18 липня 2013

Невже люди стали кращими? / Пітер Сінгер

Ми живемо в найменш жорстоку епоху серед абсолютно всіх історичних періодів, стверджує австралійський філософ, автор серії бестселерів з етики. Наш час можна назвати «піком гуманізму», і далі буде тільки краще. 

 


Сьогодні я відкриваю сайт будь-якого видання і бачу там заголовки матеріалів про війну, тероризм, діяльність репресивних режимів, фанатичних релігійних лідерів і занепад моральних норм. У читачів сучасних газет і журналів може скластися враження, що світ перебуває в глибокій етичній кризі. Однак я дозволю собі бути оптимістом, і скажу, що в майбутньому все може бути не так погано.

 

Тридцять років тому я написав книгу «Коло, що розширюється». У ній я стверджую, що коло тих істот, до яких ми ставимося із врахуванням морально-етичних норм, збільшується з кожним наступним історичним періодом. Спочатку це було плем’я, потім нація, потім етнічна група, а потім і все людство взагалі. Сьогодні ж до цього «кола» входять не тільки люди, але й тварини. Безумовно, це можна назвати моральним прогресом.

 

Ми можемо вважати, що результатом еволюції є виживання людей, котрі думають тільки про власні інтереси, можемо заявляти, що це диктують нам наші інстинкти. Але я ніколи не погоджувався з цією тезою. У своїй книзі я наголошую, що існує не лише фізична еволюція, але й еволюція моральна. Саме вона змушує людей дбати не лише про себе.

 

 

Я поясню, що таке «моральна еволюція». Людство володіє унікальною здатністю — здатністю мислити. Це одразу ж дає нам цілу низку переваг: ми можемо вирішити проблему, запобігти виникненню проблеми або ж попередити про неї інших людей. З точки зору виживання нашого виду це — безцінна можливість. 

 

Коли людина навчилася мислити, вона сіла на ескалатор. Ти стоїш, ескалатор рухається і, зрештою, ти сходиш на платформу і опиняєшся в новому місці. Це нове місце виводить тебе на новий рівень можливостей, але це і новий рівень відповідальності також. З цієї платформи, яка знаходиться значно вище попередньої, відкривається нова панорама. Ти бачиш, що існують інші живі істоти, котрі подібні до нас, але не вміють мислити. А отже потребують захисту. Переконаний, вигнати їх з «кола» було б неправильно.

 

Професор Гарвардського університету Стівен Пінкер, якого журнал TIME включив до ТОП-100 найбільш впливових мислителів нашого часу, декілька років тому опублікував свою книгу «Найкращі сторони нашої сутності». У ній він зібрав дані останніх історичних, психологічних, економічних і соціологічних досліджень, намагаючись довести, що наш час — найменш жорстока епоха серед абсолютно всіх історичних періодів.

 

Сьогодні людина має набагато менше шансів померти внаслідок будь-чиїх жорстоких дій, аніж у всі попередні століття, пише Пінкер. Рівень насильства зменшився всюди — від приватних стосунків до державної політики.

 

 

Кожного разу, коли я розповідаю про книгу Стівена Пінкера, обов’язково знаходяться ті, хто не погоджується з його тезою про наш час як «пік гуманізму». Справді, декому подобається дивитися на світ крізь рожеві окуляри. Вони вважають, що первісні мисливці жили спокійним життям, дихали екологічно чистим повітрям, і взагалі мали набагато менше проблем, аніж ми зараз. Але насправді вивчення знайдених археологами скелетів продемонстрували, що 15% доісторичних людей не загинули від дикого звіра, не померли від старості, а були вбиті іншими доісторичними людьми. Для порівняння — в першій половині 20 століття Перша і Друга світові війни підвищили рівень смертності в Європі лише на 3%.

 

Іншим показовим фактом є те, що кількість вбивств у малайзійському племені семай, племенах кунг з пустелі Калахарі, а також інуїтів (ескімосів) з центральної Арктики досягає рівня Детройту, котрий вважається найбільш криміналізованим містом США. При цьому археологи називають інуїтів, кунг і семай одними з найбільш цивілізованих сучасних племен. Відомі і такі натуралістичні цифри: сьогодні, перебуваючи в Європі, ви маєте в десять разів менше шансів бути вбитим (а в деяких країнах — в п’ятдесят разів менше), аніж 500 років тому.

 

 

У своїй книзі Стівен Пінкер згадує і про так званий «ефект Флінна» — статистичний феномен, названий на честь американського вченого-політолога Джеймса Флінна«Ефект Флінна» — це парадокс, котрий полягає в поступовому підвищенні рівня інтелекту як в окремих країнах, так і в усьому світі. Це явище можна описати не інакше як стрімкий розумовий прогрес людства.

 

Причому «ефект Флінна» навряд чи можна пояснити популяризацією освіти. Звернувшись до IQ-тестів, ми побачимо, що більшість питань у них не вимагають наявності енциклопедичних знань, а оцінюють саму гнучкість мислення. IQ-тест сучасних тінейджерів у більшості випадків демонструє набагато кращі результати, аніж аналогічний тест підлітків, котрі жили на початку 20 століття.

 

Науковцям поки що не вдалося пояснити природу «ефекту Флінна». Одні вчені говорять про те, що в наші часисередовище більш багате на символи, і це розвиває логічне мислення. Інші, серед яких і сам Флінн, вважають, що «інтелектуальний феномен» пояснюється стрімким розвитком науки.

 

 

У заключних розділах своєї книги Стівен Пінкер відзначає, що інтелектуальний розвиток дає сьогоднішній людині можливість вийти за рамки власної точки зору, і мислити більш широкими і глобальними категоріями. Сьогодні ми можемо ділитися досвідом, аналізувати помилки попередніх поколінь і більше їх не повторювати, таким чином попереджаючи виникнення насильства.

 

Отже, у нас є аргументи на користь того, що людина XXI століття досягла більше успіху в боротьбі з тваринними сторонами своєї сутності, аніж її попередники. Саме ці тваринні, імпульсивні риси штовхають людей до насильства. Якщо говорити про моральний прогрес, тут все ж таки є привід для оптимістичних висновків.

 

Оригінальний текст: Are Humans Getting Better?

Переклад Яни Рибальської

Ілюстрація Keith Negley

© Project Syndicate


comments powered by Disqus