4 квітня 2014

Урбан-рух Lypneva.com: люди мають інвестувати у міський простір

Активісти львівського урбан-руху Lypneva.com прагнуть формувати новий світогляд та переосмислювати місто. Співзасновник руху Андрій Шуляр розповів, чим займається Lypneva на другій зустрічі «Київ, що створюється користувачами», організованій архітектурним фестивалем Canactions.


Андрій Шуляр. Фото: Andrey Mikhaylov

 

Існує велика прірва між тим, що говорять спеціалісти, і тим, що розуміє широка громадськість. Щоб подолати цей бар’єр, ми розпочали пропагандистський проект. Проводимо зустрічі з громадськістю, бізнесом, районними адміністраціями. Намагаємося долати й мовний бар’єр – перекладаємо фільми та озвучуємо їх. Орієнтуємося на ідеї таких відомих урбаністів як Джейн Джейкобс, Ян Гейл, Енріке Пеньялоса та Алехандро Аравена.  

 

На нашу думку, хороше місто – це місто, де люди хочуть перебувати на вулиці. Це місто пристосоване до потреб вразливих громадян. Місто, в якому більша частина мешканців пересуваються на так званих зелених транспортних засобах. В такому місті є якісний громадський простір, в якому хочеться бути, пристосований громадський транспорт, інфраструктура для людей з обмеженими можливостями, веломережа, зокрема функціонує громадський велопрокат як частина громадського транспорту.

 

«Розвинені країни – не ті, де бідні мають авто, а ті, де багаті їздять на громадському транспорті»

Енріке Пеньялоса

 

Стоп-машини

Ми хочемо звернути увагу на те,  що у Львові сьогодні вся інфраструктура робиться в першу чергу для автомобілів. «Повага до людської гідності і демонстрація того, що всі люди є рівні» наголошував Енріке Пеньялоса і будував спершу тротуари, а в останню чергу автошляхи. У Львові зазвичай будують дороги, а про тротуари забувають. Громадський транспорт вважається транспортом для бідних. Навіть коли у Львові збудували велодоріжку, її одразу зайняли автомобілі. Лише тому, що вона не була достатньо відокремлена від автомобільного шляху.

 

Машина компанії ОККО припаркувалась прямісінько на велодоріжці, щоправда керівництво компанії відреагувало оперативно - вони вибачились перед городянами і профінансували встановлення стовпчиків, що відокремлюють велосипедну та пішохідну зони від автодоріг Машина компанії OKKO припаркувалась прямісінько на велодоріжці


Ми не є автомобілефобами. Але зараз потрібно вирішити, що важливіше – автомобіль чи людина.  У Львові зареєстровано 150 тис. автомобілів, до 2020 року їх стане 250 тис. Для 750-тисячного Львова це означає, що автомобілісти складають 30%.

 

У будь якому випадку більшість Львова – це пішоходи та користувачі громадського транспорту. За базовими принципами демократії, їхні потреби повинні враховуватися в першу чергу. Ми підтримували проект «Трамвай на Сихів», таку собі львівську Троєщину. В цьому районі мешкає 250 тис. людей. Трамвай дуже добре вирішив би питання доступності та зв’язку з рештою міста.

 

«Тротуари - найважливіший елемент інфраструктури демократичного міста і транспортної системи. Мені говорили: мер, тут і так немає де паркуватися. Але чому це має мене хвилювати? Ви ж не запитуєте мене, де залишити свої особисті речі».

Енріке Пеньялоса

 

Кроки вперед

Один із учасників руху Дем’ян Данилюк зробив дуже просту, у Рaint’і,  навігацію для автобусів. Департамент транспорту й інфраструктури  дав згоду розмістити такі таблички на зупинках. Сьогодні ця навігація існує в місті.

 

Ми також зверталися до мера з приводу пішохідної зони. Її концепція прийнята в 1996 році, але досі втілена лише частково. Тож ми створювали буклети і розповсюджували серед мешканців кварталів у старому місті. Адже прилеглі до площі Ринок вулиці сьогодні – це безкоштовний паркувальний рай. Люди мусять бути підготовленими, щоб не питали: «Як я тепер житиму без свого автомобіля?».

