20 жовтня 2014

Чому Норвегії вдалося: як країна риболовів перетворилась на рай

Українка Аксеня Крикун з’їздила до Норвегії та тепер під враженням від того, яким розвиненим буває соціалізм. Для Platfor.ma вона розмірковує, чому ж Норвегії вдалося.

 

Уявіть, що ви виграли джек-пот.  В один момент ви прокинулись і зрозуміли, що нереально багаті. Що ви можете купити дорожчі речі, будинки і оточити себе розкішшю. Пересісти на Порше і літати тепер лише на Багами приватними чартерами (якщо, звісно, ви страждаєте консюмеризмом).

 

Так-от, в один день Норвегія прокинулась багатою. Правда, цьому передували буріння поверхні, яке в один момент показало, що у Норвегії запаси нафти на шельфі Північного моря, що є у своєму роді джек-потом для країни (як у свій час це стало виграшем для Еміратів, які потім почали бурхливо розвиватись). Особливо такої країни, як Норвегія. Особливо для того, щоб жити довго і щасливо…

 

Та повернімося до історії. В ній були і вікінги, і грабунки, і об`єднання земель і встановлення християнства.   Потім була Кальмарська унія (у 1397 році), яка закріпила союз Норвегії, Швеції та Данії. У 1905 році Норвегія стала повністю незалежною державою (після кількох воєн і того, як побула «придатком» Данії  і Швеції). Сьогодні Норвегія входить у ТОП-10 країн за рейтингом Doing Business (9 місце), в 10-ку країн з найвищим рівнем ВВП на людину (те ж саме 9 місце) ну і за індексом Біг Мака – почесне перше місце. Мене, як фінансиста, яка начиталась показників, а також як просто людину, яка хоче побачити інші країни, життя занесло у Норвегію. Більше того, нам із групою вдалось не просто побути «візитерами», а й зустрітись із посадовими особами і підприємцями і зрозуміти глибше, ніж просто турист, як функціонує це суспільство.

 

А функціонує воно інакше.

 

Після того, як норвежці знайшли у себе нафту, вони не розгубились, а зробили оцінки, на скільки її вистачить і стали експертами у цій індустрії, не забуваючи при цьому розробляти альтернативні джерела енергії і просуваючи «зелені технології».

 

Жити у Норвегії

 

Як кажуть друзі та знайомі, які вже пожили у Норвегії досить довгий період часу, цій країні вдалось побудувати соціалізм майже у чистому вигляді. Зазвичай професія не має значення – і електрик і фінансист на початковій позиції будуть заробляти приблизно одну й ту ж само заробітну плату. Заробітної плати, до речі, вистачатиме на оренду квартири, купівлю (без відчутних незручностей) «макбука» із місячної заробітної плати, а також можливість їздити у відпустку щороку на місяць закордон. Мені, як перехожій, здалось, що норвежці роблять те, що люблять і люблять те, що роблять. При цьому всьому робочий час варіюється з 8 до 17.00. Соціальне життя і хайкінг цінується понад усе.

 

Але норвежці не завжди жили так багато – до відкриття родовищ нафти це була досить бідна країна, де люди заробляли на життя рибальством, фермерством і торговим промислом. До того ж, вони, як кажуть легенди, історія та друзі, були і залишаються досить простими і прямими людьми. І чесними. Саме тому, можливо, поняття «корупція» і «Норвегія» для мене, і для багатьох із вас не будуть стояти поруч в одному реченні. І, власне, це і впливає на рівень життя, коли гроші вкладаються у економіку і людей, а не у кишені.

 

А ще мені розповіли таку річ: якщо, приміром, ви живете у будинку і у якийсь момент щось на кшталт нашого ОСББ вирішує, що потрібно змінити систему опалення, то під цей проект береться колективний кредит, робиться система опалення, а власне кредит розподіляється між усіма власниками квартир у будинку. І якщо ви власник, який хоче продати свою квартиру, то ви продаватимете квартиру і частину свого невиплаченого кредиту. Соціалізм, товариші.

