20 червня 2017

«Я грався з тваринами, а потім їх вбивали»: як хлопець з м’ясної ферми став веганським кухарем

Сергій Бойко — кухар-веган та активіст руху за права тварин. У Сергія був неабиякий список вимог до потенційного роботодавця: праця має бути благородною, етичною щодо людей і тварин, еко-відповідальною, приносити задоволення, користь світові, достойну оплату та залишати багато вільного часу. Зараз Сергій працює кухарем у великій міжнародній компанії, де готує для співробітників їжу без м'яса. Сергій розповів свою історію Platfor.ma.

 

 

Я виріс на фермі в Ніжині. Експлуатація тварин була абсолютно нормальним явищем у моїй родині: тваринам давали імена, я з ними грався. А потім вночі їх вбивали. Коли я підріс, то поставив собі запитання: «Чи хочу я, аби для того, щоб я їв, хтось помирав?» Відповідь була очевидна: «Ні, не хочу». Вона підштовхнула мене до відмови спочатку від м’яса, потім вже від молочних продуктів і яєць. Вирішив жодним чином не підтримувати цю індустрію і у професійній діяльності.

 

Батьки мою позицію розуміють і навіть схвалюють, але відмовлятися від свого способу заробітку не збираються. Хоча я навіть пропонував компенсувати їм збитки, якщо вони закриють цей бізнес. Часом хочеться опустити руки, бо ти не зміг переконати навіть власну родину.

 

Вживання м’яса — це просто конформізм. Усі знають, що м’ясо не є необхідністю для організму і навіть шкодить йому, а веганська кухня може бути ситною та смачною, але простіше нічого не міняти. Не викликати ні в кого питань, нікому нічого не пояснювати.

 

 

Моя позиція щодо тварин відобразилась і на ставленні до людей: я не підтримую будь-які прояви дискримінації. Я не підтримую бізнеси, які порушують права своїх працівників. Наприклад, ще в Ніжині мені захотілося попрацювати на еко-підприємстві: заводі, що переробляє тирсу. Моя робота була цілком безпечною, але коли я побачив, наскільки ризикованою вона була в інших цехах — звільнився. Потім ще й дізнався, що власник заводу — депутат-мудак, який на вихідних розважається полюванням.

 

Певний час я працював з компанією однодумців-веганів, що тримали магазин велотоварів. Втім серед цих товарів були й шкіряні сидіння. Коли клієнти питали, чи це хороше сидіння, я відповідав: «Ні, воно ж шкіряне». Незабаром звільнився.

 

Я повністю перестав пити алкоголь. Не вживаю нічого, що затьмарює мій мозок. Частина приятелів відпала, бо тепер нас нічого не об’єднує.

 

За рік веганства я навчився добре готувати. Мені це подобається, власне процес заспокоює. Подобається ділитися їжею з друзями, особливо з тими, хто вживає м’ясо. Підходити до них і казати: «Спробуй, як це прикольно й смачно!». Це мене дуже мотивувало — ділитися їжею, яку сам приготував. Так почав працювати кухарем.

 

За чотири роки веганства принципово ніколи не працював у закладах, де подають м’ясо. Звичайно, ніколи і не готував його сам.

 

 

Рік тому я став бренд-кухарем першого веганського ресторану One Planet. Це була чудова робота в гарному колективі, на зміну якій прийшла ще краща: я став приватним кухарем однієї заможної людини, вегана. Мені сподобалась ідея готувати їжу «не для продажу».

 

А потім я отримав пропозицію годувати не одну людину, а 130. Працівників міжнародної компанії Smartline. У цьому офісі далеко не всі вегани чи вегетаріанці, дарувати своїм працівникам веганські обіди — це ініціатива керівництва компанії. І при цьому нововведення зайшло на ура.

 

Здається, було всього два жарти про м’ясо в перший день роботи — я вважаю це успіхом. Зараз усі вже звикли до «фалафельної п’ятниці» і навіть чекають на неї. Почали запитувати різні рецепти. Питають так: «Сергій, а ти даєш рецепти, це не таємниця?» Я відповідаю, що, навпаки,  я ж тут для того, щоб ви почали готувати це вдома, щоб зрозуміли, що це доступно і просто.

 

Стереотипи щодо веганської кухні в українському суспільстві потроху зникають. Забобони про здоров’я відпали, уже давненько їх не чув. Єдине, що залишилося — це доступність. Я неодноразово чув фразу: «Якби мені так готували, я теж був би веганом». Не хочеться так говорити, але мені здається, що люди просто лінуються. Якщо ви гарно готуєте загалом, то перейти на веганську кухню — це не проблема. Тематичних закладів теж з’являється дедалі більше.

 

Що треба зробити, щоб люди почали обирати фалафель замість котлети на обід? Робити смачний фалафель! Доступний, знову ж таки. Давати альтернативу. Важливо також доносити до людей інформацію. Наприклад, щодо впливу м'ясо-молочної індустрії на екологію. Промислове тваринництво є головною причиною змін клімату на планеті, весь транспорт, енергетика та промисловість разом узяті шкодять екології менше, аніж тваринні ферми.

 

Не дивно, що компанія, яка популяризує етичне ставлення до тварин, якнайкраще ставиться й до своїх працівників: засновник компанії сам робить зранку на кухні фреш із фруктів. А на день народження мені подарували квиток на європейський концерт мого улюбленого гурту Rise Against.

 

 

Якби в мене була можливість нагодувати весь світ, я б нагодував його веганською їжею. А взагалі любити свою справу і бути вірним своїм цінностям — от і весь секрет успіху.

 

Рецепти від Сергія Бойка.

 

Соєвий гуляш

Нам потрібно:

  • 100 грамів соєвого гуляша з магазину, в кубиках;
  • овочевий мікс заморожений або будь-які овочі на смак (кабачок, баклажан, перець);
  • 2 помідора;
  • 3 зубчика часнику. 
 

Заливаємо гуляш окропом, накриваємо кришкою і залишаємо на 5-10 хвилин. На пательню з рослинною олією висипаємо овочевий мікс і обсмажуємо. Кидаємо в блендер 2 томати і часник, додаємо трохи олії і перемелюємо. Поки овочі смажаться, беремо другу пательню і висипаємо в неї гуляш, попередньо зливши воду, та обсмажуємо до золотої скоринки. Щойно гуляш набув відповідного кольору, додаємо його до овочів, вливаємо соус із томатів. Заливаємо все це водою, тушкуємо, доки майже вся вода не випарується. Сіль, перець, зелень за смаком.

 

 

Нутові котлетки

Нам потрібно:

  • 150 грамів нуту відвареного або замоченого на 8 годин;
  • 100 грамів кукурудзи консервованої;
  • одна цибулина, порізана кубиками і легенько підсмажена;
  • одна столова ложка кукурудзяного борошна;
  • зелень;
  • кунжут;
  • сіль, перець за смаком.

 

Все збити блендером до однорідної маси і сформувати в кульки. Обсмажувати в паніровочних сухарях на повільному вогні вже розігрітої пательні.