8 травня 2014

Велика проблема малих архітектурних форм: що робити з кіосками

Абревіатурою «МАФ» можна позначити цілий клубок міських конфліктів та проблем. За даними контакт-центру Київської міської держадміністрації, понад 10% скарг киян, що надходить у службу 1551, пов’язані саме із діяльністю кіосків, літніх майданчиків та інших споруд, які прийнято вважати тимчасовими. Platfor.ma вирішила розібратись, кому вигідні нелегальні МАФи, чому вони заважають місту та куди подітися приватним торговцям.

 

Фотографія: Тіна Бичкова

Більшою мірою проблема МАФів – корупційного походження. Саме через наявність тіньових схем в сфері регулювання діяльності МАФів цю екосистему складно оцінювати та аналізувати. Зокрема, навіть точної кількості кіосків у Києві наразі не знає ніхто.

 

За неофіційними оцінками експертів Головного управління благоустрою, у березні 2013 року їх було приблизно 20 тис. Сьогодні активісти руху «Кияни проти МАФів» називають цифру ближчу до 30 тис. Для порівняння, у 2005 році в Києві функціонувало «всього» 4 тис. МАФів. Обсяги ж торгівлі, що здійснюється через кіоски на тротуарах та площах міста, журналісти-аналітики оцінюють у феноменальні 10 млрд грн на рік. Чи врахована ця сума в офіційній статистиці (53 млрд грн по Києву за 9 місяців 2013 року) – питання відкрите.

 

З впевненістю можна сказати тільки те, що ці гроші невпинно живлять спротив бюрократичної системи Києва будь-яким намаганням структурувати діяльність МАФів, зробити її прозорою, керованою та підзвітною.

 

Жанр цієї вистави, що десятиліттями розігрується на вулицях Києва і яка лише віддалено нагадує сценарій керівництва розвитком міста, кожен із учасників визначає для себе самостійно. Для чиновників та лобістів – це швидше комедія, в якій прийнято цинічно знущатись над законністю та гвалтувати дозвільну систему. Для громадських активістів та частини підприємців, котрі попри все намагаються вести свою справу в рамках закону – це драма з відкритим фіналом. А от з точки зору киян ситуація із МАФами швидше нагадує фарс: з одного боку прийнято скаржитись на сміття, антисанітарію та тротуари, якими неможливо пройти через засилля кіосків, а з іншої сторони – саме через звичку городян купувати товари у кіосках бізнес МАФів лишається ласим та привабливим.

 

Втім, спробуємо розкласти цей спектакль на окремі дії.

 

Дія перша, в якій оголошується мораторій на встановлення нових МАФів та починається робота над «Комплексною схемою розміщення тимчасових споруд»


Необхідність впорядкувати місця встановлення МАФів та їхню кількість постала ще у 2010 році. Тоді, 1 квітня, Київська міська рада прийняла історичне рішення про мораторій на встановлення нових МАФів у місті, який є актуальним і сьогодні. Але, вочевидь, чиновники досі не сприймають дане рішення всерйоз, оскільки число МАФів за час дії (чи швидше – не дії) мораторію зросло втричі.

Так виглядає історичний центр Києва через засилля МАФів.

 

Так виглядає історичний центр Києва через засилля МАФів

 

«Заморозивши» на папері процес встановлення нових МАФів, міська влада у 2011 році перейшла до творення «Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд», котра покликана раз і назавжди визначити місця розташування тимчасових споруд із врахуванням будівельних та санітарних норм, а також містобудівних обмежень. Розробка «Комплексної схеми» тривала два роки, в результаті чого ми отримали зручний віртуальний інструмент на сайті Містобудівного кадастру міста Києва. Крім того, Комплексна схема зафіксувала загальну кількість МАФів у Києві на рівні 6500, визначила їхнє функціональне призначення та «архітипи» – рекомендований зовнішній вигляд тимчасових споруд та кольорове кодування.

