Громадська варта київських районів: сьогодні і завтра
Автор: Ryan Todd
«Ще ніколи ми не почувалися настільки безпечно вночі у своєму районі», – ділилися враженнями кияни у соцмережах. «Перед моїм вікном – група чоловіків із дубинками, боюся вийти з дому», – з’являлися і такі стривожені дописи. Нерідко і в першому, і в другому випадку йшлося про нічні патрулі, відомі під назвою Громадської варти.
Цієї зими Київ відчув небачену хвилю взаємодопомоги та самоорганізації. Коли довіра до міліції впала до мінімуму, охороняти порядок у районах міста взялися волонтерські угрупування мешканців – так звана Громадська варта.
Плакат дизайнера Іллі Стронґовського на тему Громадської варти
До нічних патрулів приєдналися сотні киян. Хтось приходив пішки, хтось приїжджав на автомобілях чи велосипедах. У лютому вже всі десять адміністративних районів столиці мали свою Громадську варту. Часом – не одну. Організувалися також варти частин районів, окремих кварталів. Наприклад, варта Русанівки або варта вулиці Толстого до станції метро Либідська.
Максим Маньковський активіст Громадської Варти:
— Громадські варти в різних районах Києва створювались як відповідь на бездіяльність влади. В певний момент ми зрозуміли, що влада в обличчі правоохоронних органів не тільки не захищає нас, а й працює проти народу разом з так званими «тітушками». Тому люди взяли відповідальність на себе і вийшли патрулювати вулиці свого району.
Самоорганізація Громадської Варти
Перші збори Варти часто відбувалися без жодного інструктажу – просто тому, що його нікому було проводити. Але зазвичай вже наступного вечора активісти визначали маршрути, координаційні номери телефонів, групи авто-, вело та піших патрулів. Приєднатися до патрулювання можна було, навіть не покидаючи квартири. Так званий «патруль з балкону» міг повідомляти про підозрілих осіб та викликати вартових для перевірки.
Таблички для Громадських варт розробив дизайнер Ігор Скляревський
Євген Петрощук, киянин:
— Ми з товаришами організувалися у варту ще в січні. Нас бувало від двох до десяти людей. Патрулювали квартал ввечері або й цілу ніч приблизно протягом місяця. Людей напідпитку просили піти додому. Ми сконтактувалися з Громадською вартою, повідомили про себе. В останні дні також зкоординувалися з міліцією.
Карта патрулювань Троєщинського району
Додаток на смартфон Zello використовується вартами для радіозв’язкуСпершу учасники варти контактували одне з одним за допомогою мобільних телефонів, але надалі патрулі почали ефективно використовувати інтернет-рацію Zello.
Це безкоштовний додаток, який можна встановити як на звичайний комп’ютер, так і на Android, BlackBerry, iPhone. Координувалися через соцмережі – переважно ВКонтакте та Facebook.
У ВКонтакте і до того існували пабліки спальних районів, що мають по кілька тисяч підписників (наприклад, сторінка Троєщинського району vk.com/troyeshchyna_array). Вони стали інформаційним ресурсом, що повідомляв про плани варти, там координувались місця зборів. Участики, хоч і були знайомі лише віртуально, довіряли іншим людям, що належали до тієї самої веб-спільноти.Звісно, були і складнощі у координації груп. Наприклад, через те, що не всі мешканці району знали про організоване патрулювання, нерідко самих вартових приймали за тітушок. Часто в окремому районі діяли кілька груп вартових, не пов’язаних між собою.
Вікторія Логачова, координаторка варти Печерського району:
— На першу зустріч 18 -19 лютого зібралися добровольці, близько десяти осіб. Жодного інструктажу не було. Ми просто розбилися на групи і вирішили, хто куди йде. На другий день вже зробили кілька маршрутів по району. Тоді на патрулювання прийшли вже тридцять мешканців Печерська, а на третій день нас було сімдесят осіб та тридцять автомобілів. Тоді ми зробили автопатруль і дві піші групи. Часом приєднувався і вело патруль.
«Їм підказували по рації, де саме було помічено групи тітушок, внаслідок чого вони мало не нападали один на одного, прийнявши за тітушок великі групи людей з палками», – пише блогерка Олена Семеняка про ситуацію на Троєщині.
Перезавантаження Громадських Варт: пряма демократія
До початку березня стало зрозуміло, що потреби у патрулюванні щоночі вже немає. Тож частина варт (наприклад, Солом’янська та Печерська) практично припинили нічні чергування. Але водночас районні групи Громадської варти не хочуть просто так розходитись – і планують подальшу діяльність.
Майбутню роботу організовані варти бачать по-різному. Оболонська, Голосіївська та Подільська зараз успішно співпрацюють з міліцією – охороняють правопорядок на вулицях Києва. Хтось згадує радянську практику Добровільних народних дружин. Втім, досвід ДНД у пострадянській Україні показав, що такі групи часто не забезпечують порядок, а навпаки становлять небезпеку для городян. У студентських гуртожитках, наприклад, ДНД перетворилися на засіб силового контролю керівництва над приватним життям студентів.
