3 червня 2013

Місто спить

Київ спить. Сплять журналісти і політики, міліціонери і дизайнери. Сплять розум, совість, амбіції та бажання.

 

Місто ненадовго прокидається, але засинає знову. В проміжку воно не живе і не робить нічого корисного – це як хвилинна перерва уві сні людини, що встала вночі в туалет і заснула на унітазі. Продуктивність цього "не-сну" така сама: у Києві щодня стає більше сміття, занедбаних будинків і реклами. Коли хтось із людей, що прокинувся, намагається розбурхати місто, воно щось незв'язно бурмоче та ліниво відмахується.

 

 

Таким я побачив Київ позаминулої суботи о 5-й ранку, коли разом із друзями розвішував таблички нашого проекту Walk Kyiv

 

 

Ярославів Вал, будинок 15. Тут, у дворі – садиба Сікорських. У місті, де не спить живий розум, живий інтерес до історії, винахідництва та науки, ця садиба стала б розкішним музеєм винахідника гелікоптера, киянина Ігоря Сікорського. У дворі стояли б моделі літаків та гелікоптерів, які саме тут він збирав 100 років тому. І по літакам і гелікоптерам лазили б діти та мріяли про небо, а не про новий айфон.

 

 

Ріг Малої Житомирської та Володимирського узвозу. У місті, де не спить гідність, міліція б не спостерігала мовчки за тим, як десятки іноземних футбольних фанів обсцикають весь центр міста.

 

 

Втім, гідності міліціонерів вистачає на те, щоб навіть не назвавши себе, нахабним тоном наказувати зняти табличку.

 

 

Хрещатик. У місті, де не спить совість, влада не вляпалась би у халепу, придбавши за шалені гроші фейкові каштани. А якби і вляпалась, не протрималась би і дня.

 

 

Саксаганського, 99. У місті, яке живе не із заплющеними очима, не було б на історичних (та й будь-яких інших) будівлях балконів, обшитих вагонкою.

 

Ці люди із сонним розумом питають: «А хто вам дозволив?». Як влучно сказав один із друзів: «Певно, важко цим людям жити у власному місті, як в гостях на чужій планеті»

 

 

Колега по роботі випадково стала свідком, як якийсь чоловік зупинився біля знаку в парку Шевченка, по-шпигунськи озирнувся і зрізав табличку. На питання, навіщо він це зробив, чоловік пояснив, що він проти того, щоб гості Києва бачили його темну сторону, зокрема, як парк обріс генделиками. І хоча у людини погано із почуттям гумору та із логікою (генделики набагато більш помітні, ніж знак), він хоча б на хвилину прокинувся і щось зробив самотужки.


comments powered by Disqus