 

Дія друга, в якій підприємці розділяються на легальних і нелегальних, а на сцену виходять «лобісти», попри все намагаючись «не світитись»


У тому ж таки 2011 році Київрада запровадила ще одну неоднозначну схему для легалізації вже встановлених МАФів. Підприємцям запропонували сплатити до міського бюджету пайову участь «на утримання об’єктів благоустрою Києва». Розмір пайових внесків визначає Головне Управління містобудування та архітектури КМДА із врахуванням площі кіоска, місця його розташування та функціонального призначення. У 2012 році пайові внески сплатили 5200 підприємців на загальну суму 50 млн грн. Втім, наявність ордеру від Головархітектури не убезпечує МАФ від загрози демонтажу, оскільки такий документ не передбачений законодавством України. Тож не дивно, що переважна більшість власників МАФів пайові внески до бюджету не сплачує, вочевидь віддаючи перевагу налагодженню більш надійних і безпосередніх контактів із чиновниками.

 

Це станція «Лівобережна», хоча такий пейзаж можна спостерігати буквально біля кожного входу до метро. Фото з сайту kyivmanifest.org.ua.

 

Метро Лівобережна. Фото з сайту kyivmanifest.org.ua

 

Крім того, в останні роки бізнес МАФів у столиці проходить крізь стадію «індустріального укрупнення»: замість приватних підприємців, які володіють однією-двома «точками», з’являються бізнесмени-лобісти, які використовуючи свої потужні зв’язки, стають власниками сотень МАФів по цілому місту. Активісти руху «Кияни проти МАФів» стверджують, що здаючи ці мережі об’єктів в оренду підприємцям, так звані «лобісти», генерують сталий потік грошових надходжень не тільки для себе, але й для вертикалі міської влади, гарантуючи своєму бізнесу безпеку та лояльне ставлення з боку чиновників.

 

Дія третя, в якій громадськість закликає міську владу до впровадження «Комплексної схеми», розробленої в Дії Першій, а нова міська влада робить контрвипад


22 квітня 2014 року під стінами КМДА відбулась попереджувальна акція протесту, в якій взяли участь близько 40 активістів руху «Кияни проти МАФів». Наразі вони працюють над проектом меморандуму, який відображатиме спільну позицію громадських активістів та «легалізованих» підприємців, які спостерігають стрімке зниження прибутковості свого бізнесу у зв’язку із значним зростанням кількості нелегальних МАФів.

 

Майдан Незалежності – не лише центр міста, а й центр стихійного розміщення МАФів.

 

Майдан Незалежності - не лише центр міста, а й центр стихійного розміщення МАФів

 

Суть маніфесту, як не парадоксально, зводиться до вимоги впровадити «Комплексну схему розміщення тимчасових споруд». Зі слів одного із організаторів акції та співкоординатора нещодавно проголошеної Ради з урбаністики Києва Григорія Мельничука, налагодити діалог із Володимиром Бондаренком – чинним головою КМДА – наразі не вдається. Звернувшись до учасників акції, пан Бондаренко заявив, що планує «розібратись» із торговими точками у місті, та слідкувати за дотриманням підприємцями «основ благоустрою». При цьому дію «Комплексної схеми», яка конкретизує дані основи, голова КМДА призупинив.

 

Епілог або Чи існує альтернатива МАФам у Києві


Активісти руху «Кияни проти МАФів» Станіслав Дьомін та Єгор Штефан в один голос стверджують, що врятувати Київ від МАФів може впровадження політики «комерційного першого поверху», яка підтвердила свою ефективність у старовинних містах Європи із характерними вузькими вулицями та значною концентрацією пам’яток історії та архітектури. Наразі процедура переоформлення приміщення для комерційної діяльності є довготривалою та коштовною. З великою долею ймовірності можна стверджувати, що спрощення цієї процедури разом із неуклінним дотриманням норм «Комплексної програми» стимулюватиме підприємців освоювати цивілізовані формати ведення бізнесу та дозволить жителям міста нарешті побачити справжнє обличчя історичного Києва, в якому малі архітектурні форми перестануть домінувати над великими.


comments powered by Disqus