14 березня 2014

Громадська варта київських районів: сьогодні і завтра

Автор: Ryan ToddАвтор: Ryan Todd

 

«Ще ніколи ми не почувалися настільки безпечно вночі у своєму районі», – ділилися враженнями кияни у соцмережах. «Перед моїм вікном – група чоловіків із дубинками, боюся вийти з дому», –  з’являлися і такі стривожені дописи. Нерідко і в першому, і в другому випадку йшлося про нічні патрулі, відомі під назвою Громадської варти.

 

Цієї зими Київ відчув небачену хвилю взаємодопомоги та самоорганізації. Коли довіра до міліції впала до мінімуму, охороняти порядок у районах міста взялися волонтерські угрупування мешканців – так звана Громадська варта.

Плакат дизайнера Іллі Стронґовського на тему Громадської варти

Плакат дизайнера Іллі Стронґовського на тему Громадської варти

 

До нічних патрулів приєдналися сотні киян. Хтось приходив пішки, хтось приїжджав на автомобілях чи велосипедах. У лютому вже всі десять адміністративних районів столиці мали свою Громадську варту. Часом – не одну. Організувалися також варти частин районів, окремих кварталів. Наприклад, варта Русанівки або варта вулиці Толстого до станції метро Либідська.

 

Максим Маньковський активіст Громадської Варти:

 

Максим Маньковський

— Громадські варти в різних районах Києва створювались як відповідь на бездіяльність влади. В певний момент ми зрозуміли, що влада в обличчі правоохоронних органів не тільки не захищає нас, а й працює проти народу разом з так званими «тітушками». Тому люди взяли відповідальність на себе і вийшли патрулювати вулиці свого району.

 

Самоорганізація Громадської Варти


Перші збори Варти часто відбувалися без жодного інструктажу – просто тому, що його нікому було проводити. Але зазвичай вже наступного вечора активісти визначали маршрути, координаційні номери телефонів, групи авто-, вело та піших патрулів. Приєднатися до патрулювання можна було, навіть не покидаючи квартири. Так званий «патруль з балкону» міг повідомляти про підозрілих осіб та викликати вартових для перевірки.

 

Таблички для Громадських варт розробив дизайнер Ігор Скляревський

Таблички для Громадських варт розробив дизайнер Ігор Скляревський

 

Євген Петрощук, киянин:

 

Євген Петрощук

— Ми з товаришами організувалися у варту ще в січні. Нас бувало від двох до десяти людей. Патрулювали квартал ввечері або й цілу ніч приблизно протягом місяця. Людей напідпитку просили піти додому. Ми сконтактувалися з Громадською вартою, повідомили про себе. В останні дні також зкоординувалися з міліцією.

 

Карта патрулювань Троєщинського району

Карта патрулювань Троєщинського району

Додаток на смартфон Zello використовується вартами для радіозв’язку

 

Додаток на смартфон Zello використовується вартами для радіозв’язкуСпершу учасники варти контактували одне з одним за допомогою мобільних телефонів, але надалі патрулі почали ефективно використовувати інтернет-рацію Zello.

 

Це безкоштовний додаток, який можна встановити як на звичайний комп’ютер, так і на Android, BlackBerry, iPhone. Координувалися через соцмережі – переважно ВКонтакте та Facebook.

 

У ВКонтакте і до того існували пабліки спальних районів, що мають по кілька тисяч підписників (наприклад, сторінка Троєщинського району vk.com/troyeshchyna_array). Вони стали інформаційним ресурсом, що повідомляв про плани варти, там координувались місця зборів. Участики, хоч і були знайомі лише віртуально, довіряли іншим людям, що належали до тієї самої веб-спільноти.Звісно, були і складнощі у координації груп. Наприклад, через те, що не всі мешканці району знали про організоване патрулювання, нерідко самих вартових приймали за тітушок. Часто в окремому районі діяли кілька груп вартових, не пов’язаних між собою.

 

Вікторія Логачова, координаторка варти Печерського району:

 

Вікторія Логачова

— На першу зустріч 18 -19 лютого зібралися добровольці, близько десяти осіб. Жодного інструктажу не було. Ми просто розбилися на групи і вирішили, хто куди йде. На другий день вже зробили кілька маршрутів по району. Тоді на патрулювання прийшли вже тридцять мешканців Печерська, а на третій день нас було сімдесят осіб та тридцять автомобілів. Тоді ми зробили автопатруль і дві піші групи. Часом приєднувався і вело патруль.

 

«Їм підказували по рації, де саме було помічено групи тітушок, внаслідок чого вони мало не нападали один на одного, прийнявши за тітушок великі групи людей з палками», – пише блогерка Олена Семеняка про ситуацію на Троєщині.

 

Перезавантаження Громадських Варт: пряма демократія


До початку березня стало зрозуміло, що потреби у патрулюванні щоночі вже немає. Тож частина варт (наприклад, Солом’янська та Печерська) практично припинили нічні чергування. Але водночас районні групи Громадської варти не хочуть просто так розходитись – і планують подальшу діяльність.

