26 червня 2014

Сам собі командир: як полтавчани перетворили Кадетський корпус на Мистецький

В самому центрі Полтави стоїть величезна занедбана споруда – колись Петровський кадетський корпус був престижним навчальним закладом, а зараз старовинна будівля руйнується просто на очах. Як це зазвичай буває, міська влада покинула історичну пам'ятку напризволяще, проте в Полтаві є люди, яким не байдужа доля будівлі та цілого міста. Platfor.ma поговорила з полтавськими архітекторами та активістами про те, як вдихнути нове життя у Кадетський корпус.

 

Фотографія: Batsv

У ХІХ столітті Петровський кадетський корпус був відомим навчальним закладом, на зміну йому у ХХ столітті прийшло ракетне училище, що діяло тут за радянських часів і до 1995 року. У 2004-му будинок продали у приватну власність, попри те, що він є пам’яткою архітектури національного значення. Лише в 2013-му міській владі вдалось повернути Кадетський корпус до комунальної власності Полтави.

 

Утім, місто не надто зацікавлене у відновленні споруди. Як стверджує Борис Трістанов, координатор Громадського комітету порятунку Кадетського корпусу, будівля знаходиться у підвішеному стані, її юридичний статус досі не визначений, і точаться розмови про передачу корпусу у власність облради. Експертизу будівлі, призначену ще минулої зими, так і не провели.

 

Активісти вирішили не чекати дій від офіційних установ і взялися до справи власноруч.

  • Фотографія: histpol.pl.ua
  • Фотографія: histpol.pl.ua
  • Фотографія: histpol.pl.ua
  • Фотографія: histpol.pl.ua
  • Фотографія: vpoltave.info
  • Фотографія: Dgek
  • Фотографія: Dgek
  • Фотографія: foFF4ik

Борис Трістанов, координатор Комітету порятунку Кадетського корпусу, краєзнавець:

 

«Вперше ми зібралися 1-го грудня 2012 року, коли в Полтаві святкували 100-річчя архітектора Лева Вайнгорта. Протягом 50 років він був головним архітектором міста, відновлював Полтаву після війни, у тому числі й Кадетський корпус. Ми готували книгу про Вайнгорта, і, звісно, після такого ювілею зрозуміли, що не можна лишати ситуацію із Кадетським, як є. Так зібрався кістяк Комітету. Це архітектори, викладачі Полтавського технічного університету».

 

У Комітеті дійшли згоди, що найкраще для міста та його жителів – перетворити Кадетський корпус на місце, доступне для всіх городян, під умовною назвою «Мистецький корпус», де працювали б виставкові зали, музей Полтави, концертна зала та майстерні художників. Тому Комітет сьогодні переважно займається тим, що допомагає молодим активістам організовувати мистецькі події. Чим більше таких подій, Кадетаріумів, тим краще. Так активісти не дають міській владі забути про Кадетський корпус.

 

Нато Мікеладзе, співорганізаторка Кадетаріумів:

 

«Ще минулого року ми зробили художню виставку в одному крилі будівлі та провели показ фільму про Кадетський корпус «Сквозь пустоту», який переміг на фестивалі Полтава-Док. Борис Трістанов, хотів одразу зробити мистецьку платформу діючою, а не чекати, доки корпус відремонтують. Та й студенти прагнули презентувати свої твори, які відрізняються від того, що можна виставити в художньому салоні чи галереї.

 

Цієї весни громадська організація "Чиста Полтава" провела три суботники в Кадетському корпусі.  Після прибирання за один тиждень там зробили мистецьку виставку. На цій ноті ейфорії вирішили проводити Кадетаріуми й надалі. Вже відбувся другий, а 28 червня ми плануємо опен-ейр біля Кадетського корпусу, у парку. Всередину цього разу не плануємо пускати людей, а поставимо оркестр на балконі і зробимо пленер на подвір’ї.

 

Чому не всередині? Річ у тім, що це доволі затратно по силах: потрібно чимало волонтерів-охоронців виставки, а залучати людей щомісяця для таких акцій дуже важко. Надворі ж буде безпечно і не треба переживати, що комусь щось впаде на голову. На Кадетаріум 2.0 прийшло близько 5 тисяч відвідувачів – це за один день! Відстежити, хто з них куди йде по території корпусу – просто неможливо. Ми мусили ставити волонтерів на вході із документом, який мав підписати кожен відвідувач. В документі йшлося про те, що відвідувачі несуть повну відповідальність за себе, коли заходять до Корпусу».

 

Святослав Келім-Золотайко, співорганізатор Кадетаріумів:

 

«П'ять тисяч відвідувачів за день для Полтави – це наче 50 тисяч для Києва. Ми, як організатори, звісно, бачимо багато мінусів, але людям дуже подобається. Не лише звичайним відвідувачам, а й художникам, і професіоналам, бо для Полтави – це дуже великий ковток свіжого повітря. 

