26 серпня 2014

До джерел: архітектурний проект «Дніпро – це наше все» для ГОГОЛЬFEST'у

Вже у вересні стартує сьомий за рахунком ГОГОЛЬFEST, концепція якого зазнала суттєвих змін цього року. Від початку серпня на території арт-кластеру Видубичі функціонує школа-резиденція, де кожен охочий може взяти участь у брейнштормі ідей та підготовці до фестивалю. Минулого тижні активісти архітектурного напрямку ГОГОЛЬFEST'у презентували власний проект для фестивалю. Про те, яким чином поєднати індустріальне з природнім, чому так важливо вміти спілкуватись і як навчити киян любити Дніпро – в матеріалі Platfor.ma. 

 

Етап підготовки до ГОГОЛЬFEST'у цього року виявився ледь не важливішим самої події, адже мета цьогорічного фестивалю – створити майданчик комунікації між представниками різних культурних сфер України та дати можливість втілити спільні проекти на практиці.  «Бо вчити робити вудки важливіше, ніж роздавати підсмажену рибу» – кажуть організатори фесту.

 

Архітектурний напрямок школи-резиденції ГОГОЛЬFEST'у розвивають архітектори та урбаністи з бюро Zotov&Co, організатори міжнародного фестивалю CANactions.

 

Віктор Зотов, організатор архітектурного фестивалю CANactions та керівник бюро Zotov&Co:

 

«Нам дуже імпонує те, що робить Владислав Троїцький. Ідея створити мультимедійний рух тривалістю 10 днів – це надзвичайно важливий експеримент, покликаний навчити спеціалістів різних професій зі сфери культури робити щось разом, спільно створювати новий продукт.

 

Чому зараз війна? Бо люди не вміють спілкуватись. Невміння комунікувати – це, можна сказати, діагноз нашого суспільства. А ГОГОЛЬFEST дає можливість навчитись доходити згоди».

 

Архітектори переконані – Видубичі стануть потужним осередком культурного життя Києва. Вони зібрали команду з близько 40 людей, серед яких не лише архітектори, а й музиканти, режисери, художники, і разом запропонували вийти за звичну для ГОГОЛЬFEST'у територію колишнього експериментально-механічного заводу, яку він не покидав впродовж трьох років. Команда пропонує розширити межі фестивалю, вийти до води та освоїти береги Дінпра, адже корпус заводу – основна локація фестивалю знаходиться лише у 200 метрах від річкової затоки.

  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov

Тут, на березі затоки розташовується стара човникова станція «Тихий хід» – цю назву архітектори вирішили обрати й для свого проекту, адже вона цілком відповідає його духу. Урбаністи пропонують, аби ця тиха, природня локація біля води стала органічним доповненням для гамірного та людного ГОГОЛЬFEST'у. Сюди відвідувачі зможуть прийти, аби відпочити, насолодитись тишею, спогляданням природи, та відчути Дніпро. Звідси слоган проекту «Дніпро – наше все», адже команда переконана, що Дніпро це серце Києва та України, яке, на жаль, ми давно перестали цінувати.

  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov
  • Фотографія: Andrey Mikhaylov

Анастасія Пономарьова, архітектор бюро Zotov&Co:

 

«Ми хочему допомогти киянам відчути Дніпро, відчути нашу річку. Всі ви знаєте, що в Києві отримати доступ до Дніпра не так просто. Але тут ми маємо скажений ресурс – ріка поруч, чому б тоді не вийти до води?

 

Ми бачимо в цій території величезний потенціал і думаємо, що після цього кроку розпочнеться нове життя дніпровської набережної. Відвідувачі фестивалів та мешканці сусідніх районів зможуть освоїти цю територію і тоді, можливо, тут нарешті з'явиться публічний простір».

 

Архітектори пропонють перетворити затоку Дніпра на театр зі своїм вестибюлем, партером, де глядачі зможуть відпочивати у гамаках і, звісно, зі сценою. Для сцени обрали дуже цікаве рішення – вона буде розташована прямо на воді і складатиметься з комунікацій причалу – пірсів та двох містків. Ці два містки, вважають активісти, – чудова можливість для експериментів з комунікації. Наприклад, на кожному з містків можуть розташовуватись опоненти і влаштовувати між собою дискусії на цікаві теми. А глядачі зможуть спостерігати за їхніми словесними баталіями на фоні води та неба. Втім, команда відкрита до будь-яких творчих пропозицій та закликає усіх бажаючих наповнити локацію своїми ідеями.  

«Тихий хід» архітектори хочуть перетворити на повноцінне місце дозвілля, де можна буде відпочити у гамаку, покататись на човні чи катамарані, влаштувати пікнік чи посидіти біля вогнища.

 

Віктор Зотов:

 

«Кияни дуже недбало ставляться до своєї ріки. Ми використовуємо Дніпро лише на 5% його ресурсу, але нам необхідно усвідомити: "Дніпро – наше все". Це розуміння треба повернути українцям. 

 

Головне в нашому проекті – заклик до природності. Наприклад, ми не хочемо використовувати електричне світло взагалі. Освітлювати причал плануємо за допомогою вогнища чи свічок. Ми хочемо щоб тут, на березі Дніпра, відвідувачі фестивалю могли споглядати природу, проводжати сонце чи спілкуватись біля вогню. Це зовсім прості, але, чомусь, давно забуті способи комунікації з людьми та з природою.


Ми переконані, що Видубичі можуть стати культурним центром столиці. Тому необхідно всіляко розширювати як ментальні, так і фізичні межі арт-заводу. За допомогою нашого проекту, арт-кластер може стати не просто виходом до центру Києва, а виходом в саме його серце – до Дніпра. І, можливо, тоді киянам вдасться навчитись чути природу та людей навколо і повернутись до забутих, але життєво необхідних цінностей – тиші, природи, справжнього».