Як зробити місто комфортним?
Що може зробити наше місто для людей? Саме таке запитання задали собі організатори щорічного Європейського тижня мобільності в Києві, та керуючись матеріалами Інституту транспортної політики та політики розвитку (США) склали 8 принципів сучасної міської філософії.
Аби зробити міський простір більш привабливим, а пересування містом більш екологічним, органи місцевого самоврядування мають розвивати місто, виходячи з наступних основних принципів розвитку сталого транспорту.
1. Піша хода:
– створювати райони та території, які заохочують мешканців ходити пішки;
– скорочувати довжину пішоходних переходів вулиць;
– звертати особливу увагу на безпеку та зручність пересування пішоходів;
– заохочувати розмаїття способів проведення часу у міському просторі та створювати місця для відпочинку.
2. Велосипедний рух:
– пріоритет розвитку велосипедної інфраструктури
– проектувати вулиці, що забезпечують велосипедистам безпеку та зручність пересування;
– забезпечити надійні місця паркування та зберігання велосипедів.
3. Поєднана мережа вулиць:
– створювати щільну мережу вулиць та доріжок, що є легкодоступними для пішоходів, велосипедистів та громадського транспорту;
– створювати вулиці закриті для моторизованого транспорту, алеї та зелені зони, які заохочують користування немоторизованим транспортом.
4. Транспорт:
– підтримувати високоякісний громадський транспорт;
– забезпечувати швидкий громадський транспорт з регулярною інтенсивністю руху;
– розташовувати зупинки громадського транспорту, місця проживання, роботи та надання послуг на відстані доступній для пішої ходи одне від одного.
5. Планування:
– планувати території для змішаного користування;
– планувати території для оптимального балансу житлових будинків, офісних та торгівельних зон;
– забезпечувати різноманіття легкодоступних паркових зон та відкритих територій.
6. Щільність:
– забезпечувати відповідність між щільністю заселення та пропускною спроможністю громадського транспорту;
– забезпечувати щільність забудови у відповідності до пропускної спроможності громадського транспорту;
– максимізувати пропускну спроможність громадського транспорту до його планових показників.
7. Компактність:
- створення компакних районів з короткими відстанями для поїздок на роботу;
- контролювати розростання міста шляхом розвитку прилеглих територій або ущільнення наявної забудови;
- зосереджувати місця проживання та роботи на коротких відстанях одне від одного.
8. Зміна звичок:
- підвищити користування екологічними видами транспорту через регулювання доступу до доріг та стоянок для автомобілів;
- обмежувати кількість стоянок задля зменшення привабливості користування автомобілем в години пік;
- регулювати вартість користування автомобілем залежно від часу протягом доби та напрямку.