 

Майбутню роботу організовані варти бачать по-різному. Оболонська, Голосіївська та Подільська зараз успішно співпрацюють з міліцією – охороняють правопорядок на вулицях Києва. Хтось згадує радянську практику Добровільних народних дружин. Втім, досвід ДНД у пострадянській Україні показав, що такі групи часто не забезпечують порядок, а навпаки становлять небезпеку для городян. У студентських гуртожитках, наприклад, ДНД перетворилися на засіб силового контролю керівництва над приватним життям студентів.

 

Інші варти бачать за свою мету контроль діяльності влади і чиновників. Так, 13 березня активісти Громадської варти Києва пікетували Верховну Раду України з вимогою розпочати люстрацію організаторів та виконавців репресій проти активістів Майдану.

 

Святослав Стеценко, один з організаторів Дарницької варти:

 

Святослав Стеценко

— Основними завданнями варти сьогодні ми бачимо, окрім участі в охороні громадського порядку, очищення місцевих органів державного управління, організацій, установ від корупціонерів; проведення знизу народної люстрації судів, прокуратур, міліції, податкової, а також районної адміністрації.

 

Подібний напрямок – і у Варти Деснянського району.  Активісти планують об’єднатися, аби контролювати та відстежувати призначення нових чиновників (голови РДА, прокурора, начальника міліції та інших) і співпрацювати з люстраційним комітетом, який очолює Єгор Соболєв.

 

Варта планує не лише бере участь в акціях протесту проти призначення посадовців із темним минулим, а й самостійно пропонує нових людей на ці посади.

 

Головний рецепт ефективної демократії – розпочати зміни з себе

Головний рецепт ефективної демократії – розпочати зміни з себе


Як саме можна зробити, аби кожен голос був почутий? Одне з рішень пропонує Громадська варта Оболоні – використати систему LiquidFeedback або прозорої демократії. Технічно це можливо за допомогою таких ресурсів як garazd.org, який адаптується для України, або інших систем електронного врядування.

 

Ця система – перехідний етап між представницькою та прямою демократією, яка дозволяє кожну ініціативу громадянина перетворити у рішення виконавчої влади. Система захищена від маніпуляцій та працює для колективів різних розмірів (від школи до мегаполісу)”, – розповів Сергій Яригін на зборах активістів Громадської варти Оболоні.

 

Полегшити комунікацію між городянами та забезпечити механізми прямої демократії покликані також IT-продукти учасників спільноти Майдан-Хакатон, огляд яких – в наступному матеріалі Плану Б.

 

Мережа друзів району


Сьогодні більшість районних громадських варт змінюють функцію з оборонної на креативну, переходить від захисту до наступу. В Києві тепер спокійно, але попереду ще дуже багато роботи. Мирний наступ ведеться не лише на фронті контролю над владою – учасники варт спрямовують свої зусилля на вирішення проблем благоустрою районів.

 

Оболонська Громадська варта переймається проблемами ЖКГ, медицини, шкіл та дошкільних закладів. Активісти оболонської варти навіть зняли відеоролик-звернення до жителів району. Влада вже виявила свою неспроможність вирішити наболілі проблеми киян, тож люди відчули, що їм до снаги самим змінити своє місто – саме про це йдеться у зверненні варти.

 

 

Мешканці Оболоні проводять збори та засідання, на яких висловитись може кожен. Крім того створюють експертні групи, що займатимуться вирішенням окремих проблем благоустрою. Проводять і актуальні освітні заходи – 15 березня, в суботу, у штабі ГВ Оболоні проведуть безкоштовну лекцію з надання першої медичної допомоги.

 

А учасники Печерської Варти переконані, що запорукою безпеки в районі є не так щонічне патрулювання, як взаємна довіра його жителів. Активні учасники варти об’єдналися у «Коло друзів Печерську». На спільних заходах у Печерському районі спільнота почне знайомити сусідів одне з одним.

 

Юлія Капустіна, координаторка варти Печерського району:

 

Юлія Капустіна

— Ми плануємо трансформуватися у такий суб’єкт, котрий би займався справами району: благоустрій (скажімо, так: лавочки, парки, лампочки), культурні заходи, контроль над діяльністю чиновників…Але на даному етапі найголовніше пройти період недовіри одне до одного та повернути спроможність відкрито та щиро спілкуватись.

 

Перший спільний захід активістів Печерську – весняний суботник, який проведуть 22 березня. Це найпростіша ініціатива, яка може зібрати мешканців району і вивести «коло друзів» у офлайн. Така проста подія має показати, що будь-яка потрібна та корисна ініціатива може бути втілена, а «Друзі Печерську» хочуть бути об’єднанням, котре дослухається до пропозиції кожного.

 

«Ми зібралися тому, що нам подобається наше місто, наш район, наша країна. Хочемо зробити життя навколо себе кращим і розуміємо: багато залежить від нас. І ми беремо на себе цю відповідальність», – каже Юлія Капустіна.

 

Громадські варти та створені на їх основі організації вже почали самостійно творити «місто для людей». Вони показали, що справжнім ініціатором і реалізатором змін в країні мають стати самі громадяни. Такі зміни не вимагають великого фінансування. Усе, що потрібно для їх втілення –  це небайдужі й активні учасники, члени дружньої спільноти. А в містах України є достатньо проблем, що чекають на своїх реформаторів


comments powered by Disqus