Інші варти бачать за свою мету контроль діяльності влади і чиновників. Так, 13 березня активісти Громадської варти Києва пікетували Верховну Раду України з вимогою розпочати люстрацію організаторів та виконавців репресій проти активістів Майдану.
Святослав Стеценко, один з організаторів Дарницької варти:
— Основними завданнями варти сьогодні ми бачимо, окрім участі в охороні громадського порядку, очищення місцевих органів державного управління, організацій, установ від корупціонерів; проведення знизу народної люстрації судів, прокуратур, міліції, податкової, а також районної адміністрації.
Подібний напрямок – і у Варти Деснянського району. Активісти планують об’єднатися, аби контролювати та відстежувати призначення нових чиновників (голови РДА, прокурора, начальника міліції та інших) і співпрацювати з люстраційним комітетом, який очолює Єгор Соболєв.
Варта планує не лише бере участь в акціях протесту проти призначення посадовців із темним минулим, а й самостійно пропонує нових людей на ці посади.
Головний рецепт ефективної демократії – розпочати зміни з себе
Як саме можна зробити, аби кожен голос був почутий? Одне з рішень пропонує Громадська варта Оболоні – використати систему LiquidFeedback або прозорої демократії. Технічно це можливо за допомогою таких ресурсів як garazd.org, який адаптується для України, або інших систем електронного врядування.
Ця система – перехідний етап між представницькою та прямою демократією, яка дозволяє кожну ініціативу громадянина перетворити у рішення виконавчої влади. Система захищена від маніпуляцій та працює для колективів різних розмірів (від школи до мегаполісу)”, – розповів Сергій Яригін на зборах активістів Громадської варти Оболоні.
Полегшити комунікацію між городянами та забезпечити механізми прямої демократії покликані також IT-продукти учасників спільноти Майдан-Хакатон, огляд яких – в наступному матеріалі Плану Б.
Мережа друзів району
Сьогодні більшість районних громадських варт змінюють функцію з оборонної на креативну, переходить від захисту до наступу. В Києві тепер спокійно, але попереду ще дуже багато роботи. Мирний наступ ведеться не лише на фронті контролю над владою – учасники варт спрямовують свої зусилля на вирішення проблем благоустрою районів.
Оболонська Громадська варта переймається проблемами ЖКГ, медицини, шкіл та дошкільних закладів. Активісти оболонської варти навіть зняли відеоролик-звернення до жителів району. Влада вже виявила свою неспроможність вирішити наболілі проблеми киян, тож люди відчули, що їм до снаги самим змінити своє місто – саме про це йдеться у зверненні варти.
Мешканці Оболоні проводять збори та засідання, на яких висловитись може кожен. Крім того створюють експертні групи, що займатимуться вирішенням окремих проблем благоустрою. Проводять і актуальні освітні заходи – 15 березня, в суботу, у штабі ГВ Оболоні проведуть безкоштовну лекцію з надання першої медичної допомоги.
А учасники Печерської Варти переконані, що запорукою безпеки в районі є не так щонічне патрулювання, як взаємна довіра його жителів. Активні учасники варти об’єдналися у «Коло друзів Печерську». На спільних заходах у Печерському районі спільнота почне знайомити сусідів одне з одним.
Юлія Капустіна, координаторка варти Печерського району:
— Ми плануємо трансформуватися у такий суб’єкт, котрий би займався справами району: благоустрій (скажімо, так: лавочки, парки, лампочки), культурні заходи, контроль над діяльністю чиновників…Але на даному етапі найголовніше пройти період недовіри одне до одного та повернути спроможність відкрито та щиро спілкуватись.
Перший спільний захід активістів Печерську – весняний суботник, який проведуть 22 березня. Це найпростіша ініціатива, яка може зібрати мешканців району і вивести «коло друзів» у офлайн. Така проста подія має показати, що будь-яка потрібна та корисна ініціатива може бути втілена, а «Друзі Печерську» хочуть бути об’єднанням, котре дослухається до пропозиції кожного.
«Ми зібралися тому, що нам подобається наше місто, наш район, наша країна. Хочемо зробити життя навколо себе кращим і розуміємо: багато залежить від нас. І ми беремо на себе цю відповідальність», – каже Юлія Капустіна.
Громадські варти та створені на їх основі організації вже почали самостійно творити «місто для людей». Вони показали, що справжнім ініціатором і реалізатором змін в країні мають стати самі громадяни. Такі зміни не вимагають великого фінансування. Усе, що потрібно для їх втілення – це небайдужі й активні учасники, члени дружньої спільноти. А в містах України є достатньо проблем, що чекають на своїх реформаторів