 

Ще факти про життя у Норвегії:

-        Середня тривалість життя – 81 рік;

-        Пенсійний вік для чоловіків і жінок – 67 років. Також є опція «гнучкого» пенсійного віку – починаючи з 62. Але чим пізніше вийдеш на пенсію – тим більшою вона буде;

-        У Норвегії зараз відбувається старіння нації і у 2060 році країна скоріш за все стикнеться із потребою: або збільшувати податки або переглядати свою імміграційну політику;

-        Середня заробітна плата на рік (як ми дізнались у міністерстві фінансів) – 500 тисяч норвезьких крон (1 крона = 2.2 гривні). До оподаткування (податок близько 38%);

-        Норвежці люблять природу (і є за що). Хайкінг тут є найпопулярнішим видом відпочинку на вихідних.

 

Транспорт

 

 

Власне те, що кількість електрокарів у Норвегії значно вища, ніж у інших країн, пояснюється причиною і наслідком. Причина: країна через міністерство транспорту оптимізує транспортну систему міст і хоче зробити її більш екологічною і зменшити споживання нафтових продуктів. У зв`язку з цим і різні «плюшки» для власників електрокарів – це і звільнення від оплати парковок у центрі міста, і можливість рухатись певними смугами і безоплатний проїзд у тунелях. До того ж власники електрокарів мають менше мито на купівлю такого транспорту. Власникам же «традиційних» бензинових машин доводиться досить багато платити за задоволення пересувати на особистому транспорті.

 

На мою думку, якщо ти живеш у місті, то власне авто мабуть і непотрібне: громадський транспорт ходить «як годинник» і чітко за розкладом. Тобто спланувати свою подорож – жодних проблем! А якщо плануєш подорож за місто, то можна взяти автівку «на прокат».

 

І ще, на одній зустрічі у місцевому міністерстві транспорту працівник сказав: «коли ти думаєш про транспорт, ти маєш перш за все думати про споживача». На цьому моменті я зрозуміла, що відрізняє ефективне державне управління від неефективного.

 

Ще цікаві факти про транспортну систему у Норвегії (на прикладі Осло):

-        З 2017 року будуть переглядати знижки та стимули для власників електрокарів через те, що питання екологічності таких машин під питанням – так, вони не мають викидів у атмосферу під час експлуатації, але є досить шкідливими для навколишнього середовища під час виробництва деяких частин;

-        Один метр лінії трамвая у Осло коштує 17 тис. євро;

-        У Осло є окремі вулиці для руху лише публічного транспорту;

-        Лише два кольори світлофорів – червоний та зелений. При цьому червоних – два. І виглядає це як «червоний – червоний – зелений»;

-        Планують запустити мобільний додаток, який у разі запізнення автобуса буде розсилати людям, які його очікують, повідомлення на мобільний;

-        Дуже хороші дороги, які самі норвежці вважають поганими і кажуть «а от у Німеччині…».

 

Ціни

Недарма Норвегія займає почесне перше місце у індексі Біг Мака. Правда друзі, які були у Японії, казали, що ця країна ще дорожча, але індекс залишається індексом. Попити кави у норвезькій кав`ярні обійдеться близько 80-90 грн (треба зважати на курсову різницю, а курс крони коливається від 2.1 грн до 2.3 грн за норвезьку крону). Поїсти нормально у кафе – близько 200 крон.

 

Проїзд на громадському транспорті коштує близько 30 крон – трамваї, метро та автобуси. Хліб коштує від 20 до 40 крон. Речі, кажуть, дорожчі, ніж у Стокгольмі. Тому кожен норвежець, який себе менш-більш поважає бере квиток на автобус (або машину напрокат) і їде до Стокгольму на шопінг.

 

Ось ще трошки інформації про ціни:

-        У метро ніхто на вході не перевіряє наявність квитка. Немає турнікетів. Але якщо ви виявитесь під час перевірки (які інколи трапляються) зайцем, то доведеться сплатити 700 чи 900 крон штрафу, залежно від формату оплати (таких історій не чула);

-        Місцеві городяни у Осло купують проїзний квиток, який коштує близько 650 крон на різні види громадського транспорту.

 

Загалом, у Норвегії є чому повчитись, як на мене. І у сфері державного управління і підходу до роботи. Певна річ, що є свої плюси і мінуси, наприклад про норвежців кажуть, що вони вірять не у шлюб, а у спільний кредит на машину і квартиру. Але то вже інша історія.

 

P.S. я відвідала Норвегію у рамках програми Фонду Богдана Гаврилишина – Молодь змінить Україну.


comments powered by Disqus