 

Такі буклети з порадами, де і як краще паркуватись у Львові роздавали городянам активісти lypneva.com

 

«Дайте пройти» – це проект зі встановлення стовпчиків, щоб огородити тротуари. Ми відкрили картковий рахунок, гроші збираємо через учасників цієї спільноти у Facebook. Один із наших учасників, Левко Стек, постійно звітує: скільки стовпчиків купили, де поставили, хто підрядник. Райадміністрації допомогають нам робітниками.

 

Активісти руху «Дайте пройти» ведуть активну боротьбу з водіями, які звикли паркуватись на тротуарах

 

На Галицькій площі ми не лише встановили стовпчики, щоб огородити цей маленький клаптик міста від автомобілів. Один з наших активістів, Олександр Шутюк, спроектував лавки з каналізаційних колекторів. Компанія, розташована неподалік,  профінансувала їх виготовлення. Липневу площу ми хотіли перетворити на громадський простір. Зустрічалися з громадою, намагалися зрозуміти, що саме вони б хотіли. Робили воркшопи із виготовлення вуличних меблів, із створення мап міста для незрячих.


  • Фотографія: Alexander Shutyuk
  • Фотографія: Alexander Shutyuk
  • Фотографія: Alexander Shutyuk
  • Фотографія: Alexander Shutyuk

«Інтервенції, спрямовані на покращення району, можуть сприйматися як чужорідні і бути відхиленими місцевими мешканцями. Саме тому такі проекти найефективніше орієнтувати не на створення фінальних об’єктів, а на сам процес спільного переосмислення й облаштування району» - partizaning.org

 

Двері у двір

 

У районі Підзамче ми робили проект ревіталізації подвір’їв у кооперації з Інститутом міста та Польським інститутом. Рух Lypneva виступив тут як модератори та дизайнери: можна сказати, що ми перейшли від професійної доброчинності до соціального професіоналізму.

 

Отже, ми мали завдання – повернути життя на подвір’я, прибудинкову територію. В цьому проекті ми мали багато спілкуватися з мешканцями, аби зрозуміти, що саме людям потрібно. Проводили численні громадські слухання, працювали з карточками, де люди записували, чого їм хочеться і не хочеться, проводили власний SWOT-аналіз. Ми намагалися працювати з такими питаннями як одомашнення громадського простору, відповідальність за нього. Кінцевою метою було розширення зони комфорту кожного з нас: щоб люди думали про щось більше, аніж про квартиру, машину та дачу.


  • Так виглядало одне з подвір'їв львівського району Підзамче до ревіталізації
    Так виглядало одне з подвір'їв львівського району Підзамче до ревіталізації
    Фотографія: postpaper.com.ua
  • А так воно стало виглядати після
    А так воно стало виглядати після
    Фотографія: postpaper.com.ua

Так, на одному з подвір’їв, де люди вже займалися садівництвом,  вирішили зробити міський садок. На іншому – реконструювали  дитячий майданчик. Знесли непривабливу стіну, і створили місця для сидіння, використовуючи цеглу зі стіни. Розташували їх з боку проїжджої частини, таким чином батьки мали бути бар’єром і захистом для дітей. Так, для майданчика використовували елементи зруйнованих лавок, колишні залізні перила. Тобто скрізь пам'ятали про ідею «використовуй менше, створюй більше».

 

У цьому проекті ми зрозуміли кілька важливих речей. По-перше, діяти від імені громади та від імені адміністрації – дві різні речі. Наприклад, на оголошення надруковані з логотипами міської ради, люди не реагували. Як тільки одна з місцевих мешканок, яка взяла на себе роль громадського лідера, розвісила написані від руки оголошення – люди прийшли.

 

По-друге, для цих проектів найважливішою була співучасть – мешканці не повинні зруйнувати майданчик чи садок. Вони мають дбати про них в майбутньому і вважати своїми. Щоб це відбулося, мешканці також повинні щось у цей простір інвестувати. Часом для цього використовують механізм співфінансування, але Підзамче вважається досить депресивним районом, де люди мають низькі доходи. Тому ми вирішили, що люди долучаться власними руками – допоможуть у створенні цих просторів.

 

Нарешті, хоча ми й хотіли створити особливий дитячий майданчик і запропонували щось подібне до канатного парку, але мешканці, батьки дітей, були не згодні. Ми не хотіли нав’язувати своє бачення  і зробили більш традиційну річ.