21 березня 2012

Жива легенда: Френк Ґері


 

На горизонті сучасної архітектури постать Френка Ґері є однією з найбільш помітних: він не просто успішний, відомий і авторитетний, він—культовий.  Френка Ґері називають найвпливовішим архітектором сьогодення: сміливі проекти Ґері відкрили нову естетику в архітектурі світу в цілому. Його роботи — у переліку найбільш важливих будівель сучасності за версією World Architecture Survey, Vanity Fair називає його «найважливішим сучасним архітектором», Playboy бере у нього інтерв’ю, Сідні Поллок знімає про нього документальний фільм, персонаж Ґері з’являється у «Сімпсонах»: от що означає статус зіркового архітектора, чи, як там кажуть на Заході, «starchitect».

 

 

Френк Ґері у мультсеріалі «Сімпсони»: натхення у купі паперу

 Проекти Ґері — авангардні конструкції з титану та скла у стилі деконструктивізму є радше шедеврами, аніж будівлями, їх всіх об’єднує своєрідний почерк архітектора, котрий є його візитною карткою. Хаотичні, геометрично скульптурні, своїми агресивними формами проекти Ґері кидають виклик «конвенційній архітектурі», спричинюючи чималий резонанс, від масових протестів до туристичного паломництва.

 

Френк Ґері не завжди був суперзіркою серед архітекторів. Зрештою, він не завжди був Френком Ґері. Френк Оуен Ґольдберг народився у Торонто у сім’ї польських емігрантів. У 18-річному віці Ґері переїхав до США, де вчився в Лос-Анджелес Сіті Коледж, Архітектурній школі Університету Південної Каліфорнії та у Гарвардській школі дизайну, де вивчав містобудування. Проте у Гарварді молодий архітектор так і не довчився: як виявилося, містобудування, яке він вивчав, не давало простору для розвитку — вже тоді проявив себе потяг до радикальних форм.

 

Вже не початку своєї кар’єри Френк, котрий вже встиг поміняти прізвище Ґольдберґ на Ґері аби уникнути дискримінації, робив меблі з багатошарового картону. Ще тоді, на початку 1970-х, Ґері почав керуватися своїм незмінним принципом використання базових матеріалів в нетрадиційний спосіб задля досягнення вражаючого візуального ефекту при дотриманні функціональності. Переломним моментом у творчості та кар’єрі Френка Ґері став 1978-й рік, коли він перебудував свою резиденцію у Санта-Моніці у стилі деконструктивізму. На будинок звернули увагу, замовлень у Френка суттєво побільшало, і почалися його безперервні експерименти з формою.

 

Резиденція Френка Ґері у Санта-Моніці: один з перших будинків у стилі деконструктивізму

У 1989 році 60-річний архітектор отримав Pritzker Prize—найпочеснішу нагороду в царині архітектури. «У художньому середовищі, що частіше дивиться назад, а не вперед, до майбутнього, де ретроспективи переважають над ризиком, важливо вшанувати архітектуру Френка Ґері» — йшлося у офіційній заяві премії. Проте це був тільки початок: всі свої найбільш знакові проекти Френк Ґері створив, вже будучи лауреатом премії. Один за одним споруджуються його витвори мистецтва, котрі назавжди змінять силуети міст: Vitra Design Museum у Німеччині (1989), Chiat/Day Building («Будинок Бінокля») у Каліфорнії (1991), Disney Village у Парижі (1992), Olympic Fish у Барселоні (1992), Frederick Weisman Museum of Art у Міннесоті (1993), Dancing House у Празі (1995).

 

Проте насправді зірковим архітектором Френк Ґері став після зведення Музею Ґуґґенхайма у Більбао, Іспанія, у 1997 році. Саме цей проект є напевне найбільшим досягненням Ґері: за словами архітектора Філіпа Джонсона, це «найкраща будівля нашого часу». Музей у Більбао — перший з титанових проектів Ґері, більше схожий на химерну, хаотичну скульптуру з титану, аніж на будівлю в звичному значенні, через що скептики часто закидають цьому проектові надмірний контраст з навколишнім архітектурним середовищем, перевагу форми над функціональністю на недоречний — як для мистецького музею — надто експресивний фасад. Щодо останнього, це звинувачення справедливе: будівля музею вражає чи не більше, аніж те, що в ній експонується. Саме побудова Музею Ґуґґенхайма стала поштовхом для економічного та культурного відродження Країни Басків. Проект, що коштував платникам податків $100 мільйонів, окупився всього за рік. Сьогодні Музей є символом Більбао, виключно завдяки якому місто з нічим непримітного перетворилося на туристичну атракцію.

 

 Музей Ґуґґенхайма у Більбао, 1997

Але і це був тільки початок: після Більбао Ґері було спроектовано ще багато неповторних архітектурних шедеврів, з-поміж котрих будівля DZ Bank (Берлін, 2000), Experience Music Project and Science Fiction Museum (Сієттл, 2000), Gehry Tower (Німеччина, 2001), Walt Disney Concert Hall (Лос-Анджелес, 2003), BP Pedestrian Bridge (Чікаґо, 2004), Marqués de Riscal Vineyard Hotel (Іспанія, 2006), Lou Ruvo Center For Brain Health (Лас-Вегас, 2010), New York by Gehry at Eight Spruce Street (Нью-Йорк, 2011).

  • DZ Bank Building, Berlin 2000
    DZ Bank Building, Berlin 2000
  • Experience Music Project & Science Fiction Museum, Seattle, 2000
    Experience Music Project & Science Fiction Museum, Seattle, 2000
  • Frank Gehry Building, Hanover, 2001
    Frank Gehry Building, Hanover, 2001
  • Walt Disney Concert Hall, Los-Angeles, CA, 2003
    Walt Disney Concert Hall, Los-Angeles, CA, 2003
  • BP Pedestrian Bridge, Chicago, IL, 2004
    BP Pedestrian Bridge, Chicago, IL, 2004
  • New York by Gehry at Eight Spruce Street, NYC, 2011
    New York by Gehry at Eight Spruce Street, NYC, 2011
  • Lou Ruvo Center For Brain Health, Las Vegas, 2010
    Lou Ruvo Center For Brain Health, Las Vegas, 2010

Сьогодні Френку Ґері 83. Невтомний архітектор не збирається на пенсію: уйого бюро зараз працює близько 200 осіб, а він сам постійно подорожує, розриваючись між рідним Лос-Анджелесом та локаціями проектів у різних куточках світу. На стадії будівництва зараз такі ж масштабні та ефектні проекти, як і всі попередні: Музей Ґуґґенхайма в Абу-Дабі (закінчення у 2013), Torre La Sagrera в Барселоні та інші.


comments powered by Disqus