 

Багато хто з відвідувачів чув про PinchukArtCentre, про арт-пікнік, про Гогольfest, але більшість із них не були там. У Полтаві 350 тисяч жителів, і в таких провінційних містах заходи, що об’єднують різні формати за один день, майже не проводяться. Це новаторство. Ми хочемо, щоб Полтава задала ритм і інші містам – Кіровограду, Черкасам, Житомиру. Тому що на Кадетаріум прийшли люди від малого до старого – були бабусі, які приходили вдвох і одна одній допомагали підійматися. Були архітектори та художники віком за 70 років, і люди з дітьми. Приходили із велосипедами, візочками, із собаками. Хіба що з мотоциклами та автомобілями не приходили, а так – це була галерея, яка не обмежує нікого».

 

Під травневий Кадетаріум, окрім мистецьких подій, провели також виставку проектів молодих архітекторів на тему майбутнього Кадетського корпусу. Там презентували результати воркшопу «Концепція реновації будівлі Кадетського корпусу», який проходив для студентів архітектурного факультету ПолНТУ.

 

Ось як бачать концепцію оновлення корпусу молоді архітектори з полтавського урбан-об'єднання City Lab

 

«Під час проектування головним для нас було виявити внутрішню енергію історичної будівлі, розкрити її анатомію, оголити структуру і матеріал. І в той же час зробити так, щоб пам’ятка відкрилась сьогоднішній культурі, щоб сучасне життя і мистецтво змогли органічно вбудуватися в неї. Від самого початку ми хотіли цю архітектуру зробити дуже сучасною. Не історизувати, не відтворювати в інтер’єрах втрачену естетику. Хотілося зробити так, щоб історія заговорила сучасною мовою, щоб архітектура середини ХIХ століття стала актуальною».

  • Фотографія: Анастасія Власова
  • Фотографія: Анастасія Власова
  • Фотографія: Дар'я Розумняк
  • Фотографія: Дар'я Розумняк
  • Фотографія: Дар'я Розумняк
  • Фотографія: Дар'я Розумняк
  • news.poltava.info
    news.poltava.info
    Фотографія: Дар'я Розумняк

Дмитро Козиренко, City Lab:

 

«Ми не розраховуємо на те, що на Кадетський корпус надаватимуть гроші з державного бюджету. Тому потрібно віднайти баланс комерційних та культурно-мистецьких функцій: комерційними об’єктами корпус має бути заповнений мінімум на половину. За рахунок них Кадетський корпус і буде існувати. Це можуть бути коворкінги, кафе, оренда майстерень для художників, конференц-зали, кафе під куполом та інші. Місця в будівлі дуже багато – більше 13 тис. кв. метрів. 

 

Ми дослідимо, як діяли в таких ситуаціях за кордоном, тому що свого часу в Європі було багато таких занедбаних будівель. Ми запропонуємо міській владі програму, як можна цю будівлю реанімувати. Вони знають про виставку проектів, звісно, але її відвідав тільки новопризначений губернатор. Тоді він пообіцяв створити робочу групу і запросити до співпраці громадськість. Пройшов місяць і нічого досі не зроблено. Єдине що – повісили на сайті опитування, де людям пропонують обрати між варіантами функціонального наповнення Кадетського корпусу. Але ці варіанти один одному не суперечать і можуть чудово співіснувати в одній будівлі. До того ж, там є такі абсурдні пропозиції як планетарій, органна зала. Як це стосується будівлі корпусу – я не розумію».

 

Кадетаріуми показали, що є сенс використовувати будівлю Корпусу саме як майданчик для арт-ініціатив, тому що існує незаперечний інтерес городян, вважає Борис Тристанов. Зараз активісти працюють над організацією третього Кадетаріуму, який планують на 24 серпня. Хоча й зізнаються: це буде непросто. Кадетський в аварійному стані, тому є сенс шукати альтернативне приміщення. Склад, завод підійде все. Аби був виставково-дискусійний майданчик, де можна буде говорити про Кадетський корпус, але безпечно для відвідувачів.

 

Лого Кадетаріуму – паперовий журавлик

Третій Кадетаріум, попри всі труднощі, планують масштабнішим за попередні. По-перше, запрошують учасників з усієї України. По-друге, подія триватиме тиждень, а не один день, як було досі. Традиційно тут будуть мистецькі виставки, театральні вистави. Окрім цього, будуть розширювати простір соціальних ініціатив: Кадетаріум повинен стати платформою, де кожна суспільно корисна ініціатива зможе поділитися своїм досвідом.

 

 

Святослав Келім-Золотайко:


«Цього разу Кадетаріум має свою концепцію – "Нова свідомість". Ця концепція лише задає ритм: роботи мають бути сучасними. Це можуть бути і класичні пейзажі, але з сучасною трактовкою. «Нова свідомість» ще й тому, що після Майдану вона у нас змінилася дуже сильно, і Кадетаріум – одна з тих ініціатив, яка намагається змінити свідомість ще більше. Бо громадянське суспільство – це суспільство персональної відповідальності, де кожен цікавиться всім і розуміє, що він може багато чого змінити».

 

Зараз активісти планують розмістити проект на Спількошті Великої ідеї, але кажуть: навіть якщо не отримають фінансування, все одно проводитимуть серпневий Кадетаріум, як і раніше, спільними зусиллями.


comments powered by Disqus