорядну особу, що лише займає робоче місце.

 

Цей матеріал було підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки міжнародного медіа-проекту MYMEDIA.


comments powered by Disqus