18 червня 2015

Покращення: три проекти, які змінять Київ

Нещодавно у Києві завершився конкурс Best Urban Social Startup, який обирав найкращі та найкорисніші для міста проекти. Platfor.ma розповідає про три цікаві ініціативи з десятки найкращих: модернізація бібліотек, добросусідство та ідеальні місця Києва.

 

Фотографія: shutterstock.com

Сьогодні все більше прослідковується позитивна тенденція, коли українці, свідомі та ініціативні, починають змінювати світ хоча б у межах власного подвір’я. Зрозумівши, що покращення середовища їх проживання – справа самих жителів, кияни, зокрема, започатковують нині чимало суспільно корисних проектів. Озеленення міста, актуалізація громад, перенесення мистецтва на вулиці  та створення зручних інтерактивних карт – ось лише невеликий перелік напрямків,  над якими працюють активні жителі нашою столиці. Конкурс Best Urban Social Startup, власне, був покликаний серед тисяч ідей виділити найцікавіші та найкорисніші для міста проекти. Пропонуємо детальніше розглянути три з них, які увійшли у десятку кращих.

 

«Оціум-бібліотека»

Суть проекту мережі публічних просторів «Оціум-бібліотека» полягає в осучасненні бібліотек радянського, застарілого типу і перетворенні їх на сучасні осередки культури і громадської активності.  Саме цей проект став переможцем конкурсу та отримав 200 тис. грн для реалізації задуму.

 

Згідно з дослідженнями організаторів, більшість публічних просторів зараз є комерціалізованими та зосередженими переважно в центрі міста. Нерідко вони розраховані на вузьку, спеціалізовану аудиторію. У той же час мережа бібліотек, враховуючи їх загальнодоступність, розташування та вже наявні ресурси, є хорошим фундаментом для створення просторів нового типу. У перспективі це сприятиме підвищенню рівня культури, консолідації громад та створенню хорошої альтернативи для дозвілля киян.

 

 

Пілотний проект  – бібліотека ім. В. Маяковського на Русанівці. За рік планується переоснастити приміщення, розробити для закладу новий імідж та налагодити постійний потік семінарів, зустрічей і майстер-класів. Крім того, оновиться асортимент бібліотеки – його доповнять актуальною літературою. При цьому реорганізований простір все ще залишатиметься бюджетним, доступ до нього буде вільним для усіх. Але організатори сподіваються, що після прийняття певних поправок до законодавства бібліотека зможе виконувати і деякі комерційні функції. Наприклад, можливість випити каву, сидячи за книгою, була б приємною для відвідувачів і, водночас, давала необхідні для модернізації установи кошти.

 

У плани проекту входить і розробка алгоритму, за яким можна проводити подібну реорганізацію радянських бібліотек,  яких лише в Києві існує 134. «Безумовно, функція читання залишатиметься. Але нам би хотілось, аби мешканці звертались до бібліотеки на лише за літературою, а з метою обговорити та вирішити проблеми власного району (культури, освіти, самоврядування). Бібліотека – це місце для зустрічі, дискусії та прийняття рішень», – говорять автори проекту «Оціум-бібліотека»: економіст Андрій Антощенко, архітектори Олена Гранкіна та Ольга Ферлей і культуролог Ігор Тищенко.

 

«ConnecTABLE»

Наступний проект хоче не відійти від радянської модель, а у певному аспекті повернутися до неї. Ініціатива «ConnecTABLE» створена, аби знову познайомити сусідів між собою та налагодити між ними діалог. Фактично вона передбачає організацію локальних «фестивалів добросусідства». Організатори переконані: «Це свято, яке об'єднає навколо довгого столу сусідів – як фізично так і змістовно: стане винятковим заходом для усіх жителів подвір'я, навчить вирішувати господарські та муніципальні проблеми, самоорганізовуватись у юридичному та громадському статусах, допоможе налагодити діалог з міською владою та нарешті відновити довгу і сталу традицію сусідських відносин в українській громаді».

 

 

 

Символом проекту є величезний стіл, за яким і планують збирати усіх сусідів. Організатори розповідають, що намагалися таким чином апелювати до традицій спільного обіду та створити домашню, приязну атмосферу. «Стіл» наповнять різноманітні заняття: власне спільний обід, заняття спортом, ігри з дітьми, покращення інфраструктури власними руками та форум для обговорення нагальних питань.

 

За умови наявності фінансування влітку цього року такі міні-фестивалі планують провести у трьох київських подвір’ях. Цікавим є те, що у кожному конкретному випадку фестиваль буде унікальним. Він буде розроблятиметься за участі ініціативних жителів та враховуватиме особливості та інтереси локальної громади.

 

 

Ініціатива є лише першим поштовхом до активізації мешканців та викорінення пасивності . Основне завдання – показати людям, що вони самі можуть змінити те місце, де живуть. «Ми націлені на створення дружнього, справедливого й екологічного міського простору. Наш проект відповідає філософії ‘тактичного урбанізм’ або теорії малих справ, згідно якої маленькі локальні зміни можуть призвести до великих і глобальних змін як у місті, так і в суспільстві», – переконані автори «ConnecTABLE» з ГО «МістоДія».

 

«Спільне картографування…»

Третя ідея, у свою чергу, зосереджує увагу не на тому, що нам необхідно покращити, а на місцях в Києві, які вже радують киян. Проект «Спільне картографування…» має на меті зібрати відгуки жителів столиці про їх улюблені місця у Києві та створити єдину базу даних про позитивні міські простори. Організатори впевнені, що саме жителі міста є найкращими знавцями його прихованих скарбів. Вивчаючи досвід інших та ділячись власним, люди зможуть краще ідентифікувати себе з міським простором і в подальшому приймати активну участь у його перетворені.

 

Перша фаза проекту уже була реалізована: на кількох подіях, що відбувалися в травні, кияни могли позначити стікерами на карті свої улюблені місця. Критерієм для поділу позитивних просторів було обрано спосіб їх сприйняття відповідно до чуттів людини: візуальні, слухові, нюхові, тілесні, раціональні (приємні емоції або спогади). Лідерами на цьому етапі виявилися парки (Ботанічний сад, парк КПІ, парк Шевченка), набережні, а також багато об’єктів на Подолі. До вересня ж планується запуск сайту та мобільного додатку, де жителі зможуть додавати власні місця на карту, коментувати та оцінювати локації, планувати маршрути з їх урахуванням.

 

 

Алгоритм реалізації «Спільного картографування позитивних міських просторів в Києві» може з легкістю стати основою для впровадження такої системи в інших містах України. Організатори з фестивалю CANactions та Європейської географічної асоціації впевнені: «Участь громадськості у плануванні міста давно не відповідає ні бажанню, ні можливостям киян – вони хочуть і можуть робити більше для свого міста. Цим проектом ми хочемо ще раз показати киянам, що вони є справжніми експертами свого міста, і надати їм додаткову платформу для обміну досвідом та ідеями з облаштування дворів та інших громадських місць, координації цих зусиль і можливості впливу на рішення міських органів влади». 


comments powered by Disqus